Відкриті дані (англ. Open data)

Відкриті дані (англ. Open data)
7 апреля 2015 года.

Відкриті дані в широкому значенні - це концепція, за якою певні дані мають бути вільними для використання та розповсюдження будь-якою особою, за умов дотримання правил атрибуції та/або share-alike ліцензії.

При цьому, під вільністю розуміють умови прийнятні для широкого загалу. Так, наприклад, дані можуть бути доступні за невелику плату, що покриває витрати на їх створення та розповсюдження.

Концепція відкритості даних загалом не нова, але її активне поширення почалось з розвитком інформаційних технологій та Інтернету.

Треба зазначити, що серед множини відкритих даних окрема увага приділяється відкритим державним даним, як інструменту оцінки та контролю роботи влади та держави, що входить до моделі електронного уряду.

Інакше кажучи, відкриті дані - це підвид даних доступних для всіх без обмежень. Логічно, що, для того, щоб стати доступними і відкритими, ці дані повинні бути попередньо зібрані. Вони повинні існувати в будь-якій формі і тільки в цьому випадку можуть бути представлені кому-небудь.

Цінність відкритих даних стала особливо велика з розвитком Інтернету.

Величезне число нових і вже існуючих сервісів використовують відкриті дані для створення інноваційних продуктів, розвитку існуючих проектів "економіки знань", економіки заснованої на використанні інформації і в цьому відкриті дані сильно відрізняються від інших форм подання інформації.

При цьому найчастіше, коли говорять про відкриті дані мають на увазі відкриті державні дані, тобто ті, які збирають і обробляють органи влади і розкриття яких суспільство потребує від офіційних осіб. Адже, по суті, відкриті державні дані створюються платниками податків і платники податків вимагають, щоб ці дані були доступні для всіх бажаючих.

Наприклад, доступність баз даних по кримінальній статистиці дозволяє створювати для громадян сервіси, що допомагають у прийнятті рішень про оренду або купівлю квартир, відкриття свого бізнесу і в чому іншому. Доступність кримінальної статистики в США і Великобританії з деталізацією до районів дала поштовх розвитку нових ріелтерських сервісів і дозволила об'єктивно оцінювати вартість нерухомості.

Завдяки відкритим даними створюється середовище, в якій виграють усі: бізнес має можливість створювати нові корисні сервіси, а громадяни, завдяки підвищенню конкуренції між комерційними компаніями отримують більше сервісів і додатків.
Однак економічна вигода від відвертості і відкритості даних зокрема не є єдиною. Відкритість даних породжує безліч соціальних і економічних ефектів, головним з яких є підвищення довіри до держави з боку громадян і бізнесу.

А головна вигода - підвищення якості прийняття рішення. За цим складним терміном ховається дуже проста істина: чим більше інформації у нас є, тим більш зважене рішення ми можемо прийняти. І така ключова інформація, найчастіше, знаходиться саме у органів влади та державних інститутів, які збирають її під час своєї повсякденної діяльності.

На сьогоднішній день у світі знаходиться у відкритому доступі більше мільйона наборів відкритих даних: з них 95% викладені відомствами трьох країн: США, Канади і Франції. Цей факт означає, що незабаром більшість держав світу збільшать «виробництво» відкритих даних, таким чином створюючи ринок для додатків. Про подібний розвиток подій свідчить і проект міжнародного партнерства держав з питань відкритості.

опен дата

Відкриті знання, відкрита допомога, відкрита діяльність органів влади відображають три ключові зрушення, що трансформують розвиток і дарують надію на краще щодо глобальних проблем, які існують в світі.

Перше ключове зрушення - це відкритий доступ до інформації. Сьогодні країни так просто не ухвалюватимуть тих рішень, які їм оголошують США, Європа чи Світовий банк. Вони черпають своє натхнення, сподівання вміння та навики практичної діяльності від успішних економік, що розвиваються на Півдні. Їм цікаво знати, як Китаю вдалось витягнути з бідності 500 мільйонів людей протягом 30 років, як мексиканська програма «Опортунідадес» поліпшила систему навчання та харчування для мільйонів дітей. Це нова екосистема потоків відкритих знань та інформації. У 1997 році ця програма запрацювала в сільській місцевості Мексики, а вже у 2002 році її реалізацію розпосали в містах. Зараз ця прогресивна програма відкритих даних про життя суспільства охоплює 670,000 домогосподарств Мексики. До прикладу, мексиканська «Опортунідадес» нині надихає Нью-Йорк.

