Основні маніпуляції, наративи та дотримання стандартів у херсонських медіа: аналітики проєкту Infocrime про результати піврічного моніторингу

Основні маніпуляції, наративи та дотримання стандартів у херсонських медіа: аналітики проєкту Infocrime про результати піврічного моніторингу
24 ноября 2021 года.

Протягом шести місяців аналітики проєкту Infocrime проаналізували 39 769 новин, які вийшли у стрічках новин 14 сайтів, на You Tube-каналах телеканалів та Facebook-сторінках місцевих політиків. Серед усіх публікацій ми зафіксували 1322 маніпуляцій та 9 фейків.

З них найбільше політичної джинси - 655 (49,1%). Це прогнозовано, адже на період моніторингу припало проведення проміжних виборів по 184 округу, тож таких матеріалів у серпні-жовтні було багато.

На другому місці комерційна джинса. Ми зафіксували 399 матеріалів, які просували товари чи бренди і не містили позначки про рекламу. Це склало 29,9% від усіх маніпуляцій.

Болюча тема проросійських наративів посіла третє місце у рейтингу маніпуляцій. Ми зафіксували 72 таких матеріали, що становить 5,4% від загальної кількості маніпуляцій.

Також зафіксували 66 маніпулятивних матеріалів про владу і від влади, що склало 4,9% від загальної кількості. Під такими матеріалами ми розуміли новини про державну, міську, обласну владу, і маніпуляції від представників влади та органів місцевого самоврядування (4,9%).

Інші публікації містили маніпуляції з таких тем: Справа Гандзюк - 19 (1,4%), фейкові прогнози від астрологів - 6 (0,4%), погода, стихійні лиха - 8 (0,6%), медицина (у тому числі маніпуляції про вакцинацію, коронавірус, карантин) - 12 (0,9%), освіта - 8 (0,6%), фінанси, банки - 8 (0,6%), фейкова соціологія - 5 (0,4%), інше - 76 (5,7%).

Які ж саме маніпуляції вразили нас найбільше протягом цього півріччя?

Проросійські наративи

Протягом усього періоду моніторингу ми спостерігали, як окремі херсонські медіа підігрують проросійським пропагандистським наративам про Україну. Це стосується як ситуативних тем, про які хором починають писати проросійські медіа (загострення військових дій на Донбасі, постачання води в окупований Росією Крим), так і вже відомих меседжів, які роспропаганда нав'язує українському інфопростору роками: про Україну як недодержаву, економічні кризи, про нацистів в Україні, про «розкольників» у православній церкві, які не хочуть бути частиною РПЦ, про зовнішнє управління, мову, історію тощо.

Справжній проросійський фейк розповсюдили на початку червня херсонські медіа про поставку води в окупований Крим. Першоджерелом, як і очікувалося, стали російські медіа, але радісно його підхопили і українські ЗМІ, зокрема сайт «Херсононлайн». У матеріалах, посилаючись на «місцевих мешканців», «очевидців» та «експертів» автори писали про те, що стара саморобна дамба не витримує воду і вона поступає на територію Криму. Фейк з'явився у російських медіа після сюжету українського «П'ятого каналу», в якому показали отвори у старій дамбі, через яку протікає незначна кількість води. І хоча далі у сюжеті йдеться про те, що до Криму ця вода не потрапляє, для російських медіа цього було достатньо, аби створити фейк.

Варто зазначити, що меседжі роспропаганди у херсонському інфопросторі найбільше поширювали видання Kherson.Life та «Наддніпрянка». І якщо перший агрегував новини зі всеукраїнських медіа з відповідною риторикою, то в другому чітко прослідковувалась політика видання і підбір текстів з набором маніпуляцій, які публікувалися в розділі «Новини».

Наприклад, публікації про українську мову, співпрацю України і НАТО, ставлення до УПА та подібні сповнені оціночними судженнями, які подаються як факти, маніпуляціями історичних даних, статистикою, коментарями політиків і діячів, які сповідують проросійскі погляди і просувають їх публічно.

Сайт Kherson.Life натомість активно поширює думки і заяви лідера партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, нардепів Іллі Киви, Вадима Рабіновича, політолога Погребінського та інших діячів, які ведуть проросійську риторику.

