Підтримати

Проросійський телеканал «Таврія», який працює на окупованій частині Херсонщини, показав в програмі «Епоха відродження» зустріч співробітниці цього медіа Анастасії Бабір зі школярами селища Нижні Сірогози, під час якої та розповідала про «визвольну боротьбу Донбасу» та «українську агресію» зокрема.

Що кажуть окупанти

Авторка програми «Епоха відродження» Анастасія Бабір (екранний псевдонім – Анастасія Владимирова) частину нещодавнього випуску програми присвятила розповіді про свою зустріч з учнями Нижньосірогозької школи.

Нижнім Сірогозам був присвячений один з випусків програми, і тому знімальна група, до складу якої входила Анастасія Бабір, перебувала в окупованому селищі.

Співробітниця «Таврії» розповіла, що зустріч з учнями місцевої школи нібито була незапланованою: вона відбулася спонтанно за ініціативою чиновника місцевої окупаційної влади Сергія Батарчукова, завідуючого сектором сім’ї та молоді адміністрації створеного окупантами Нижньосірогозького муніципального округу.

Анастасія Бабір і Сергій Батарчуков під час зустрічі з школярами в Нижніх Сірогозах.

За словами Бабір, її попросили розповісти про події, які відбувалися на Донбасі у 2014 році. Точніше, про її бачення того, що вже майже 10 років відбувається на східній частині України.

До 2022 року у школярів був доступ лише до тих джерел інформації, які пропонувала українська сторона. Що відбувається насправді, обговорювали вдома за зачиненими дверима з дорослими, – каже співробітниця «Таврії».

Під час зустрічі Анастасія Бабір розповідала про своє перебування на Донбасі як блогера-«воєнкора». У вересні 2014 року вона, тоді – мешканка російського міста Курська і власниця модельного агентства «Нові обличчя», неочікувано для свого оточення відправилася в Донецьк. Щоб, як потім казала в інтерв’ю, «зі зброєю в руках воювати за Донбас». В Донецьку Анастасія Бабір стала «воєнкором Совою» і робила авторські програми «На тому боці», де з позицій російської пропаганди висвітлювала бойові дії на Донбасі.

В Нижніх Сірогозах Бабір розповідала місцевим школярам про «громадянську війну», яка нібито почалася на Донбасі в 2014 році, про «українські злочини» і, зокрема, про «вбитих дітей Донбасу», а також про каяття українських військовополонених, яким показували «Алею янголів» в Донецьку.     

У програмі «Епоха відродження» кадри з зустрічі Анастасії Бабір з школярами перемежалися хронікальними кадрами з Донецька, де зняті каяття полоненого українського військовослужбовця Віталія Чмеля і примусове відвідування українськими військовополоненими «Алеї янголів» в Донецьку. Бабір особливо акцентувала увагу на відео, де Віталій Чмель плакав і просив вибачення у дончан.

Зараз ЗСУшники кажуть, що діти, які тут (на Донбасі, – МОСТ) живуть, не достойні життя, – коментує ці кадри Анастасія Бабір.

Під час зустрічі з школярами вона запитувала їх:

Чим відрізняється війна на Донбасі і теперішня війна?

Один з школярів несміливо відповів про «громадянську війну на Донбасі», повторивши один з найвідоміших наратив російської пропаганди. Далі тему розвивала сама Анастасія Бабір, розповідала про «протистояння Донбасу і України».

Вчителі і адміністрація району багато часу приділяють тому, щоб повернути свідомість дітей в правильне русло. Історію вони вивчають за російськими підручниками, – резюмувала вона, коментуючи частину програми «Епоха відродження», присвячену зустрічі з школярами.

Чому це неправда

Про те, що події на Донбасі, які почалися в 2014 році і призвели до, по суті, російської окупації частини регіону, не були ніякою громадянською війною, вже писали багато.

Росія не допомагала одній з воюючих сторін в громадянському конфлікті, як вона стверджує, а створила цю воюючу сторону і замаскувала під «ополченців» і «добровольців», розпочавши проти України проксі-війну, яка 24 лютого 2024 року переросла у повномасштабне вторгнення.  