І щойно переказ коштів та ресурсів стає відкритим та прозорим, такими ж стають і організації з розвитку, які здійснювали ці перекази. Це і є друге зрушення, що спричинили відкриті дані в глобальному світі: відкрита допомога. Нещодавно Світовий банк відкрив публічний доступ до своєї бази даних, оприлюднивши 8000 економічних і соціальних показників для 200 країн за 50 років, що, своєю чергою, дало поштовх до світового змагання у використанні інноваційних програмних додатків, спираючись на ці дані. Організації з розвитку також стають відкритими для суспільного контролю за проектами, які вони фінансують. Візьмемо, наприклад, карту GeoMapping.

На цій карті Кенії червоними крапочками зображено, де розташовані школи, які профінансовані інвесторами (донорами), а темніші відтінки зеленого показують число дітей, які не здобувають шкільної освіти. Отже, це просте зіставлення показує, що інвестори (донори) не фінансували жодної школи на цих територіях, де є найбільше дітей, які не відвідують школу, а це, своєю чергою, викликає нові запитання. Чи справді допомога з метою розвитку доходить до тих, хто потребує нашої допомоги найбільше? У такий спосіб Світовий банк наразі позначив на карті 30 000 проектів у 143 країнах, і, як результат, інвестори (донори) використовують загальну платформу, щоб позначати на карті всі свої проекти. Це величезний крок назустріч прозорості та підзвітності допомоги, що надається.

Open data

Це підводить до третього і найважливішого зрушення у розвитку: відкрите управління. Сьогодні уряди розкривають свою діяльність на вимогу громадян, що претендують на право голосу та доступу до фінансової підзвітності. Починаючи від Арабської весни до руху Анни Газаре в Індії, мобільні телефони та соціальні медіа використовують не лише для політичної підзвітності, а й для розвитку відповідальності. Чи надає влада послуги своїм громадянам? Так, наприклад, декілька урядів у Африці та Східній Європі відкривають для громадськості інформацію про бюджети.

Але є велика різниця між громадським бюджетом і бюджетом, який є доступним. Зазвичай бюджет - це складний документ, сповнений цифр, розрахунків та таблиць, в яких нефахівцю неможливо розібратись. Такий бюджет не зовсім доступний чи зрозумілий звичайним громадянам, які намагаються збагнути, як уряд витрачає свої ресурси. Щоб розв'язати це питання, уряди використовують нові інструменти, щоб візуалізувати бюджет і, таким чином, зробити його зрозумілішим для громадськості.

Open dataНа карті Молдови зеленим кольором позначено райони, які витрачають мало грошей на школи, але мають хороші освітні результати, а червоним кольором позначено райони, в яких це відбувається навпаки. Інструменти на зразок цього допомагають перетворити заплутані документи в наглядні та зрозумілі для громадськості. Тішить те, що разом із відкритістю сьогодні з'являються нові можливості для громадян висловлювати свою думку та взаємодіяти з урядом.

Наприклад, у Філіппінах батьки і студенти можуть висловити свою думку та зауваження у реальному часі на веб-сайті Checkmyschool.org, або ж зробити це за допомогою текстових повідомлень, інформуючи, чи в школі з'являються вчителі та підручники. І уряд на це реагує. От, наприклад, коли на цьому веб-сайті повідомили, що 800 студентів знаходяться під загрозою, оскільки ремонт школи призупинився через корупцію, Департамент освіти Філіппін швидко відреагував і почав діяти.

Проте в багатьох частинах світу уряди не зацікавлені у відкритості та допомозі бідним верствам, і це справжній виклик для тих, хто хоче змінити систему. Ці люди - це поодинокі борці. Головний рубіж, який потрібно подолати в роботі з розвитку - це допомогти цим одиноким борцям об'єднати їхні зусилля задля спільної перемоги над труднощами. Такі приклади активних дій дають нову надію, нові можливості для розв'язання проблем. У сучасній Україні також саме об'єднання громадських активістів допомагають лобіювати прозорість управління і публічних коштів. Цей процес включає створення відповідної законодавчої бази, виконавчих органів та інформаційних ресурсів.

Щодо країн СНД та України, зокрема, то найбільшу активність в даному напрямі демонструє Росія.

Так влітку 2013 року був прийнятий федеральний закон №112-ФЗ, що вводить поняття відкритих даних та визначає порядок їх оприлюднення на державних ресурсах.

