Вчора вдень, 29 червня, росіяни нанесли артилерійський удар по кінологічному центру, в ході якого загинули дві молоді жінки, і двоє чоловіків отримали поранення.
Обстріл стався о 13:00 з напрямку тимчасово окупованих Олешок. По притулку на вулиці Субботи, 30 було випущено 4 снаряди калібром 152 мм.
Ми нічого не знаємо про загиблих жінок та висловлюємо співчуття їх рідним та близьким. Але в цій історії фігурує людина, яка була не раз фігурантом наших публікацій.
Серед поранених є власник приміщення, в якому знаходився цей кінологічний центр, Олександр Гуляєв.
Окрім любові до собак, поранений кінолог має і проросійський бекграунд.
У 2015 році ця людина очолила ГО Громадська безпека та розвиток (Скорочено ГБР). До подій Революції Гідності він координував місцевий осередок організації «Український вибір» Віктора Медведчука, а також був очільником проросійського руху «Нова слов’янська генерація». До речі, ГО «Громадська безпека і розвиток» не створена як нова ГО, а взяла нову назву і була перереєстрована з тим же кодом ЄДРПОУ, змінивши назву з ГО «Нова слов’янська генерація». З відомих публічних виступів НСГ – промова очільника ГО Олександра Гуляєва 20 лютого 2014 року на обласній ДТРК «Скіфія» із закликом радикально розібратися з протестувальниками на Майдані.
Відеозвернення видалено з інтернету, але залишився текст заяви за підписом того ж таки Гуляєва. В ній, зокрема, сказано:
Після анексії Криму Гуляєв був серед запрошених на Ялтинську конференцію, в ході якої обговорювали «майбутнє Новоросії». Серед учасників були такі терористи як Олександр Бородай, Олександр Мозговий, Ігор Стрєлков.
Разом із Гуляєвим ГБР у Херсоні представляли Тетяна Томіліна, Роман Фоменко і Геннадій Шнабський та ще ряд осіб.
У 2016-2017 роках ГБР активно вела у Херсоні декілька проєктів псевдоантикорупційної направленості. Гуляєв і його соратники лякали херсонців тим, що ледь не половина школярів готові вкоротити собі віку, а головна проблема міста – побори у школах. Цю маячню активно розповсюджували у місцевих ЗМІ – у вигляді джинси.
МОСТ активно висвітлював діяльність цієї організації, яка була чітко пов’язана із медведчуківською грядкою, попереджуючи посадовців, що вони допомагають ворогу.
Але це не заважало надавати медведчуківцям приміщення та навіть пускати у школи і дитячі садки
Все закінчилося для Гуляєва і Ко передбачувано. Співробітники СБУ зламали електронну скриньку Гуляєва і з’ясували, що гроші на цю діяльність він отримував з Росії через систему грошових переказів «Золота корона».
Обшуки провели у самого Олександар Гуляєва, а також у помешканні його соратника, і, як з’ясувалося, справжнього керівника групи Дмитра Козонака та його дружини Наталії Матковської.
Козонаку, Гуляєву та ще ряду осіб оголосили про підозру та декілька років судили за державну зраду та дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
У травні 2020 року суд затвердив угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню за №22020230000000020 за ч. 1 ст. 109 КК України, укладену між прокурором відділу прокуратури Херсонської області Дмитром Бондарем та обвинуваченим Дмитром Козонаком.
Останній отримав 2 роки умовно.
Чим закінчився суд для Олександра Гуляєва наразі невідомо.
На початку березня 2022 року, коли Херсон був вже окупований російськими військовими, громадське об’єднання «Animalia» запрошувала українських журналістів на термінову пресконференцію, пов’язану з «гуманітарною кризою та окупацією міста Херсона».
Організатори хотіли «висвітлити низку проблем з якими зіткнулися херсонці, а саме: повномасштабна блокада міста російською армією». Але це не все.
Організатори у пресрелізі згадували «перешкоду будь-яким спробам забезпечити місто гуманітарною допомогою з боку українського уряду».
Після публікації МОСТа, в якій ми пояснили, хто саме хоче зібрати в одній локації місцевих журналістів, пресконференцію скасували.
По різному склалася доля колег Гуляєва по ГБР. Тетяна Томіліна очолила неіснуючий окупаційний університет та ледь не загинула під час вибуху у неї в підʼїзді.
Роман Фоменко, який у 2020 році балотувався в якусь райраду від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”, агітував херсонців йти у вересні на незаконний референдум. Очевидно, що він виїхав разом з росіянами.
Про долю Геннадія Шнабського нам нічого невідомо, але відомо, що у вересні минулого року, внаслідок обстрілу в Херсоні загинула родина його рідного брата – двоє дорослих і дві дівчинки 12 і 8 років.
Дмитро Козанак та його дружина Наталія Матковська вдало мімікрували під волонтерів та продовжують вести якусь діяльність в Одеській та Запорізькій областях.