Минулого тижня росіяни продовжували свою пропагандистську діяльність, як завжди звинувачуючи українську владу, ЗСУ та держав-союзників.
Ми зібрали найцікавіші пропагандистські заяви у нашому щотижневому дайджесті.
Брехню Сальдо про «українські обстріли» Херсона спростувала його ж будівля
Підконтрольний Росії так званий «тимчасово виконуючий обов’язки губернатора Херсонської області» Володимир Сальдо вже неодноразово звинувачував ЗСУ в обстрілах Херсона, які справді скоюють російські військові.
Всі його звинувачення «шиті білими нитками», але він вперто видає їх, ретранслюючи один з найбільш розповсюджених фейків російської пропаганди – про «злочини ЗСУ».
Що кажуть окупанти
В нещодавньому інтерв’ю російським прокремлівським виданням Володимир Сальдо знову звинуватив українських військових в обстрілах Херсона.
«Великої кількості українських військових у місті немає. Вони приїжджають до Херсона вдень з боку Миколаєва мобільними групами на пікапах. Стріляють по цивільних об’єктах у Херсоні з району Чорнобаївки, щоб звинуватити росіян», – сказав Сальдо.
Чому це брехня
Спростуванням слів Володимира Сальдо є теперішній стан будівлі, яка належить… йому самому. Будівлю за адресою: вул. Лютеранська, 24 обстріляли в лютому 2023 року, наслідки цього бачив і сфотографував кореспондент видання МОСТ.
Характер пошкоджень красномовно свідчив про те, що стріляли з боку Дніпра, точніше – з правого берега річки.
Чому це важливо
Нещодавнє інтерв’ю, яке містить чергове звинувачення ЗСУ в обстрілах Херсона, Володимир Сальдо дав, перебуваючи в окупованому Криму на урочистостях з нагоди дев’ятої річниці «возз’єднання Криму з Росією», а, називаючи речі своїми іменами, – з нагоди дев’ятої річниці російської окупації українського півострова.
Тому говорив Сальдо для російської аудиторії, якій значно простіше «згодовувати» наративи про «поганих українців» і про «звірства ЗСУ». Для аудиторії, яка із значно більшою ймовірністю, ніж будь-яка інша, прийме за чисту монету брехню про «українські обстріли».
Але і росіянам вже не завадило б відповісти для себе на одне просте питання. Чому як тільки російських військових прогнали з частини Херсонщини, розташованої на правобережжі Дніпра, припинилися обстріли міста Миколаєва, в яких російські пропагандисти теж звинувачували ЗСУ?
А обстріли Херсона точно припиняться після вигнання окупантів з лівобережної частини області і з Криму.
Гауляйтер Сальдо бреше про відсутність підтримки ЗСУ серед херсонців
Для Володимира Сальдо видавати бажане за дійсне – звична справа ще з тих часів, коли він був Херсонським міським головою і народним депутатом України.
А коли Сальдо став окупаційним «виконуючим обов’язки губернатора Херсонської області», він мало не щодня каже про те, чого немає і ніколи не буде.
Що кажуть окупанти
Володимир Сальдо часто каже під час публічних виступів і в інтерв’ю про «скоре повернення» росіян в Херсон. Про це ж виходять повідомлення і на його Телеграм-каналі.
І нещодавно Сальдо знову написав там про «повернення»:
«Щодо нашого повернення до Херсона можу сказати лише одне: це станеться в найближчому майбутньому. Моє внутрішнє відчуття таке: я хоч завтра готовий повернутися та розпочати відновлення міста. Але є таке поняття, як військова таємниця. На підтвердження того, що час повернення не за горами, можу розповісти про ситуацію, що склалася в місті: ВСУ не спираються на підтримку мешканців, що залишилися. Навіть ті, хто чекав на повернення України, так звані почекуни, зараз зрозуміли, що російська влада набагато краще ставилася до людей. Київський режим не впевнений, що зможе утримати Херсон. З міста вивозяться матеріальні, культурні та музейні цінності, лікарів намагаються змусити переїжджати із Херсона на Західну Україну. Готуються піти».
