Децентралізація на Херсонщині: чого вимагають громади

Децентралізація на Херсонщині: чого вимагають громади
16 октября

На Херсонщині попри складнощі на шляху децентралізації, створені ОТГ, успішний досвід яких вивчають представники інших регіонів
Які виклики постали перед ОТГ Херсонщини щодо впровадження секторальних реформ, хто проґавив останній шанс стрибнути у вагон добровільного об'єднання, чому лишаються райони, де децентралізація «загрузла».

Про це говорили журналісти, голови сільських рад та експерти під час спілкування у форматі «ранкової кави» у Херсонському Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».


«В області є шість районів, де до цього часу не створено жодної ОТГ. Сьогодні до нашої розмови долучились сільські голови, які ще виборюють право на створення об'єднаних територіальних громад», - зазначила, відкриваючи захід, Анастасія Супрун, радниця з питань комунікації Херсонського ЦРМС.

Децентралізаційні «серіали»

Розмову розпочали з найбільш проблемних районів з огляду на реформу децентралізації.

«З останнього - повернувся з Нововоронцовського району, ситуація дуже складна. Там планується створити, згідно з перспективним планом, дві ОТГ - Новоолександрівську і Нововоронцовську. На початку 2018 року Нововоронцовка ініціювала об'єднання, але на них «натисли» - навіть депутати облради приїздили й намагалися зірвати процес формування ОТГ, керівництво райради заважало створенню громади. Хоча слухання були проведені, громада висловилася «за» створення Нововоронцовської ОТГ. Після сесії направили запрошення іншим громадам. Але відповіді не отримали. На сьогодні маємо те, що одне з сіл, Дудчани, йде в сусідній, Бериславський район - до Милівської ОТГ», - розповідає радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.

У зв'язку зі скороченням штату в РДА у Нововоронцовці людям немає де працювати, вони просяться на роботу до селищного голови - він каже, що якби була ОТГ - з задоволенням, але на сьогодні не має куди. Не зрозуміло, що робити зі ЦНАПом, бо адміністрація каже: заберіть у селищну раду. Є проблема зі створенням опорних закладів освіти, тому що вони знаходяться у комунальній власності селищної та сільських рад, а консенсусу між керівництвом райвідділу освіти й місцевими радами з цього питання немає.

«Велика група людей залучена, щоб вирішити проблему; там дуже напружена ситуація», - каже Жовтило.

У курортному Скадовському районі - взагалі тиша, там жодної ОТГ немає і всі потуги їх створити не дали результату.
Напружена ситуація і в Генічеському районі, що межує з тимчасово окупованим Кримом, де сільські та селищні голови у жовтні направили листа до прем'єр-міністра України про те, щоб район взагалі вивести із системи децентралізації.

«Коли у нас, завдяки журналістам, був діалог з Генічеським районом після цього звернення, то нам пояснили, що то просто був протест сільських голів проти того, що їх хочуть «загнати» в одну ОТГ. Згідно з перспективним планом на території Генічеського району справді має бути одна об'єднана громада. Вони проти - територія велика, є степові райони, є приморські, бояться, що будуть підім'яті центром, що не будуть розвиватися їхні території. Зараз призначений новий голова РДА, хочемо з'ясувати його бачення ситуації», - каже радник.

Про «портали» для входу у громади

Протестують в області не лише звертаючись до прем'єр-міністра чи перекриваючи траси, але й створюючи ОТГ.

У Нижньосірогозькому районі всупереч волі керівництва району вирішили об'єднатися Вербівська та Дем'янівська сільські ради. Вони хочуть створити Вербівську ОТГ. «Вона невеличка, але це як своєрідний протест проти того, що в районі не відбувається об'єднань. Кажуть: ми хочемо попробувати, не вийде - приєднаємося до будь-якої ОТГ, яка буде створена», - зазначив Жовтило.

Але останній «круглий стіл» у районі з сільськими головами засвідчив, що більшість з них проти створення ОТГ. Мовляв, нащо ламати, все і так працює добре.
Ще приклад : Мала Лепетиха ініціювала створення Малолепетиської ОТГ, як протест проти гальмування створення Великолепетиської ОТГ.

«За планом національних візитів у нас була поїздка в об'єднані громади Черкаської області, яку ми запропонували головам необ'єднаних громад. Сільський голова Малолепетиської сільської ради Максим Колокот подивився і сказав: мовляв, добре, спробую, дістало, побачив, що ми втратили, де ми могли бути і як жити, якби створили ОТГ. І всі були шоковані, він ще запрошення надіслав громадам сусіднього Верхньорогачицького району» - розповів Жовтило.

Радник Херсонського ЦРМС розмірковує, може, треба було шукати інші точки входу, «портали» в сільські ради, їхати просто до людей, щоб переконувати їх у перспективах, які надає реформа.

«Але навіть фізично нас би не вистачило на такий формат...У всіх цих районах були зустрічі у великих залах, але там були керівники органів місцевого самоврядування, там були депутати, які, проте, далі не несли інформацію людям, або якщо несли, то перекручували», - припускає Жовтило.

Про інстинкт самозбереження

Про власну боротьбу за право створити ОТГ розповіла сільський голова Тягинської сільської ради Бериславського району Раїса Пономаренко.

«Ініціатива Тягинської сільської ради була ще 2016 року щодо ОТГ, але оскільки у нас постійно казали, що буде створюватися один район - одна громада, багато сільських голів сиділи і чекали цього. Дочекалися... Дійшли до того, що у нас громади почали створюватися не за перспективним планом. Врешті-решт ми домовились з Високим і воно дало згоду на об'єднання з Тягинкою. І ми зараз над цим працюємо», - розповіла вона. Каже, населення двох сіл - близько 3,5 тисячі. Якщо до них доєднається Ольгівка - буде 5 тисяч.