Станом на 2013 рік в Україні, при відсутності державної програми розвитку сфери відкритих даних, діє Закон "Про доступ до публічної інформації", який потребує подальшого вдосконалення, оскільки містить суперечливі положення, а також не визначає єдиного формату і порядку оприлюднення інформації та обмежує її перелік.

В результаті, при відсутності єдиного ресурсу, державні дані доступні частково, в різноманітних форматах та за тривалою процедурою отримання, що ускладнює їх обробку. Але у цих умовах слід відзначити розвиток недержавних ресурсів відкритих даних.

Корисність проектів державних відкритих даних базується на двох компонентах - це залучення громадян та надання громадянам зручних механізмів роботи з даними. Без широкої громадської участі громадян у проектах відкритих даних неможливо скористатися механізмом зворотного зв'язку в державному управлінні, а також сформувати громадську дискусію про шляхи вирішення проблем, що виявляються шляхом аналізу відкритих даних. З іншого боку без забезпечення зручних механізмів доступу та обробки даних громадянами неможливо підтримувати їх інтерес до участі в проекті. Потрібно забезпечити інтуїтивно зрозумілий інтерфейс доступу до даних з боку користувачів: зручні формати представлення даних, зрозумілі механізми скачування, класифікації наборів даних.

Особливу цікавість для України сьогодні становить застосування принципів відкритих даних на місцевому рівні.
Системний розвиток галузевого і міського господарства неможливо уявити без всеосяжного використання інформаційно-комунікаційних технологій. Гармонійний розвиток сучасних адміністративних територій різного масштабу вимагає уваги до самих різних сфер діяльності, в тому числі: охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, транспорту, екології та захисту навколишнього середовища. Завдання влади міст та містечок полягає в тому, щоб зробити їх максимально сприятливими для життя громадян та ведення ділової активності. Іншими словами, можна говорити про необхідність «управління містом» замість «містобудування». В сучасній урбаністиці (науці про планування і розвиток міст) використовується термін «розумне місто» («smart city»), який означає одночасне виконання наступних умов:
• Городяни стають максимально поінформованими в реальному часі про події, щоо виникають у місті: як сприятливі, так і складні;
• Інформація про всі сфери життєдіяльності в місті стає легко доступною та зручною у використанні людьми, у яких немає спеціальних навичок і фахових знань (наприклад, бюджетні фінанси чи будівництво).
• Взаємовідносини громадян з міською владою будуються на принципах відкритості, підзвітності та прозорості діяльності останніх.
• В основу взаємовідносин влади і громадян покладено послуги, які забезпечують права громадян на задоволення їх повсякденних потреб;
• Інформаційні технології забезпечують максимально комфортне віртуальне середовище (простір в мережі Інтернет) для взаємодії громадян між собою, а також з різними службами міста в режимі 24 години / 7 днів на тиждень.

При цьому віртуальний простір (веб-сайти, блоги, соціальні мережі, в яких присутня влада і громадяни) існує гармонійно, або, іншими словами, відображає фізичну реальність того, що відбувається в місті в режимі реального часу.
Таким чином, концепція «розумного міста» передбачає широку інформаційну підтримку громадян у їх життєдіяльності в місті. Роль міської влади полягає не тільки в забезпеченні такої підтримки, але й у наданні громадянам різних інструментів для самоорганізації і посильного участі у формуванні вірного, правильного уявлення про стан тих чи інших суспільних ресурсів, які можуть бути їм доступні.

У сучасному суспільстві у великих мегаполісах городяни перетворилися в постійних споживачів інформації та інформаційних послуг. Наприклад, кожен житель мегаполісу бажає швидким і зручним способом одержувати інформацію про транспортної ситуації на дорогах, про існуючі об'єкти охорони здоров'я (поліклініки, лікарні, приватні медичні центри), культури, спорту та відпочинку (театри, кінотеатри, концертні зали, спортивні об'єкти, мережі громадського харчування), соціального забезпечення (центри допомоги і підтримки громадян, центри зайнятості), житлово-комунального господарства та способи користування послугами, які надані інфраструктурними об'єктами міста.

Громадян цікавить актуальна інформація від самих різних служб у місті, причому інформація про них повинна бути актуальна і повна в момент звернення. Це, зокрема, служби таксі, ЖКГ, соціального забезпечення, зайнятості, міліції, пожежної охорони, порятунку, психологічної допомоги та багато інших. Кожен громадянин має право знати вичерпну інформацію про себе, яка офіційно відображена в державних інформаційних системах і базах даних: податкові зобов'язання, соціальні пільги (отримані і потенційно доступні), історія хвороби та багато іншого.

