Підтримати

Чим потужніше українські сили готуються до контрнаступу, тим агресивнішою стає російська пропаганда. Про це свідчать найяскравіші кейси російських маніпуляцій, які ми розібрали минулого тижня. 

Зрадниця Кузьміч розказує про неперевірену інформацію, при цьому сама нею користується

Так звана «заступниця губернатора Херсонської області з роботи з евакуйованими жителями» Тетяна Кузьміч відреагувала на повідомлення в українських ЗМІ про утримання в окупованому Криму 87 дітей, вивезених з Херсонської області.

Що кажуть окупанти

Звісно, колаборантка назвала цю інформацію «фейки» і «чутки з інтернету», а її коментар був «спростуванням».

«Поки що дітей батьки не забирають через побутові складнощі: хтось чекає на отримання сертифікату, інша частина батьків, які знаходяться на прифронтовій території, вирішили просто убезпечити своїх дітей», – каже Тетяна Кузьміч.

Спілкуючись з пропагандистами, вона навіть намагалася використати свою філологічну освіту:

«Я хочу нагадати слова Марини Цвєтаєвої, яка назвала тих людей, що сприймають неперевірену інформацію «ковтачами чорнил». Перевіряйте інформацію».

Говорячи про загальну кількість дітей, вивезених в Росію, «чиновниця сказала», що «за даними української сторони це – приблизно 300 тисяч, за даними російської сторони – близько 700 тисяч».

Чому це брехня

Тетяна Кузьміч дуже радить не користуватися неперевіреною інформацією, але при цьому… сама користується нею.

Ніяких «даних української сторони» про 300 тисяч вивезених в Росію дітей немає. З тієї простої причини, що такі дані неможливо отримати, бо йдеться про людей, які добровільно або примусово виїжджали на територію країни, яка веде проти України загарбницьку війну. Тому про які точні дані може йтися в даному випадку?

Але дані про 300 тисяч дітей все ж взяті Тетяною Кузьміч не «зі стелі». Вони дійсно згадуються, але… в російських джерелах.

Є й згадка про «700 тисяч», а якщо точніше, про «майже 705 тисяч дітей». Такі цифри фігурують в повідомленні російського пропагандистського видання ТАСС, а джерело інформації – неназваний «співрозмовник в силових структурах».

Про 300 тисяч казала конкретна людина – начальник російського національного центру керування обороною Михайло Мезенцев. Але й в цьому випадку не можна вважати ці дані достовірними, бо російських чиновників неодноразово ловили на поширенні фейків.

Потім в пресі дійсно стала з’являтися інформація про «дані російської сторони» і «дані української сторони», але тут вже є питання до авторів публікацій, тобто, до перевірки ними інформації, яку вони використовують.

Тобто, наведені вище показники кількості викрадених дітей – «ворожіння на кавовій гущі». І людині на такій посаді, яку займає Тетяна Кузьміч, під час спілкування зі «ЗМІ» все ж не завадило б користуватися перевіреною і достовірною інформацією. Втім, не варто забувати, що херсонська зрадниця – дуже специфічна «чиновниця», і представляє підконтрольну Росії окупаційну владу. Тому поширення фейків теж, можна сказати, входить до її посадових обов’язків.

Чому це важливо

Росіяни, кажучи при відтік громадян України в РФ під час повномасштабного вторгнення, називають великі, скоріше за все, завищені цифри, щоб показати «масову лояльність» українців до РФ, великий відсоток проросійськи налаштованих людей в Україні.

Також окупанти хочуть, що ззовні усе виглядало як «масовий порятунок мирних мешканців», а «рятуються» вони, звісно, від «укронацистів». Чим більша кількість таких «врятованих» фігурує в медіа, ти більшу дичину про «звірства бандерівців» можна «згодовувати» публіці. Мовляв, дивіться, росіяни і мешканці окупованих територій, які страшні «нацики», якщо від них тікають в РФ мільйони громадян України.

Тому можна буде не дивуватися, якщо скоро казатимуть і про мільйон та більше дітей, а також нестимуть іншу маячню про «масову втечу».

Як Сальдо збрехав про відсутність катівень на Херсонщині

Володимир Сальдо, який є гауляйтером Херсонської області, збрехав про відсутність катівень на окупованих територіях регіону.

Що кажуть окупанти

Сальдо опублікував фейк у своєму Telegram-каналі.

Також він звинуватив Велику Британію у поширенні “фейків” про катівні на територіях Херсонщини, які були та перебувають під російською окупацією.

Гауляйтер Володимир Сальдо бреше і робить це на рівні наративу “war is fake”, який поширюється в західних сегментах соцмереж.

Адже існування катівень на територіях Херсонської області, які були і перебувають під російською окупацією, не тільки підтверджене. А й задокументоване.

Чому це брехня

Про існування катівень є свідчення людей, які їх пройшли, матеріали журналістів і кримінальні провадження.

Зі свідчень людей можна відзначити розповідь колишнього в’язня катівні у ІТТ на вулиці Теплоенергетиків у Херсоні.

Цю ж катівню пройшов херсонський підпільник Андрій Андрющенко. Видання МОСТ зробило і опублікувало інтерв’ю з ним.

З матеріалів журналістів теж видання МОСТ нещодавно публікувало текст про життя в окупованому Скадовську зі слів трьох його колишніх мешканців.

У ньому описуються методи катувань і місця, де у Скадовську облаштовані самі незаконні місця несвободи.

