Херсонщина і свобода слова: намітилася позитивна тенденція

Херсонщина і свобода слова: намітилася позитивна тенденція
9 октября

У вересні в Україні зафіксовано загалом 40 випадків порушень свободи слова та прав журналістів. Це найбільша кількість порушень з початку року (січень - 15, лютий - 21, березень - 16, квітень - 26, травень - 24, червень - 20, липень - 28 , серпень - 23).

Такі результати щомісячного всеукраїнського моніторингу свободи слова Інституту масової інформації. Загалом із початку року зафіксували 213 таких випадки (практично 1 випадок кожного робочого дня).

При цьому Херсонщина, на відміну від минулого року, у справі порушень прав журналістів пасе задніх. Звісно, у доброму сенсі.

За 9 місяців ми не помітили жодного випадку серйозного перешкоджання чи кричущого випадку порушень. Було декілька ситуацій, коли журналістам заважали працювати під час масових заходів чи на території комунальних підприємств, але вони не стали предметом розслідування правоохоронних органів.

Натомість правоохоронці розслідують факт крадіжки з редакції газети "Голопристанський вісник". Тоді невідомі пошкодили замок вхідних дверей, проникли всередину приміщення та викрали оргтехніку.

Окрім цього ми фіксували випадок недопуску журналіста на нараду з Володимиром Гройсманом, але він є виключенням. Маємо констатувати - херсонські можновладці намагаються зайвий раз не заважати журналістам, при тому, що в інших містах це розповсюджена практика.

На Херсонщині протягом 2017 року не було також випадків побиття, фізичного перешкоджання, цензури та погроз.

Як правило, конфлікти у місцевих журналістів виникають з працівниками виконавчих органів влади, і іншими чиновниками.

«У нас є чітке переконання, що незалежно від особистих стосунків між чиновниками, депутатами та журналістами, останні завжди мають право на доступ до інформації. Саме тому ми, як відділ комунікації, надаємо будь-яку допомогу ЗМІ у плані організації інтерв'ю з чиновниками, їх ефірів на місцевому ТБ, запрошуємо всіх без виключення журналістів на прес-конференції, брифінги тощо. Чиновники, у свою чергу, також розуміють, що через журналістів вони доносять інформацію до людей. Єдине, на мою думку, чого не вистачає - об'єктивності у висвітленні. Звісно, випадки, коли рядових чиновників дуже важко вмовити на коментар чи інтерв'ю, бувають, коли інформація, озвучена ними, журналістами подається у викривленому вигляді або як вигідна для опонента. Це буває нерідко, але все одно не має стати причиною недопуску журналістів до будь-яких заходів або відмовою у спілкуванні з ними», - впевнена співробітниця відділу громадських зв'язків Херсонської міської ради Інна Зелена.

В 2017 році вперше за багато років ми зафіксували популярне в решті міст і вже забуте у нас порушення - відмову у доступі до публічної інформації. У Херсонському вищому училищі фізичної культури відмовились надати редактору сайту "Херсонська правда" Тарасу Бузаку копії договорів на закупівлю товарів та послуг, зазначивши, що така інформація є конфіденційною. При цьому, договори, відповідно до Закону, мають бути опубліковані на порталі Є-data.

«Склалося так, що в Херсоні журналісти дуже тонко відчувають, коли представники влади намагаються або принаймні натякають на обмеження їх прав, - говорить кореспондент газети «День» у Херсоні Іван Антипенко. - Минулого року були випадки, коли депутати міської ради хотіли внести зміни до регламенту роботи ради і частково обмежити пересування журналістів по залу під час пленарного засідання. Мовляв, щоб не заважали працювати депутатам. Одразу ж на це пішла негативна реакція, резонанс, і цю норму не прийняли. Подібну норму приймали у Голопристанській районній раді: щодо необхідності акредитації для роботи на сесіях. Але знов таки, норма лишилася на папері. Не думаю, що коли я захочу потрапити на сесію райради у Голій Пристані, мене хтось не пропустить до зали.

Іноді уявлення про роботу журналіста у представників влади бувають просто смішними, стають мемами і приводами для глузувань. Можна згадати, як минулого року перший заступник голови облради Василь Зеленчук лаявся на деяких журналістів, які його критикували, навіть хотів заборонити вхід до облради в шортах. Але журналісти його засміяли, після чого він цю тему вже не підіймав. І хоча рівень солідарності у херсонських колег невисокий, все таки є журналісти, які тримають руку на пульсі стосунків влади і ЗМІ, не дозволяючи першим порушувати закон».

Слід також додати, що у 2017 році на Херсонщині найпопулярнішим методом боротьби з негативною інформацією, що публікують журналісти, в чиновників та депутатів стали судові позови. Хоча, зрештою, ми не схильні називати це спробою давити на редакції чи журналістів, а скоріше правом особи на вирішення ситуації у суді.

В цілому, маємо констатувати - за рівнем свободи слова Херсонщина явно є лідером, що не може не радувати тих, хто багато років боровся за права журналістів.

Текст: Сергій Нікітенко, регіональний представник ІМІ у Херсонській області, для сайту МОСТ

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.

Теги: журналистика
Новости по теме
    Комментарии (0)

    Новости

    шипшина