Проекти зі створення наборів відкритих державних даних мають потенціал для ефективного вбудовування в систему управління містом. Однак отримання потенційних переваг пов'язане з необхідністю вибудувати зручне віртуальне середовище для розміщення відкритих даних, а також розв'язанням цілої низки організаційних і в деякому сенсі ідеологічних проблем.
На сьогоднішній день органи державного і муніципального управління збирають дуже багато персональної інформації про громадян, а також про різні сфери діяльності керованих адміністративних територій.

Однак серйозною проблемою є робота з подібною інформацією. В якості проблем, що виникають виділяють:
• Незручний формат або вид даних, які зберігаються в державних інформаційних системах, з точки зору споживання або прочитання його людиною;
• Дані часто бувають неповними, неактуальними, або містять фактичні помилки;
• Дані існують у паперовому вигляді, а значить масовий і швидкий доступ до них ззовні на основі електронного взаємодії утруднений;
• Обробка даних вимагає додаткових інтелектуальних і людських ресурсів, яких, як правило, завжди не вистачає міській владі.
• Часто відомствам неясні цілі, для яких можна використовувати, зібрані ними дані, щоб в результаті збільшити їх суспільну корисність або цінність.

В якості можливих рішень по формуванню відкритої системи управління між владою і суспільством пропонується відкрити громадянам доступ до різних наборів даних, якими можуть володіти відомства. Світова практика показує, що сам факт відкриття даних, що описують діяльність органів влади, стимулює громадян бути більш поінформованими про можливі проблеми і перспективи взаємодії, а, значить, в майбутньому брати участь у покращенні ситуації у ввіреній відомству сфері. Відкритими можуть стати дані з самих різних галузей господарства і сфер діяльності міста. Нижче наведені приклади масивів даних, відкриття яких несе суспільну користь і представляє суспільну цінність для громадян.

Історія та статистика подій, які спричинили забруднення навколишнього середовища. Такі дані можуть містити дату, місце в місті (описується географічними координатами, придатними для GPS навігації) та опис проблеми, що спричинила забруднення або інша зміна в екологічній ситуації.

Статистика вчинення кримінальних та інших правопорушень. Включає дату, час, місце, вид правопорушення, інформацію про вчинили і які зазнали правопорушення громадян, іншу супутню інформацію.

Статистика стихійних лих і завданих ними матеріальних збитків. Можна фіксувати місце, час, тип лиха, кількість постраждалих громадян, оцінену фінансову вартість заподіяного збитку.

Статистика закупівель, які здійснило місто. У масив даних включається дата закупівлі, її склад і обсяг, фінансова вартість, відповідальне відомство.

Характеристика водойм міста. Описується місцезнаходження, назва, екологічні характеристики (рівень забруднення води водойм). Аналогічна статистика може бути наведена для парків і заповідних зон.

Характеристика об'єктів у сфері освіти, охорони здоров'я. Описується назва, місце розташування, рівень якості надаваних послуг, списки співробітників, будь-які інші корисні характеристики, які фіксуються у звітності і регулюють кожну сферу міських відомств.

Характеристика об'єктів культури та культурної спадщини. Публікується інформація про театри, кінотеатри, пам'ятки архітектури і мистецтва, які існують в місті.

Відповідно можливі набори даних, що характеризують життєдіяльність міста, можна поступово нарощувати і публікувати на відповідному офіційному інформаційному ресурсі, присвяченому відкритими даними.

Уявімо собі, що інформаційний ресурс, що надає набори відкритих даних, був запущений. Ключовою соціальною завданням такого проекту стане залучення в нього ентузіастів і небайдужих громадян, розробників програм по роботі з відкритими даними, які могли б взяти участь у масштабній задачі по поліпшенню якості інформації, економічного розвитку та відкритості галузі, регіону або міста.

Стратегія розвитку порталів відкритих даних повинна припускати в якості відповідей на питання "Чому громадяни повинні брати участь у проекті відкритих даних?" наступні:
• Отримають швидко більш якісні інформаційні послуги зручним їм способом;
• Сприяють відкритому і транспарентному управлінню містом;
• Відкрито формулюють проблеми, що накопичилися;
• Швидко отримують відгук на свої скарги і питання;
• Будуть почуті, а їх думка і пропозиція обов'язково будуть враховані і розглянуті;
• Можуть створювати комерційні програмні додатки і отримувати прибуток на основі простору відкритих даних;
• Протидіють корупції та іншим зловживанням з боку органів влади.