Наприклад, одна з останніх тем, яку підхопили проросійські медіа - енергетична криза в Україні та ЄС. Проросійські політики та спікери один за одним заявляють про те, що Україні доведеться просити Росію про підтримку у постачанні енергоносіїв. І навіть у цих текстах автори маніпулюють у заголовках, видумуючи висновки, які спікери не роблять у своїх коментарях. До цього списку можна додати і страшилки про віялові вимкнення електроенергії по 10 годин на день, до яких нібито готуються в регіонах України. Цю інформацію спростував прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Маніпулятивні заголовки

Одним із популярних способів маніпуляції в медіа є оманливі заголовки. Судження замість фактів, перебільшення, твердження зі знаками питання, перекручена інформація, емоційні оцінки - усе це ми періодично зустрічаємо в заголовках новин.

До таких хитрощів видання вдаються, щоб зачепити аудиторію, збільшити кількість переглядів матеріалу, а отже - підняти рейтинг сайту для рекламодавців. Однак такий спосіб не можна вважати чесним по відношенню до читача, адже дуже часто заголовки не відповідають змісту новин, тобто медіа просто обманюють аудиторію заради кліків.

В ході моніторингу аналітики проєкту Infocrime виділили низку тем і прийомів маніпуляцій у заголовках херсонських ЗМІ.

Наприклад, поширеним способом маніпуляції є використання чиїхось суджень без вказівки на пряму мову. Наприклад, у тексті «Много регионов Украины на зиму остается без газа» автори посилаються на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, який прогнозує, що «Украина будет иметь огромные проблемы, потому что без транспортировки российского газа мы фактически остановим поставки газа в восточные и южные области». Однак це лише думка однієї людини, а не доконаний факт, як можна подумати з заголовку цієї новини.

Популярними є клікбейтні емоційні заголовки, які частково або повністю не відповідають основному тексту новини. В матеріалі «Типичного Херсона» «Украинцы возмущены: почему банки и обменники не принимают некоторые долларовые купюры» йдеться про причини, чому банки не приймають доларові купюри, однак про те, що «украинцы возмущены» нема жодного слова: ні коментарів людей, які зіштовхнулися з проблемами обміну купюр, ні думок банкірів чи інших експертів.

«Порохова бомба» у заголовку сайту «Херсонці» виявилася звичайним порохом, який правоохоронці знайшли у мешканця Херсонщини. Вже у тексті автор пояснив, що мова йде про звичайний порох для рушниці, який чоловік зберігав дома у скляній банці. Зрозуміло, що ні про які елементи, які б робили з цієї знахідки бомбу, у тексті не йдеться.

Іноді такі маніпуляції трапляються через те, що автори новин просто не перевіряють інформацію. Тому гучний заголовок «На Херсонщині відкрили перший туристично-інформаційний центр» виявився маніпулятивним, адже це не перший такий центр в області. У 2019 році такий відкрили у с. Щасливцеве на Арабатській стрілці.

Джинса

На період, у який ми здійснювали моніторинг припало проведення проміжних парламентський виборів по 184 округу, які відбулися 31 жовтня. Це вплинуло на контент у місцевих медіа, зокрема - на збільшення кількості політичної джинси.

Якщо говорити про на той час кандидатів у народні депутати, то найчастіше приховану рекламу замовляв Сергій Козир. Однак чимало політичної джинси ми фіксували і від інших політиків та патрій, які не брали участі у цих виборах. Наш край, ОПЗЖ, Батьківщина, а також окремі місцеві політики, такі як Єгор Устинов, Володимир Хвостов, Віталій Булюк, Ігор Колихаєв ставали героями матеріалів з явними ознаками прихованої реклами. Сайтами-лідерами за кількістю політичної джинси стали «Херсон Life», «Херсонці», «Любимый Херсон», «Херсон онлайн».

Під час моніторингу ми фіксували і немарковану комерційну рекламу. Херсонські медіа публікують рекламні оголошення про товари і послуги у стрічках новин поряд з іншими текстами і переважно ніяк їх не позначають.

Теми комерційної джинси - дуже різноманітні. Під виглядом новин медіа рекламують: спецодяг, магазини електроніки та їх асортимент, косметологічні послуги, супермаркети, заводи, онлайн-казино, взуття та інше.

Лідером» серед медіа тут є сайти «Херсонщина за день» та «Херсон онлайн» та «Типичный Херсон» , на які припадає до 60% від усієї немаркованої реклами комерційного характеру. Такі тексти ми також зустрічаємо у виданнях «Новий день», «Любимый Херсон», «Перший регіональний», «Херсонці».

Варто пам'ятати, що джинса в медіа - це обман аудиторії. Під видом звичайного журналістського матеріалу і в розділах з іншими новинами публікується матеріал, який створює (переважно) позитивний образ певної особи, політичної партії, компанії, торгової марки, товару, державної структури тощо.

