У Києві 25 листопада у Міжнародний день ліквідації насильства щодо жінок відбудеться прем’єра вистави «Шрами», створеної на основі реальних історій.
З 27 листопада по 3 грудня виставу безкоштовно покажуть у 5 містах України: Луцьку, Чернівцях, Сумах, Запоріжжі та Херсоні.
«Чи є у вас шрами? А розкажіть нам про них?» – з таким питанням ми звернулися до дівчат і жінок з усієї країни, і до нас почали приходити історії. Невигадані, справжні, у когось милі, у когось жахаючі, але всі – справжні.
«Шрами» – це історії жінок об’єднані у виставу, що розповість по справжні фізичні і душевні рани, які так і не змогли загоїтися. Це проект про насильство, яке важко розпізнати на перший погляд і яке залишає по собі фантомний біль на довгі роки. Та чи має любов залишати рубці? Чи може це не любов?
На жаль, гендерно зумовлене насильство в Україні є широко розповсюдженим та систематичним явищем, про яке повідомляє лише кожна 3 постраждала. Страх, що розповідям не повірять, і ганьба, якою таврують постраждалу від насильства – але не злочинця, – змушують мовчати і приховують справжню кількість випадків насильства. Лише визнання проблеми, обговорення та звернення по допомогу зможе розірвати коло насильства і змусити суспільство реагувати – захищати, попереджати, діяти.
«Сексуальне насильство все ще нормалізовано та закріплено в нашому соціумі, що призводить до того, що 15 мільйонів дівчат-підлітків у всьому світі пережили насильницький секс. Навіть якщо ми цього не усвідомлюємо, ми щодня є свідками та спостерігачами цієї «культури зґвалтування», оскільки нас оточує мізогіністична мова, байдужість до згоди чи гламуризація насильства на екрані.
Половина українців вважає, що зґвалтування є виною жінки, якщо вона вживала алкоголь. Це показує що звинувачення жертви у насильстві, тривіалізація зґвалтування та стигма, з якою стикаються ті, хто пережив насильство, є занадто поширеними явищами. Під час кампанії «16 днів» і за допомогою цієї п’єси ми закликаємо людей з усіх верств життя дізнатися більше, змінювати випадки об’єктивації і применшення жінок, та виступити проти поширеної культури зґвалтування!» – Анастасія Дівінська, представниця ООН «Жінки в Україні».
Історії «шрамів» зібрала драматургиня Кіра Малініна, режисерка проекту – Наталка Сиваненко, художниця – Леся Головач.
Актриси: Анна Кузіна, Анна Абрамьонок, Наталка Кобізька, Марина Сердешнюк
«Для «Дикого театру» важливо робити відверті і чесні проекти, проекти, що можуть надихнути людей на зміни у житті. «Шрами» цікаві тим, що створені з реальних історій, якими з нами поділились жінки різного віку з різних куточків країни. І виявилось, що не важливо, зі Сходу ти чи з Заходу, 16 тобі чи 54 – рубці від насилля болять однаково», – говорить засновниця Дикого театру, адвокатка руху HeForShe в Україні Ярослава Кравченко.
Проект реалізовано в рамках всесвітньої кампанії 16 Днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, що починається 25 листопада, в Міжнародний день ліквідації насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня, Дня прав людини.