В якості відповідей на питання "Що означає "брати участь" у міському проекті відкритих даних?" можна запропонувати наступні варіанти:
• Забезпечувати даними і виправляти існуючі помилки в даних по кожній з сфер діяльності міста. Можна виправити інформацію про себе особисто, можна повідомити про невраховані події та факти. Сучасні технології дозволять робити це з допомогою різних пристроїв: персональних або планшетних комп'ютерів, мобільних телефонів за допомогою смс-повідомлень або пересилання фактичних фотографій, зроблених з камери мобільного пристрою в реальному часі в залежності від типу потрібних даних та перевірки рівня достовірності відправника.
• Створювати нові програмні додатки, які відтворюють реальну картину того, що відбувається в кожній сфері життя міста на основі існуючих даних. Такі програмні продукти доступні громадянам для установки в свої мобільні пристрої. Робота з масивами даних через додатки стає не тільки приємним розвагою, але й вираженням громадянської позиції одночасно. При цьому якість державних даних поліпшується. Влада міста не несе витрат у процес вдосконалення якості інформаційного наповнення різних предметних областей.
• Висловлювати свою думку з приводу неврахованих або вже запропонованих до включення наборів даних. Найчастіше дані вимагають постійної перевірки і уточнення. Дані є приводом для організації постійної та предметної дискусії між відповідальними адміністративними і господарськими службами міста та громадянами.
• Підтримувати свою присутність в співтоваристві. Відомо, що організація колективних зусиль по зміцненню прав професійних або аматорських спільнот (борці з бродячими тваринами, любителі домашніх тварин, рибалки, екологи, молоді мами, байкери і т. д.) спрощується з появою відкритих інструментів впливу на громадську думку. Безумовно, якісна інформація по кожній проблемі, представлена в доступній і доступній для огляду формі широкому колу осіб, сприяє формуванню найбільш прийнятного способу вирішення тих чи інших проблем.

Найважливішим елементом роботи з відкритими даними, є їх подання у максимально зручному для прочитання і інтерпретації вигляді, зручному як для машин, так і для людей. Варто згадати цілий напрям, що отримало назву «Semantic Web» («Семантичний Веб»). Не вдаючись глибоко в професійну проблему подання даних в машиночитному вигляді, варто згадати велику роботу по стандартизації подання вихідних даних у вигляді, зручному для машинного прочитання. Такі формати дозволять комп'ютерним програмам виділяти окремі елементи в суцільному потоці масиву даних, визначаючи і класифікуючи, що було датою, місцем, часом, дійовою особою, і який більш складний об'єкт був описаний за допомогою цих даних.

Для ефектного сприйняття масиву даних людиною потрібно візуалізація даних. Як правило, це прив'язка статистики і даних на географічній карті. Таким чином, працюючи з інтерактивною картою, користувач може бачити графічну зв'язок між даними і місцем, яке пов'язане з цими даними.

Ще однією перспективною ідеєю визнана ідея створення «екосистеми відкритих даних», під якою розуміється наявність єдиної платформи даних і додатків з самих різних областей діяльності, які структуровані або центровані щодо громадян як користувачів подібних систем. Ця ідея співзвучна вже реалізованим платформам найбільших гравців на ринку смартфонів Apple Inc і Google Inc., які продають не стільки сам смартфон, скільки доступ до власної системи додатків і засобів роботи з віртуальною і реальною дійсністю. Саме наявність зручної екосистеми взаємодії може дозволити державі і суспільству ефективно співпрацювати в питаннях обміну, обробки і доступу до відкритих даних і програм для них.

Додатковий інтерес до державних проектів відкритих даних викличе відкриття тих наборів даних, які викличуть інтерес у широких суспільних верств. Аналіз світового досвіду показує, що найбільш цікавими областями для відкриття даних стали: фінансовий бюджет урядів, кримінальна обстановка, екологія та охорона навколишнього середовища, географічні системи і карти просторових даних, стихійні лиха, транспортні проблеми, робота комунальних служб.

Гандзюк Катерина, Центр політичних студій та аналітики, експерт

Теги: Open data
Новости по теме
    Комментарии (0)

    Новости

    шипшина