Російська пропаганда, спрямована на Херсонщину стає все більш агресивною. Десятки фейків, маніпулятивних заяв та просто шахрайських дій ми фіксували на цьому тижні.
Найцікавіші – у нашому дайджесті.
Фейкове місто фейкової влади
Здавалося, Володимир Сальдо та його команда колаборантів та зрадників вже нічим не можуть нас здивувати, але здається, на цей раз їм це вдалося.
Бо ж вони вигадали, що побудували… ціле місто!
Що кажуть окупанти?
В грудні 2022 року так званий «тимчасовий губернатор Херсонської області» Володимир Сальдо сказав, що за ініціативою президента Росії Володимира Путіна на окупованій частині Херсонської області, а саме на Арабатській стрілці, збудують нове місто.
Окупанти та їх посібники казали, що російським архітекторам та проектувальникам нібито вже замовили проект нового міста, і робота почалася.
І ось не минуло й двох місяців з оприлюднення наміру і заяв про початок робіт з проектування, як виявилося, що вже майже готовий «урядовий квартал». Під час нещодавнього приїзду на Херсонщину російського віце-прем’єра Марата Хуснулліна Володимир Сальдо та інші представники окупаційної адміністрації показували йому будівлі і розповідали що, «загальнобудівельні роботи майже завершені, на черзі – оздоблювальні роботи».
Чому це брехня
«Урядовим кварталом» виявився об’єкт незавершеного будівництва – недобудований медичний центр доктора Володимира Козявкіна, який пішов з життя в грудні минулого року.
Медичний центр будували багато років, а до здачі в експлуатацію так і не дійшло з цілого ряду причин. Але зараз мова не про це.
Окупанти та їх посібники просто «віджали» комплекс будівель на досить-таки високій стадії готовності і видали його за «урядовий квартал».
Те, що «урядовий квартал» ніхто не будував, точно усвідомлюють усі: і херсонці, які добре знають, що це за об’єкт, і представники російської влади. Та й сам Марат Хуснуллін напевне це розуміє на сто відсотків. Бо сам з 1987 року по 2001-й працював на різних посадах в будівельній галузі.
На відео, знятому під час відвідування представниками російської влади «віджатого» об’єкту, можна почути, як хтось говорить високопосадовцям, що «в деяких палатах і кабінетах навіть є облицювальна плитка і двері». Тобто, усі чудово розуміють, що справді являє собою «урядовий квартал».
Чому це важливо
Окупанти дуже хочуть продемонструвати, як вони «розвивають Херсонську область», роблять з нею «другий Крим» в плані шаленої забудови. І хочеться продемонструвати результати якомога скоріше.
Тому і було прийняте рішення про «шлях найменшого спротиву»: захопити привабливу будівлю, дуже вдало розташовану на місці майбутнього «міста сонця». Ця будівля й стала декорацією для дешевої пропагандистської вистави про нібито «будівництво нового міста».
Скоріше за все, ніякого «нового міста» окупанти на Арабатці не будуватимуть, бо розуміють, що лівобережна частина Херсонщини буде визволена, а після цього стане питанням часу і деокупація Криму.
Історичні фейки росіян про Херсонщину
Російська пропаганда активно «розкручує» тезу про те, що окуповані Росією українські території, – «російські регіони», про що «ми добре знаємо з історії».
Що кажуть окупанти
Нещодавно президент Росії Володимир Путін на засіданні наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив сказав, маючи на увазі окуповані в 2014 і 2022 роках українські території, які влада і пропагандисти в РФ цинічно називають «нові території»:
«Ми умовно говоримо «нові». Тому що, ми знаємо це добре з історії, це російські регіони”, – сказав Путін.
Він казав про «необхідність виводу нових регіонів на загальноросійські показники розвитку в ключових сферах», тобто вдавався до звичної для себе і для усіх російських можновладців демагогії.
Чому це брехня
Протягом тисячоліть історії людства кордони держав змінювалися величезну кількість разів. Держави створювалися і припиняли своє існування. Перелік великих держав, які відомі в проміжок від давнього світу до наших днів, і зараз вже не існують або з часом сильно трансформувалися, налічує 217 найменувань. А загалом країн, які протягом історії людства існували, але вже пішли в небуття, – 251.