Раїса Пономаренко детально розповідає, до кого і яка громада в районі мала приєднатися, і як все пішло «не так».

«Ми довгий час вели перемовини, доводили спроможність наших ОТГ, прорахунки у нас є по фінансових показниках, і по землі, і за кількістю населення. Землі у нас достатньо, маємо перспективи для розвитку переробної галузі», - каже голова сільської ради. Ще є у цьому селі своя родзинка - відома фортеця Тягин, що може зацікавити туристів.

Мовчить, не йде на зустріч реформі децентралізації Херсон. За пропозицією профільного міністерства, Дар'ївський кущ (села Білозерського району) мав би приєднатися саме до обласного центру.

Федорівський сільський голова Наталія Гридіна каже: Херсон відрізає Дар'ївський кущ від райцентру - Білозерки. А до Херсона не хочуть й самі приєднуватися, бо впевнені: обласному центру вони не потрібні, треба самим дбати про свою долю.

Вона розповідає не лише про перспективи, але й про проблеми - особливо турбують екологічні. Адже тут лишаються отрутохімікати колишнього облагрохіму, зараз вирішується питання про їх вивезення за кордон на утилізацію. Треба залучати кошти держбюджету, міжнародних організацій, щоб поставити крапку у цьому питанні.

«Внесли пропозицію в облраду про створення нашої сільської громади, «за» проголосували Федорівка, Дар'ївка, Токарівка. Ми ініціювали, але ми не центральна садиба, а Дар'ївка центр, вона рівновіддалена від наших сіл», - розповідає Наталія Гридіна.

Секторальні реформи в області: трохи про саботаж і гроші

Щодо реформи освіти, то на сьогодні в області за неї можна бути спокійними, хоча автономізації навчальних закладів перешкоджає, зокрема, кадровий «голод» в ОТГ, каже радниця з муніципальних послуг Херсонського ЦРМС Оксана Гуцоляк.

У центрі реформи стоїть дитина і всі послуги, які надаються - для дитини, і школа для дитини, а не для педагогів. Тому був супротив вчителів, коли почали закривати малокомплектні школи, розповідає радниця.

«У нас були школи, де один учень обходився державі у 100 тисяч на рік, замість 30-40 тисяч. Тому коли громади прорахували, то вони самі почали ініціювати оптимізацію», - зазначила вона.

Більше переживань викликає реформа медицини в області, тому що певний час на рівні облради вона саботувалася. І лише у серпні було прийнято рішення про автономізацію обласних закладів охорони здоров'я. «Процес зрушив з місця, але область на сьогодні аутсайдер у реформі медицини. Інші регіони України пішли цим шляхом швидше, бо була підтримка обласної влади», - каже Оксана Гуцоляк.

Область децентралізується навпомацки

Як відзначають експерти, більшість районних центрів в області вирішили децентралізацію «пересидіти». А сусідні громади, які чекати не хотіли, створили ОТГ без райцентрів, не так, як було замислено за перспективним планом. Так утворились об'єднані громади, де мешканців менше ніж 5 тисяч. І їм загрожує доєднання. «Це несправедливо. Якщо громада об'єдналась, не дочекавшись ініціативи від райцентру, то буде не по-людськи не дати їй шанс. Тому, на думку експертів, треба, щоб нардепи врахували інтереси таких громад. Ці ОТГ, коли побачать вигоду, самі приймуть рішення про доєднання», - зазначив радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.

Ще проблема - вже півтора року на Херсонщині обласна рада ніяк не схвалить перспективний план формування ОТГ. А це не додає системності у роботі зі створення об'єднаних громад. Адже перспективний план, затверджений в Кабміні у 2017 році, покриває територію Херсонщини лише на 80%.
Спроба прийняти перспективний план буде здійснена на сесії облради 18 жовтня, але експерти налаштовані скептично. Вони навіть більше сподіваються на зареєстрований у ВРУ законопроєкт про виведення обласних рад з системи затвердження перспективних планів.

Сьогодні ОДА бачить в області 57 ОТГ, у профільному міністерстві «розгледіли» 35 ОТГ.

«У нас лише чотири громади мають дотаційність понад 30%. Тавричанська ОТГ вже має реверсну дотаційність, на реверс виходить Музиківська ОТГ, невелика дотаційність (3-4%) у Чаплинській та Каланчацькій ОТГ», - каже Леонід Жовтило.

Власне, він звертає увагу, що в області, попри складнощі на шляху децентралізації, створені ОТГ, успішний досвід яких вивчають представники інших регіонів країни. Зеленопідська, Тавричанська Музиківська, Станіславська, Кочубеївська - власне серед 34 ОТГ є гарні приклади та історії.

«Це новий формат роботи керівників, їх буде складно наздоганяти тим, хто лише створить ОТГ, встигнувши добровільно об'єднатися чи у результаті вже адміністративного об'єднання. Вони отримали суперовий досвід управління громадою, коли взяли на себе відповідальність за охорону здоров'я, за освіту, за робочі місця, за стан життя на території», - каже Жовтило.

Реформа змінила свідомість мешканців громад, а не лише керівників, зазначила Оксана Гуцоляк. «Люди зрозуміли, що вони цей бюджет наповнюють, що вони можуть змінити життя громади», - каже вона.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Староселець. Херсон

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости

шипшина