Станція Калініндорф. Зруйновані житлові будинки. Нещадно понівечений елеватор. Будівлі вокзалу і залізничних служб, пошкоджені настільки, що потрапити всередину можна лише ризикуючи травмуватися. В приміщенні серед нагромадження безформних уламків – станційний диспетчерський пульт – нагадуванням про мирні часи, коли через станцію йшли потяги.
Зараз ця місцевість непридатна для проживання там людей. Як і чимало інших – в Херсонській області і загалом в регіонах Україні, які в повній мірі зазнали жахіть війни.
Калініндорф – проміжна залізнична станція Херсонської дирекції Одеської залізниці на лінії Дубки-Снігурівка між станціями Березнегувате та Туркули. Розташована станція на території Калинівської громади на межі Миколаївської (Баштанський район) та Херсонської (Бериславський район) областей, неподалік села Яковлівка Баштанського району. Станція відкрита у 1925 році під час будівництва залізниці Апостолове-Снігурівка. Первинна назва станції – Велика Сейдеменуха. Сучасна назва – з 1927 року. Етимологія сучасної назви пов’язана з історією назв основного населеного пункту, який обслуговує ця станція: у 1927-1944 роках селище Калинівське мало назву – Калініндорф.
Колись тут була зупинка регіональних пасажирських потягів «Миколаїв-Вантажний-Апостолове» (йшов через Миколаїв, Копані, Херсон, Херсон-Східний, Снігурівку) і «Херсон — Апостолове». Поїзди далекого прямування проходили через станцію без зупинок.
Залізнична станція була водночас і невеликим населеним пунктом з лише однією вулицею, де жили 30 людей. Під час активних бойових дій на правобережній частині Херсонської області через станцію Калініндорф проходила лінія фронту.
– Тут, – розповідає начальник Калинівської селищної військової адміністрації Максим Кожемяка, – було місце куди мешканці тікали з окупації, де українські військові зустрічали наших цивільних для того, щоб вивести їх на більш безпечну територію. Мирні мешканці виходили з Новаполтавки, з Калинівки. Виходили саме сюди, на залізничну станцію. Найважчі бої були проходили тут на початку окупації, десь в березні 2022 року. Тут українські військові закріпилися і використовували як укриття елеватор, тому що він – бетонна конструкція. Калініндорф – стратегічно важлива висота, завдяки присутності на якій воїни ЗСУ могли тримати під вогневим контролем Калинівське.
Калініндорф – третій з розташованих на території Калинівської громади населених пунктів, які повністю зруйновані. Два інших – села Андріївка і Сухий Ставок.
Територія Калинівської громади сім місяців була частиною лінії фронту. Росіяни на станцію не зайшли і майже 9 місяців її тримали українські воїни. Внаслідок запеклих боїв сильно пошкоджений адміністративний центр громади, а найбільш постраждали віддалені села. Найсерйозніших руйнувань зазнали села Благодатівка, Новогреднєве, Нова Сейдеминуха та Лозове.
– Калініндорф, – розповідає Максим Кожемяка, – фактично був частиною Калинівського – вилицею Залізничною. Зараз не йдеться про її відновлення, бо зруйнована інфраструктура. Тут люди просто не зможуть жити в нормальних умовах. Тому було прийняте рішення про видачу місцевим мешканцям сертифікатів на придбання житла в іншому місці. Для цього люди мають оформити повний пакет документів, що підтверджують перебування зруйнованого житла в їх власності. Мешканці оформлюють ця документи, і ми по мірі надходження заявок проводимо засідання комісії і розглядаємо відповідні заявки.
Але усе це не означає, що надії на відродження Калініндорфа зовсім немає.
За словами Максима Кожемяки, як тільки буде відновлене залізнично сполучення на правобережній частині Херсонської області, потреба в станції Калініндорф буде:
– Тут зупинялися потяги які курсували з Миколаєва на Кривий Ріг. Люди могли доїхати до Херсона до Кривого Рогу. Станція потрібна для всіх сіл Калинівської громади. Тому її, скоріш за все, будуть відновлювати. Але поки що невідомо, як це робитиметься, хто тут буде працювати.
Відомо, що в Калініндорфі – відносне безпечно з точки зору наявних в землі мінно-вибухових пристроїв. На території станції перебували українські військові, з цієї причини там немає мінних полів.
Тому є сподівання, що прийде час, і оживуть вокзал та інші станційні споруди. Курсуватимуть потяги. Можливо, навіть буде відновлений елеватор. І не виключено, що з часом ми станемо свідками і воскресіння вулиці Залізничної. Бо місце тут – тихе, спокійне, затишне, яке точно буде до вподоби тим, для кого ідеальні умови для життя – спокійна обстановка і близькість недоторканої природи.
Але поки що про усе це можна лише мріяти, дивлячись на те, що колись було атрибутами мирного життя, а зараз – понівечене нагадування про пережите Калініндорфом жахіття.
Дана публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністюГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ”і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
