Незаконно засуджений активіст із Чаплинки Володимир Якименко сьогодні перебуває у колонії №4 міста Пугачов Саратовської області. Через принципову відмову працювати його щомісяця поміщають до так званих суворих умов тримання (російською СУС – МОСТ).
Про це йдеться в матеріалі видання ZMINA.
Раніше Володимира часто відправляли до штрафного ізолятора. Проте, після його спроби самогубства на знак протесту, до нього допустили адвоката, який домігся, щоби Володимира перевели до СУС.
Тут у приміщенні площею 70 квадратних метрів перебувають 84 ув’язнених. На прогулянку їм дають по 3 години на день.
Зв’язку з Україною офіційно немає. Листи надходять, але з великою затримкою і лише ті, що надсилаються з території Росії.
Через перебування у колонії стан здоров’я Володимира значно погіршився. Він страждає на постійний біль у шлунку через погане харчування. Як розповів чоловік, годують “дуже погано” – хліб дають сірий, із борошна з кормової пшениці. Інколи зерно буває з паразитарним головневим грибком. Тому хліб смердить оселедцем.
Жодного лікування в колонії Володимир не отримує. Крім того, коли один із охоронців купив ліки на його прохання, їх йому не передали. За словами ув’язненого, керівництво звітує перед російськими комісіями про наявність ліків. Проте коли справа доходить до лікування самих в’язнів, медикаментів начебто немає.
За його словами, у колонії утримують чимало військових і цивільних із Херсонської, Запорізької Донецької та Луганської областей і Криму. Про новини у тюрмі Володимир дізнається від інших в’язнів. Проте інформації з України майже не отримують – лише від тих, хто потрапив до колонії нещодавно.
Володимир розповів, що на в’язнів із проукраїнською позицією росіяни тиснуть – вдаються до тортур, моральних і фізичних знущань. Наприклад, під час кожного обшуку людину повністю роздягають, знімають на камеру й кажуть, що, якщо буде “багато обурюватися”, ці записи підуть в інтернет.
Самого Володимира співробітники колонії звуть “Бандерою”, “Азовцем”, “Нацистом” і “Хохлом”.
“Співробітниці в санчастині говорив про болі в шлунку. Інша співробітниця спитала: “З Хохляндії?” А я їй – ні, з України. Вона у відповідь: “Хохлів треба вбивати”. Ставлення до тих, хто має проукраїнську позицію, дуже погане. До тих, хто з проросійською, більш-менш нормальне”, – розповідає Володимир.
Керівництво колонії постійно тисне на чоловіка, оскільки він категорично відмовляється працювати.
“На країну-агресора не буду працювати. З часів Київської Русі козаків майже не брали в полон, тому що їх простіше вбити, чим годувати, бо вони в полоні ніколи не працювали”, – каже він.
Та найбільше за знущання, як каже Володимир, мучає довге очікування обміну.
“Але ж дивишся – наступний обмін, а нас знову в списках немає. Падаємо духом. Несправедливо це. Але все одно віримо, що рано чи пізно повернемося. Здоров’я вже не те, хронічні хвороби після цих ізоляторів, умов. Але ми надіємося, що повернемося додому живими”, – говорить Якименко.
Його дружина Альона розповідає, що говорила з чоловіком востаннє близько двох тижнів тому. Вона вже зверталася стосовно обміну до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного інформаційного бюро та до Омбудсмана.
“У списках він був ще до початку повномасштабного вторгнення, але, як бачимо, саме цю категорію увʼязнених дуже тяжко повернути. Слава Богу, останні обміни дають надію на те, що все-таки це можливо, тому сподіваємося”, – каже вона.
Зазначимо, Володимир Якименко — таксист та активіст “Автомайдану” із села Чаплинка в Херсонській області.
Після 2014 року він займався волонтерською діяльністю і допомагав ЗСУ, а також вивозив кримчан, які залишали півострів у період окупації.
11 червня 2017 року, коли Якименко вкотре перетинав кордон з Кримом, його затримали російські силовики.
Чоловіка засудили до 15 років ув’язнення.