Наприкінці календарного року заведено підбивати підсумки. Ось і ми вирішили підвести короткі підсумки медійного року на Херсонщині.
Непогано було б оцінити його з позиції глядача або читача, але доведеться це робити нам.
Почнемо, мабуть, з негативу. А скоріше – з об’єктивної ситуації, що склалася.
Якість херсонської журналістики падає. Це показують як моніторинги, що регулярно проводить Інститут масової інформації, так і звичайний аналіз місцевих ЗМІ. Особливо це стосується інтернет ЗМІ. І, навіть, якщо відійти від налізу дотримання (а у нашому випадку – недотримання) журналістських стандартів та кількості джинси, залишиться питання про звичайну стилістику та поваги автора до читачів.
Хоча і зі стандартами є певні проблеми. Так, оцінюючи на початку року рівень подачі місцевого контенту в ЗМІ, залучення активістів та громадських діячів у процесі створення локальних новин, представленості місцевої влади в медіа, ми виявили, що херсонські медіа найчастіше порушують стандарт балансу думок. Загалом за трьома типами ЗМІ рівень порушення цього стандарту складав 35%. Найгірші показники з дотримання балансу на телебаченні та в інтернет-виданнях, відповідно 42 та 40% матеріалів є незбалансованими. У друкованих виданнях – 24%.
Достовірність у херсонській локальній пресі станом на лютий 2016 року порушувалася у 14% випадків.
Уже в березні схожий моніторинг показав часткове зростання дотримання стандартів телеканалами, газетами та падіння показників у інтернет ЗМІ.
У вересні ми також фіксували зниження якості новин у херсонських інтернет ЗМІ. Ця тенденція зберігається до кінця року.
Звісно, усі наведені моніторинги мали різні цілі та методики, але їх результати в широкому розумінні зводяться до одного – падіння якості.
Щодо ситуації з матеріалами, що мають ознаки замовності, – ми з квітня 2016 року, коли почали постійний моніторинг, фіксуємо стабільну кількість «джинси» у друкованих та інтернет виданнях. Як правило, наші дослідження демонструють відсоток «джинси» на рівні 3-4% від загальної кількості опублікованих матеріалів. У середньому, у досліджуваних регіонах у листопаді 2016 року цей показник був на рівні 8% у друкованих та 3% в інтернет ЗМІ.
Цікаво, що найбільше у Херсоні джинсують інтернет ЗМІ, що пов’язано з відносною дешевизною замовних матеріалів у порівняння із газетами чи телебаченням.
І до позитиву. У 2016 році нам вдалося перевірити популярні ЗМІ Херсонщини на предмет прозорості і дослідити структуру медіа власності. Можливо, це нескромно, але ми вважаємо, що зробили корисну справу, і вже отримуємо фідбеки від редакцій, які намагаються виправити помилки, що в подальшому допоможе читачам розібратись у делікатному питання та краще розуміти редакційну політику того чи іншого ЗМІ.
Також ми розпочали дискусію щодо доцільності фінансування висвітлення діяльності влади у інтернет ЗМІ регіону, до якої в першу чергу залучили редакції, що це фінансування отримують. Сподіваємося, ця дискусія не припиниться, і буде знайдено дієвий механізм співпраці.
Але найголовнішою подією року особисто я назвав би демонстрацію солідарності журналістів. Нагадаємо, наприкінці літа-початку осені 2016 року депутати обласної ради декілька разів намагалися утискати права журналістів, спочатку не допускаючи на засідання, а потім критикуючи одяг. Закінчилося це намаганням внести зміни у регламент та обмежити права журналістів. Але протестуючи проти цього журналісти домоглися скасування норми про додаткову акредитацію.
Так, цих незгодних було небагато, особливо якщо порівнювати з кількістю усіх, хто в місті називає себе журналістом. Але вони знайшли час та мали бажання не дати чиновникам і депутатам обмежити свої права.
Окрім цього, наші друзі з ІМІ провели на початку року триденний тренінг для активістів, журналістів та працівників прес-служб регіону. Сподіваємося, цю роботу буде продовжено і вона буде корисна херсонським журналістам. Роботи по самовдосконаленню у нас, колеги, судячи з підбитих підсумків, ще багато.
Нікітенко Сергій, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області, для сайту МОСТ
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.
