У грудні депутати Херсонської міської ради обговорювали питання дозволу на переобладнання підприємства зі зберігання соняшникової олії на нафтобазу.
При чому, резонанс цього питання підігрітий тим фактом, що вказане підприємство знаходиться прямо біля парку Слави.У ході обговорення з’ясувалося, що лобістів цієї ідеї, принаймні відкритих, у депутатському корпусі немає.
Проти виступали депутати, навіть з промерської партії. Але, як з’ясувалося, головний архітектор міста Юрчак вже підписав та видав містобудівні умови.
Хоча і зробив це в порушення норм закону, який надає право узгодити такі документи протягом 10 днів. Він же тягнув з підписом майже 3 місяці. Хто ж і чим “зацікавив” посадовця?
До слова, головний архітектор Херсона Ігор Юрчак, не місцевий, а зпрошений мером на роботу до міста зі столиці.
Згідно цьому документу, який є у розпорядженні МОСТа, на цій ділянці має розміщуватися підприємство 5 класу шкідливості. А це означає, що дозволена законом відстань до житлових будинків має бут не менше 50 метрів. В нашому випадку до найближчого будинку 82 метри.
Але ще є головна обставина – поруч знаходиться один з визначних парків Херсона, в якому постійно буває дуже велика кількість херсонців і гостей міста. “Дивне” погодження нафтоперевалки стало можливим завдяки висновку Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації від 17 травня 2021 року. Там вирішили, що 50 метрів достатньо, хоча, за логікою, нафтоперевалка не може бути найбезпечнішим з усіх можливих виробництв.
Тим паче, що є практика, коли навіть автозаправки, з наземними ємностями, відносять до 4 класу небезпеки. А це означає, що відстань таких АЗС до житлових будинків має бути 100 метрів.
У Херсоні величезні резервуари з паливом вважають менш небезпечними за АЗС.
Але, окрім цього, є ще певна проблема для тих, хто хоче будувати нафтоперевалку у центрі міста. Це Відомчі будівельні норми для проєктування складів нафтопродуктів (ВБН В.2.2-58.1-94 0).
В цьому документі чітко сказано, що склади нафтопродуктів, що розміщуються по берегах річок на відстані 200 м і менше від урізу води, повинні розташовуватись, як правило, нижче (по течії ріки) річкових вокзалів, рейдів і місць постійної стоянки флоту, гідроелектростанцій, гідротехнічних споруд (водозабір, глибоководні і розсіюючі випуски стічних вод і т.н.), та суднобудівельних заводів.
У нашому випадку нижче за течією розміщуються: чотири суднозаводи, два порти, річковий вокзал, рейд, і найголовніше – водозабір, який забезпечує водопостачанням більше 100 тисяч херсонців.
Мало хто знає, що в районі набережної, існує променевий водозабір – це 6 «променів» діаметром 250 мм, що йдуть віялом під дно річки під кутом нахилу 45 градусів на 35 метрів від берега. Шляхом природного фільтрування, крізь грунт вода просочується в труби і під тиском самопливом потрапляє в розподільний колодязь. Якість води тут хороша. Але його пропускна спроможність – лише 25 тисяч кубометрів на добу.
Виходить, що розміщуючи нафтоперевалку в районі парку Слави, її власники порушать всі можливі норми, а чиновники, які самі живуть в Херсоні, заплющуючи очі на очевидні факти, мовчазно погоджують дане рішення. Цікаво, що просив директор ТОВ «Херсонес» видати містобудівні умови на ділянку 2,57 га, а отримав, на ділянку розміром 8,87 га.
І найголовніше. Найнижчий клас забруднення, присвоєний посадовцями майбутній перевалці, призведе до того, що замість збільшення надходжень до бюджету, місто не отримає нічого, окрім забруднення Дніпра, пляжів і плавнів. І бонусом: розбиті бензовозами дороги і чергову депресивну промзону в історичному центрі міста.
А ось власники отримують надприбутки на своїх численних офшорах.