Офіційне звернення до всіх друзів та колег.
На фейсбуці поширилася інформація про те, що я Шорник Оксана, телеведуча ХОДТРК “Скіфія” пішла с телебачення у знак не згоди з політикою на каналі. Та щей підписали Героям слава! )
Друзі, я справді не погоджуюсь з політикою на телеканалі. З подачею новин та деяких телепрограм. Ваш коментар був би актуальним 3-4 роки тому. Коли з ефіру знімали мої репортажі про дубовий гай, про Стару Збур”ївку і про національні парки, які ніяк не можуть створити. Хоча дещо все ж таки пропускали в ефір. Ось тоді мені потрібна була ваша підтримка. Коли я на маленькому каналі проводила журналістські розслідування, а Володимир Сальдо викликав генерального директора ХОДТРК у свій кабінет і говорив йому, що мене хтось купив і що я продалася. Коли мої колеги сміялися з мене, що я захищаю вільху уздвож узбережжя трьох сіл. І таке інше. І ніхто не міг повірити у те, що я вчуся бути журналістом. Висвітлювати події так, як є насправді.
З приходом до влади Віктора Януковича, на “Скіфії” додушили зерно свободи слова, яке там було. Додушили. І це правда.
Далі. Я не погоджуюсь з тим, що працівників ХОДТРК “Скіфія” називають продажними і таке інше. У кожного з них є совість. І вони самі відповідають за себе. З рештою, люди працюють тому що їм потрібно за щось жити. Чи можна звинувачувати людей у тому, що вони продовжують працювати у бюджетних установах. Це вже занадто.
І нарешті. Трагедія телканалу у тому, що працівники не можуть відстояти власні права на гідну зарплатню. Вони ніяк не можуть зрозуміти, що вони особистості. Що їхній труд, це перемоги на фестивалях, і ті грамоти які рясно укрили стіну у холі, має бути поцінований. Що вони не повинні випрошувати гроші на бензин, щоб поїхати відзняти сюжет чи передачу, а бо власноруч шукати спонсорів. Що вони творці! На “Скіфії” порушена ієрархія. Бо немає чіткої позиції керманича.
І так мені бажається, щоб лише одна людина там зрозуміла, що піднімати актуальні теми у студії, запрошувати дві сторони проблеми, це норма. Це і є журналістика. Що державний канал не може уникати, закривати очі на проблеми, які висвітлюють центарльні.
Друзі, на останок. Я звільнилася за власним бажанням за місяць, якщо не більше, до подій у країні. Герої стоять на майдані, герої ті, хто виконував свій професійний обов”язок і був поранений, закатований. Герої ті, хто виходить на майдан і говорить свою точку зору. Герої ті, хто продовжує працювати на “Скіфії”, і приходить на херсонський майдан, або їде знімати відео до столиці. Ті, хто не залишив свого робочого місця, але серцем він з народом. Тому їм слава!
З повагою член НСЖУ Оксана Шорник.