Для Володимира Сальдо видавати бажане за дійсне – звична справа ще з тих часів, коли він був Херсонським міським головою і народним депутатом України.
А коли Сальдо став окупаційним «виконуючим обов’язки губернатора Херсонської області», він мало не щодня каже про те, чого немає і ніколи не буде.
Що кажуть окупанти
Володимир Сальдо часто каже під час публічних виступів і в інтерв’ю про «скоре повернення» росіян в Херсон. Про це ж виходять повідомлення і на його Телеграм-каналі.
І нещодавно Сальдо знову написав там про «повернення»:
«Щодо нашого повернення до Херсона можу сказати лише одне: це станеться в найближчому майбутньому. Моє внутрішнє відчуття таке: я хоч завтра готовий повернутися та розпочати відновлення міста. Але є таке поняття, як військова таємниця. На підтвердження того, що час повернення не за горами, можу розповісти про ситуацію, що склалася в місті: ВСУ не спираються на підтримку мешканців, що залишилися. Навіть ті, хто чекав на повернення України, так звані почекуни, зараз зрозуміли, що російська влада набагато краще ставилася до людей. Київський режим не впевнений, що зможе утримати Херсон. З міста вивозяться матеріальні, культурні та музейні цінності, лікарів намагаються змусити переїжджати із Херсона на Західну Україну. Готуються піти».
Чому це брехня
«Тимчасовий губернатор» знову повторив свій же фейк про «вивезення лікарів з Херсона», який МОСТ вже спростовував.
Також Сальдо видав нові фейки, зокрема, про відсутність в Херсоні підтримки мешканцями Збройних Сил України, а також про вивезення матеріальних, культурних і музейних цінностей.
Найпереконливішим спростуванням фейку про нібито «відсутність підтримки херсонцями Збройних Сил України» є виїзд тисяч мешканців правобережної Херсонщини на більш безпечну територію України.
За оприлюдненими даними Херсонської міської військової адміністрації, лише за січень 2023 року з обласного центру виїхали близько двох тисяч людей. Загальну кількість тих, хто виїхав з Херсонської області після визволення, визначити неможливо, бо не всі виїжджали евакуаційним транспортом, наданим владою чи благодійними організаціями, дехто – самостійно. Але можна говорити про понад десять тисяч людей. І усі ці люди виїхали туди, де жити безпечніше, ніж в Херсоні, саме завдяки ЗСУ. І якби не російські обстріли, ці люди і зараз жили б вдома, бо чекали визволення своїх населених пунктів саме Збройними Силами України. Про яку «відсутність підтримки» можна говорити?
Можна згадати і потужний волонтерський рух: херсонські громадські активісти надають військовим різноманітну допомогу, в місті працює благодійна пекарня, яка частину хліба передає військовим.
Про «відсутність підтримки» Володимир Сальдо безсоромно бреше. Як і про «вивезення матеріальних, культурних і музейних цінностей». Тут він взагалі приписує українцям те, що робили російські окупанти, які грабували музеї. А після визволення міста ніякого вивезення не було. Експонати, які окупанти не вкрали, були переміщені в безпечні місця до того часу, поки в Херсоні не буде безпечно.
Чому це важливо
Сальдо та інші херсонські прислужники російських окупантів кажуть про «повернення росіян в Херсон», переслідуючи кілька цілей.
Прислужники окупантів намагаються переконати самих себе і своїх ідейно близьких союзників в тому, що «не все втрачено». Можливо, Сальдо та іже з ним розуміють, що спроба знову взяти Херсон в теперішніх умовах (підірвані мости через Дніпро, готовність ЗСУ до можливого штурму міста, виснаженість російської армії) – авантюра, яка коштуватиме величезну кількість життів і з дуже великою вірогідністю буде ще однією ганьбою окупантів. Тому перспективи повернення Володимира Сальдо в Херсон як гауляйтера дуже і дуже примарні, якщо казати м’яко.
До того ж окупантам та їх поплічникам треба якось тримати в напруженні херсонців, морально тиснути на мешканців міста, яке вони залишили під тиском ЗСУ. І обіцянка «Росіяни обов’язково повернуться» – одна з форм такого тиску. Але чи можна назвати такий тиск якимось ефективним впливом на херсонців? Навряд чи.
В’ячеслав Гусаков
Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.