Більшість країн зараз розташовані на територіях, які раніше займали інші країни, інші держави. Найвідоміший приклад такої трансформації – колишній Радянський Союз. Якщо трохи заглибитися в географію і в історію, то можна згадати такі вже неіснуючі країни, як Чехословаччина, Югославія, Австро-Угорщина, Річ Посполита, Османська Імперія, Пруссія…
І зараз, після величезної кількості «перекроювань» політичної мапи світу називати ту чи іншу територію «історичною» і «споконвічною» для якоїсь нації – повне безглуздя, яке не призведе до добра. Прецедент – намір фашистської Німеччини повернути такі «споконвічні німецькі території», як Сілезія (на початку Другої світової війни входила до складу Польщі) та Ельзас і Лотарингія (належали Франції).
Чому це важливо
Справжня мета загарбницької війни, яку Росія веде проти України і цинічно називає «спеціальна військова операція» – знищення України як самостійної і суверенної держави. Всі інші пояснення – «денаціфікація», «демілітарізація», «захист Донбасу», тощо – не більше, ніж балачки для замилювання очей довірливої публіки.
Ще за три дні до початку повномасштабного вторгнення Володимир Путін виступив із зверненням до росіян, де майже прямим текстом заперечував існування у України і українців права на державність, прозоро натякав на те, що Україна – «штучне утворення», навіть результат «трагічної помилки більшовиків».
Фейки про “визволення” Херсонщини
Справжня російська окупація українських територій і «визволення споконвічно російських земель», про яке кажуть пропагандисти, – зовсім різні речі, хоча і йдеться про одні і ті ж події.
Пропагандисти усіляко намагаються переконати свою аудиторію в тому, що мав місце не напад загарбницької армії на Україну, а прийшли «благородні воїни-визволителі», для яких безпека мирних мешканців – щось святе і непорушне.
І задля насадження цього міфу пропагандистські медіа розміщують в тому числі і інтерв’ю окупантів, які розповідають, як вони «турбувалися» про мирних мешканців.
Що кажуть окупанти
Телеграм-канал «КрымZкая пОVестка. И не только», який є структурним підрозділом телеканалу «Міллєт», розмістив інтерв’ю з рогвардійцем на ім’я Олексій. Він розповів історію про зустріч його підрозділу з цивільним авто і реакцію людей, які в цьому авто перебували.
Загарбник дивувався тому, що мирні мешканці були дуже налякані. Казав, що люди розповідали, як українські військові радили уникати зустрічі з росіянами, бо ті можуть скоїти, що завгодно: і забрати авто, і пограбувати, і навіть вбити.
Чому це брехня
Заради справедливості зазначимо, що жорстокістю у відношення до мирних мешканців відрізнялися не всі російські військові і не всі росгвардійці. Хоча щодо останніх – окрема розмова. Не треба забувати, що росгвардія – воєнізована структура, створена для упокорення росіян і мешканців окупованих територій. Тому гуманісти там не дуже приживаються.
Але як би там не було поодинокі прояви людяності з боку російських військових і навіть росгвардійців не міняють загальної картини. Свідчень про жорстокість російських окупантів стільки, що усі інші факти (реальні, а не вигадані) просто губляться в цій масі.
Якщо казати саме про росгвардійців, то не будемо забувати про їх «людяність» під час розгону проукраїнських мітингів в Херсоні. «Людяні» росгвардійці викрадали людей, калічили, вбивали.
Нещодавно ми писали про перехоплені українцями розмови російського омонівця (ОМОН входить до складу росгвардії) Миколи Тіссена з донькою під час окупації Херсона. Під час одного з таких спілкувань Тіссен перебував у «віджатій» квартирі, хизуючись цим. Мабуть, це – теж прояв «людяності» окупанта.
Чому це важливо
Один з основних наративів російської пропаганди – героїзація і навіть сакралізація власної армії і дегуманізація ЗСУ. Цей наратив просувають не лише пропагандисти, його в РФ ретранслюють на найвищому рівні.
І 21 лютого в посланні до федеральних зборів президент Росії Володимир Путін сказав:
«РФ не воює з народом України, але він став заручником київської та західної влади».
Росіяни усіляко намагаються переконати людство (вірніше тих, хто ще вірить їм), що вони – не окупанти, а «визволителі». Тому дуже зацікавлені в створенні для своїх військових і силовиків позитивного іміджу.
Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.