Медіа - це бізнес, який росте завдяки своїй аудиторії. І нормальною є практика, коли інший бізнес, політична партія, бренд хоче розповісти про себе цій аудиторії, показати свої кращі сторони, переваги. Однак у цьому випадку читач має право чітко розуміти природу такого матеріалу, а медіа - позначати такий матеріал.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про рекламу», реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу».

Відповідно до ч. 3 ст. 9 того ж Закону: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес... читачів... щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Місцева влада

 

Показово, що у багатьох випадках джерелом маніпуляцій ставали заяви посадовців та повідомлення офіційних органів. Так, наприкінці травня мер Херсона Ігор Колихаєв написав у facebook маніпулятивний пост про причини, які вплинули на його рішення відмовитися від кредиту ЄБРР на закупівлю тролейбусів.

Цей пост став основою десятків маніпулятивних новин, адже херсонські журналісти не перевірили заяву мера і опублікували ряд маніпуляцій щодо необхідності замінити всі стовпи та дроти, розміру відсотків та інших.

Це не поодинокий випадок, коли мер Херсона робив гучні та маніпулятивні заяви. Напередодні початку опалювального періоду він заявив, що всі охочі херсонці можуть відключатися від централізованого опалення, хоча ця заява, після перевірки виявилася маніпулятивною, адже постанова Кабміну обмежує це право і її неможливо підмінити рішенням місцевої влади.

Цікаво, що маніпулятивні матеріали щодо цієї теми місцеві медіа публікували ще майже тиждень.

Така сама ситуація склалася із заявами директорки Департаменту економіки та інвестицій Ірини Ніколаєвої про те, що «Херсона як міста не стане». У ході дослідження цього кейсу аналітики з'ясували, що посадовиця посилалася на стару соціологію, у якій жодного слова про зникнення міста не було.

Але не тільки посадовці виступають у якості джерел маніпуляцій. Журналісти, нехтуючи принципами точності, можуть ввести читачів в оману. Наприклад, як редакція, яка опублікувала матеріал, у якому вигадали покарання для в.о. заступника мера Херсона Романа Головні, якщо той не встигне до Дня міста відремонтувати парки та сквери. Посадовець не казав про ймовірне звільнення, але в опублікованому матеріалі це було подане саме так.

До речі, Роман Головня не встиг відремонтувати до середини вересня Потьомкінський сквер, який ремонтують досі, і досі не звільнений

Журналісти також маніпулювали на темі дитячого харчування, посилаючись на вкрай сумнівне джерело інформації - батьківські вайбер чати, а місцеві громадські діячі - на темі депутатських відряджень.

Також декілька разів ми фіксували, як журналісти плутали рішення місцевих органів самоврядування та з проєктами рішень. Таким чином виходили новини про відмову СБУ розробляти землевпорядну документацію за декілька днів до проведення сесії Херсонської міської ради, на якій це питання ще мали розглянути та про присвоєння почесного звання Карлу Стурену, яке з першого разу не видали.

Плутали журналісти законопроєкт та Закон, чим вводили читачів в оману.

Хто дотримувався стандартів?

За весь період моніторингу ми відзначили низку видань, які майже не допускали маніпуляцій та неточностей у своїх публікаціях, не поширювали джинсу, дотримувалися професійних стандартів, створювали якісний оригінальний контент, а також є прозорими в питаннях редакційної політики та власності.

До таких медіа ми відносимо онлайн-газету «Вгору» та телеканал UA: Херсон (філія Суспільного мовника).

Окремо хочеться відзначити редакції видань, які реагували на наші моніторинги, зверталися за консультаціями, виправляли окремі публікації. Це сайти «Любимый Херсон», «Перший регіональний», «Вгору».

Ми вдячні їм за конструктивну співпрацю, адже з самого початку заявляли про те, що одним із головних завдань нашого проєкту є підтримка місцевих медіа в напрямку дотримання професійних стандартів, створення якісної інформації.

Іван Антипенко,
Сергій Нікітенко


Матеріал підготовлений на основі щотижневих моніторингів, які тривали у період з 17 травня по 11 листопада (крім вихідних днів) До вибірки входили 14 місцевих онлайн-медіа (Херсон онлайн, Любимый Херсон, Херсонці, Херсонщина за день, Український південь, Вгору, Перший регіональний, Новий день, Херсон week, Кавун.City, Новости Херсонщины, Типичный Херсон, Kherson.life, Херсон.нет), You Tube-канали телеканалів Херсон плюс, ВТВ плюс, UA: Херсон, Facebook-сторінки міського голови Херсона, голови Херсонської ОДА та голови Херсонської обласної ради.

Моніторинги проводилися згідно з методологією ІМІ.

Проєкт реалізується ГО «Інститут масової інформації» фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости