Рекордну кількість маніпулятивних матеріалів зафіксували аналітики проєкту Infocrime під час моніторингу херсонських медіа у період з 27 вересня по 1 жовтня.
78 публікацій мали ознаки маніпуляцій, а всього до вибірки потрапило 1799 новин із місцевих сайтів, телеканалів та сторінок окремих лідерів думок у соцмережі.
Минулого тижня ми фіксували збільшення кількості політичної джинси. Це, передусім, пов’язано з проміжними виборами до Верховної Ради по 184 округу. Хоча значна частина замовних матеріалів від політиків були й не про вибори, а для особистого іміджу.
Про інші помітні приклади маніпуляцій – далі у нашому дайджесті.
Плітки і вигадки анонімних каналів у Telegram
27 вересня в анонімному Telegram-каналі Политика.ks з’явилося повідомлення про те, що голова обласного осередку «Національного корпусу» Іван Старостенко «получил подозрение за избиение Стремоусова» (https://t.me/politics_ks/1512).
Однак це не відповідає дійсності. Старостенку не повідомляли про підозру в жодному з кримінальних проваджень.
Про це аналітикам проєкту Infocrime повідомив перший заступник керівника обласної прокуратури Олексій Даниляк.
«Нікому в цьому провадженні, станом на 10:30 28 вересня про підозру не повідомлялося. У цій справі тривають слідчі дії, призначено експертизу», – повідомив він.
Сам Старостенко повідомив, що його опитали у якості свідка.
Як бачимо, анонімні Telegram-канали можуть бути джерелом маніпулятивної і недостовірної інформації. Тож медіа і читачам варто обережно ставитися до такого контенту.
Херсонське медіа вчергове обманює читачів, плутаючи Закон із законопроєктом
Сайт Херсон онлайн у матеріалі «Мобильный локдаун через 120 дней: украинцы ринутся перепрошивать телефоны, чтоб остаться на связи» вчергове зманіпулював, подавши інформацію з законопроекту, який виносять на обговорення, як вже діючий Закон. У заголовку стверджується, про певні строки, через які настане «мобільний локдаун», тоді як у тексті кажуть про те, що ці строки планують встановити у новому законі.
Мова йде про законопроект про внесення змін до Закону «Про електронні комунікації» щодо захисту інтересів держави та користувачів електронних комунікаційних послуг, який у серпні члени Комітету з цифрової трансформації підготували до обговорення.
Там дійсно пропонують встановити такі строки для тих, хто придбав телефон за кордоном, щоб встигнути зареєструвати його IMEI.
Ми вчергове нагадуємо, що законопроект від Закону відділяють голосування у парламенті та підпис Президента. І лише після цього журналісти можуть щось стверджувати, якщо вони дійсно поважають читача, а не женуться за кліками.
Кандидати не поділили «двійників»
Ніколи такого не було, щоби кандидати у депутати брехали, і ось знову. Вибори на 184 виборчому окрузі стартували місяць тому, і зараз якраз починається найгарячіша їх фаза. В останні дні реєстрації кандидатів поліція відкрила кримінальне провадження за фактом реєстрації кандидата-«двійника» під час виборчого процесу по 184 окрузі.
У повідомленні поліцейські не назвали прізвища кандидата, але вказали, що «двійник» – мешканець Кіровоградщини. Посилаючись на власні джерела, видання МОСТ повідомило, що мова йде про двійника кандидата від партії «Слуга народу» Сергія Козиря.
Але в той же день, 29 вересня, кандидат від партії «Нам тут жити» Геннадій Лагута у ЗМІ розповсюдив інформацію про те, що це повідомлення фейкове, і насправді мова йде про його двійника.
Але за два дні ЦВК зареєструвала Сергія Андрійовича Козира, що проживає в селі Ізмайлівка Олександрійського району Кіровоградської області, кандидатом у 184 окрузі.
Ми не стверджуємо, що Геннадій Лагута причетний до цієї реєстрації, але фіксуємо, що кандидат зманіпулював, адже у списку з 19 зареєстрованих кандидатів – двійник Козиря єдиний мешкає на Кіровоградщині, а отже мова у повідомленні поліції йшла не про двійника Лагути.
Треба відмітити, що у Геннадія Лагути дійсно є аж два двійники, які мешкають у Дніпропетровській та Івано-Франківській областях. Але про порушення справ по факту реєстрації цих кандидатів поліція не повідомляла.
Дві фейкові сторінки спростовують фейкове дослідження
За багато тижнів моніторингу ми бачили різні вигадки, але ця історія змогла нас здивувати. А все – через вибори та маніпулятивну соціологію, про яку ми розповідали у попередньому дайджесті. До речі, почитати його можна тут: https://cutt.ly/JEAPaFM.
Перша фейкова сторінка
Після того, як ми написали про сумнівне соціологічне дослідження, яке оприлюднили на сторінці політичної партії «Нам тут жити» (https://cutt.ly/IEAAXhP) та у ЗМІ, у Фейсбуці з’явилася сторінка Придніпровський центр міжнародних досліджень та співробітництва (ПЦМДС) (https://cutt.ly/oEAOpEP). Дата її створення – 29 вересня.
Того ж дня, з інтервалом у декілька хвилин, на сторінці з’являється низка публікацій про результати соціологічних досліджень відомих організацій: групи «Рейтинг», Київського міжнародного інституту соціології, центру SOCIS.
А через кілька годин на сторінці публікують допис із застереженням: «Обережно, FAKE NEWS» (https://cutt.ly/9EAAxHZ). В ньому директор Придніпровського центру міжнародних досліджень та співробітництва В’ячеслав Сергєєв нібито звертається до аудиторії з заявою про те, що їх Центр не проводив жодного соціологічного дослідження на Херсонщині.
«Це навмисна провокація, використання імені Центру у власних цілях», – пише автор публікації і обіцяє звернутися до поліції, якщо інформацію про дослідження не буде спростовано.
Що не так зі сторінкою?
Вона має низку ознак штучно створеного майданчика під вибори для просування потрібної інформації проти конкурентів.
Як ми уже з’ясували в минулому дайжесті, громадська організація ПЦМДС дійсно є в реєстрі юридичних осіб (https://cutt.ly/IEA0po8). Вона зареєстрована у Дніпрі в 2016 році. Хоча сторінка у Фейсбуці створена лише кілька днів тому.
Номер телефону на сторінці схожий на той, що вказують представники ПЦМДС у реєстрі юридичних осіб з відмінністю в останніх чотирьох цифрах, які просто переставлені місцями.
В описі до сторінки у Фейсбуці вказано: «ГО “ПЦМДС” – соціологічна компанія в сфері дослідження соціально-економічних та політичних настроїв населення України». Як ви зрозуміли, такої соціологічної компанії не існує, а однойменна ГО не займається такими дослідженнями.
На момент виявлення на сторінці не було читачів та уподобань, але невдовзі з’явилось кілька поширень останнього допису.
Висновок: це фейкова сторінка ГО «ПЦМДС», через яку вкидають фейкове звернення про фейкове соціологічне дослідження.
Друга фейкова сторінка
Заплуталися? А це ще не все.
Найімовірніше, автори попередньої фейкової сторінки причетні до ще однієї, дуже подібної. Вона має таку ж назву, тільки з абревіатурою: ГО «Придніпровський центр міжнародних досліджень та співробітництва» (https://cutt.ly/gEADiwv).
Про неї варто розповісти окремо, бо, насправді, саме її ми виявили першою завдяки рекламі дуже схожого допису з нібито зверненням директора ГО «ПЦМДС».
Ця сторінка має ті ж ознаки фейковості, що й попередня, тільки цього разу автори вирішили не напружуватися, навіть не додали жодного допису, крім згаданого «звернення». Саме цей допис вони почали рекламувати у Фейсбуці з потенційним охопленням у 10-50 тисяч користувачів.
Однак невдовзі соцмережа заблокувала рекламу як невідповідну її політикам. Очевидно, вона не була позначена як політична. Тому деякі користувачі почали поширювати вже не сам допис з фейкової сторінки, а його скріншот. Як ви, мабуть, теж здогадалися, такі дописи поширили люди, наближені до конкурентів кандидата від партії «Нам тут жити».