Про кримінальні провадження та їх матеріали можна виокремити повідомлення Херсонської обласної прокуратури про огляд 4 катівень у Херсоні.

Правоохоронці знайшли у них частини резинових кийків, дерев’яну биту і телефон ТА-57 (так званий “тапік”, яким людей катували струмом).

Також у катівнях знайшли частину металопластикової труби, кайданки, кулі у стінах і т. д.

Другим важливим доказом існування катівень є кримінальне провадження СБУ щодо окупаційної спецслужби Херсонщини – “Державної служби безпеки”.

По ньому проходять голова “ДСБ” (ексочільник СБУ) Олександр Якименко і ряд його “підлеглих”.

Підлеглі Якименка – 1) Олександр Улізько; 2) Михайло Гребенюк; 3) Олексій Супруненко; 4) Дмитро Леонов; 5) Денис Насипанний; 6) Артем Коломоєць; 7) Сергій Сачук (між Коломойцем і Сачуком – Олексій Селіванов)

В опублікованих повідомленнях про підозру вказана адреса катівні “ДСБ”, конкретні приклади її злочинів і прізвища більше трьох десятків викрадених “ДСБ” людей.

Також у матеріалах описані види катувань і у деяких випадках – це з прив’язкою до конкретних їх жертв.

Такий масив даних, який насправді ще більший, має переконливо доводити брехню Сальдо і реальність існування російських катівень.

Чому це важливо

Окупанти намагаються зняти з себе відповідальність за скоєні злочини, звинуваючи у брехні партнерів України. Незважаючи на те, що факти існування та функціонування катівень були офіційно задокументовані, пропагандисти продовжують стверджувати протилежне.

Насамперед це робиться для зневіри українців, які продовжують залишатись на тимчасово окупованих територіях, в українській владі, іноземних партнерах.

Проросійський Telegram-канал набрехав про “мирне зайняття” Херсона росіянами

Пропагандистський Telegram-канал “Новости Херсонщины” набрехав про “мирне зайняття” Херсона російськими окупантами.

Що кажуть окупанти

Фейк опублікували у вигляді спогадів про минулий рік однієї з нібито читачок каналу.

Ще у дописі Telegram-каналу “Новости Херсонщины” наявний фейк стосовно характеру встановлення російського окупаційного режиму в Херсоні.

У дописі цей процес називають “масштабними змінами за прямої участі усіх жителів міста”. Наприклад, таким називають “референдум”.

Чому це брехня

Захоплення Херсона російськими окупантами в жодному разі не було мирним. Про це є свідчення учасників подій.

Першими з них можна відзначити спогади командира танкової роти 59-ї бригади ЗСУ Євгена Пальченка про бої за Антонівський міст на схід від Херсона.

Оборона мосту, по суті, почалась одразу після прориву через нього. З лівого берегу Дніпра на українських захисників йшли більше 100 одиниць російської техніки.

Більшість з них – це танки. Пізно ввечері 24 лютого українські танки біля Антонівського мосту почали обстрілювати з авіації, мінометів і артилерії.

Паралельно обстрілам вже на правому березі Дніпра з’явилась група російських десантників (близько 100 людей).

Десантників обстріляли з танку і вони припинили вогонь. Далі українським танкам довелось відступити на 5 кілометрів через нестачу палива і відступ піхоти.

Після отримання підкріплення у вигляді підрозділів 80-ї бригади ЗСУ до Антонівського мосту знову рушили і танки.

По дорозі танк Пальченка розстріляв з кулемета ще одну групу росіян, був обстріляний з РПГ і потрапив під авіаобстріл.

Після ще низки боїв з переважаючими силами російських загарбників українські танкісти і десантники відійшли ближче до Херсона.

Пальченко також розповідав про бій в районі селищ Молодіжне і Наддніпрянське на схід від Херсона.

Українські військові опинились там, бо отримали наказ пройти селища Інженерне і Наддніпрянське, щоб атакувати росіян, які рухались по трасі від Антонівського мосту.

Допомагали їм 2 танки, які обороняли транспортну розв’язку біля селища Молодіжне. Але першочерговий задум був зірваний.

Бо зі сторони Нової Каховки підійшли 2 танкових роти ЗС РФ. Українські танкісти в абсолютній меншості (на 1 український танк могло бути 10 російських) прийняли бій.

Євген Пальченко підтвердив знищення у тому бою мінімум 3 російських танків, 1 БМП і пошкодження ще одного танку.

У самому Херсоні стався розстріл тероборонівців в Бузковому парку і спалення російськими окупантами ТРЦ “Фабрика”.

Також у Херсоні відбувся бій між теробороною та російськими загарбниками в районі прохідної ХБК. Про це йдеться в інтерв’ю херсонського тероборонівця Олександра Букалова виданню МОСТ.

Про масштаб участі в ньому жителів Херсона нема сенсу навіть розмовляти. Бо проведений російськими окупантами “референдум” не визнала Україна та більшість країн світу.

Тому обговорення кількості його учасників є свого роду легітимізацією процесу.

Чому це важливо

Окупанти намагаються будь-якими засобами дискредитувати українську владу, ЗСУ та іноземних партнерів. Саме тому російські пропагандисти при кожній нагоді розказують про “слабкість” і “недоцільність” політики та методів ведення бойових дій з боку українського вищого політичного та військового керівництва.

Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR “Підтримка регіональних медіа України під час війни” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.

Розвиваємо проект за підтримки