Стосовно такої чутливої теми, як загибель під час війни дітей, то також можна говорити про маніпуляцію. За даними окупаційної влади «народних республік» Донбасу, там в період з початку збройного протистояння у 2014 році до кінця липня 2023 року (більш свіжих даних поки що немає) загинули 289 дітей і поранена 681 дитина. Підконтрольна Росії влада стверджує, що ці діти загинули та були поранені через дії «українських карателів». Але відомо, що вогонь по цивільних об’єктах вели для дискредитації України російські військові і збройні формування «Л/ДНР».

Але є й інші цифри. За даними Офісу генерального прокурора України, лише внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії проти України 511 дітей загинули та 1148 отримали поранення. Ці дані – за період від 24 лютого 2022 року по 29 листопада 2023-го.

Щодо кадрів з каяттям українського військовополоненого Віталія Чміля біля пам’ятного знаку на «Алеї янголів», то ці кадри зняті не у 2014 році, на що натякала співробітниця «Таврії», говорячи, що українські військові нібито всліпу виконували злочинні накази командування, про що потім шкодували. Відео зняте і з’явилося в медіа-просторі у 2018 році, коли було загальновідомо, хто і заради чого вбивав мирних мешканців на сході України.

Стосовно самого відео варто зазначити, що російські посадовці і медійники закликають дуже критично сприймати відео з полоненими військовими армії РФ, кажуть, що полонені говорять і діють під примусом. При цьому відео з українськими полоненими російська пропаганда позиціонує зовсім інакше, вимагаючи від своєї аудиторії повної довіри до таких відео.

Щодо російських підручників історії, які, за словами Анастасії Бабір, повертають школярів в правильне русло, то ці підручники – така ж маніпуляція, як і інша російська пропаганда.

Кажучи про історичну правду, медійники з РФ, в тому числі і Бабір, не згадують, що у тих підручниках в розділі про так звану СВО немає ані слова про поразки російської армії. Зокрема, про перемогу ЗСУ в битві за північну частину країни в лютому-квітні 2022 року, про успішну Балаклійсько-Ізюмсько-Куп’янську операцію ЗСУ і про влаштований окупантам «Лиманський котел» у вересні-жовтні того ж року, про визволення правобережної частини Херсонської області і міста Херсона.

Не згадується в російському підручнику знищення українцями флагманського крейсера «Москва» ВМФ РФ, а також те, що втрати російської армії в Україні (люди і техніка) – найбільші з 1945 року.

Те, що зараз з подачі загарбників розповідають школярам на окупованих Росією українських територіях про події минулого, не має ніякого відношення до реального історичного контексту, а є сумішшю пропаганди, неправди і маніпуляцій.

Чому це важливо

В Кремлі так звану спеціальну військову операцію, а фактично – неоголошену війну, яку Росія веде проти України, називають «захистом народу Донбасу». У зверненні від 24 лютого 2022 року про початок СВО президент РФ Володимир Путін сказав, що вона розпочата на виконання договорів про дружбу та взаємодопомогу з «ДНР» та «ЛНР», а її мета – «захист людей, які протягом восьми років зазнавали знущання та геноцид з боку київського режиму».  

Кінцева мета мною позначена – це звільнення Донбасу, захист цих людей та створення умов, які б гарантували безпеку самої Росії, – говорив президент РФ Володимир Путін на пресконференції в червні 2022 року.    

Зараз для Росії дуже важливо підтримувати наратив про «порятунок Донбасу» як про нібито мету своєї СВО. Заодно цей наратив – дуже важлива складова в дискредитації України, якій  російська пропаганда приділяє дуже велику увагу.

Тому фейки і маніпуляції на донбаську тему активно насаджуються Росією не лише в Донецькій і Луганській областях, а й на інших окупованих українських територіях, в тому числі – в Херсонській області.  

* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA. 

Поділитися цим матеріалом

Розвиваємо проект за підтримки