Чому це брехня
«Тимчасовий губернатор» знову повторив свій же фейк про «вивезення лікарів з Херсона», який МОСТ вже спростовував.
Також Сальдо видав нові фейки, зокрема, про відсутність в Херсоні підтримки мешканцями Збройних Сил України, а також про вивезення матеріальних, культурних і музейних цінностей.
Найпереконливішим спростуванням фейку про нібито «відсутність підтримки херсонцями Збройних Сил України» є виїзд тисяч мешканців правобережної Херсонщини на більш безпечну територію України.
За оприлюдненими даними Херсонської міської військової адміністрації, лише за січень 2023 року з обласного центру виїхали близько двох тисяч людей. Загальну кількість тих, хто виїхав з Херсонської області після визволення, визначити неможливо, бо не всі виїжджали евакуаційним транспортом, наданим владою чи благодійними організаціями, дехто – самостійно. Але можна говорити про понад десять тисяч людей. І усі ці люди виїхали туди, де жити безпечніше, ніж в Херсоні, саме завдяки ЗСУ. І якби не російські обстріли, ці люди і зараз жили б вдома, бо чекали визволення своїх населених пунктів саме Збройними Силами України. Про яку «відсутність підтримки» можна говорити?
Можна згадати і потужний волонтерський рух: херсонські громадські активісти надають військовим різноманітну допомогу, в місті працює благодійна пекарня, яка частину хліба передає військовим.Про «відсутність підтримки» Володимир Сальдо безсоромно бреше. Як і про «вивезення матеріальних, культурних і музейних цінностей». Тут він взагалі приписує українцям те, що робили російські окупанти, які грабували музеї. А після визволення міста ніякого вивезення не було. Експонати, які окупанти не вкрали, були переміщені в безпечні місця до того часу, поки в Херсоні не буде безпечно.
Чому це важливо
Сальдо та інші херсонські прислужники російських окупантів кажуть про «повернення росіян в Херсон», переслідуючи кілька цілей.
Прислужники окупантів намагаються переконати самих себе і своїх ідейно близьких союзників в тому, що «не все втрачено». Можливо, Сальдо та іже з ним розуміють, що спроба знову взяти Херсон в теперішніх умовах (підірвані мости через Дніпро, готовність ЗСУ до можливого штурму міста, виснаженість російської армії) – авантюра, яка коштуватиме величезну кількість життів і з дуже великою вірогідністю буде ще однією ганьбою окупантів. Тому перспективи повернення Володимира Сальдо в Херсон як гауляйтера дуже і дуже примарні, якщо казати м’яко.
До того ж окупантам та їх поплічникам треба якось тримати в напруженні херсонців, морально тиснути на мешканців міста, яке вони залишили під тиском ЗСУ. І обіцянка «Росіяни обов’язково повернуться» – одна з форм такого тиску. Але чи можна назвати такий тиск якимось ефективним впливом на херсонців? Навряд чи.
На Херсонщині представили написаний в РФ «підручник з історії України»
Книгу «Історія України» рекомендують на окупованій частині Херсонщини як посібник для навчальних закладів.
Що кажуть окупанти
Книжка «Історія України», можна сказати, від першої до останньої сторінки просякнута імперськістю від першої до останньої сторінки, а також містить безліч тверджень, які можна охарактеризувати як маніпулятивні і як брехливі.
Ось – кілька цитат з передмови видання:
«Спільність українського та російського народів не підлягає сумніву, є науковим фактом. Колективна монографія «Історія України» базується саме на цьому об’єктивному науковому фундаменті».
«Території, у 1922–1954 p. p. увійшли до складу Української РСР, а згодом, 1991 р., — до складу української держави, мають різний етнічний склад та різну історію. Однак більшість цих територій протягом більш ніж тисячолітньої історії була південно-західною частиною російських земель, пов’язаною в культурному, мовному та релігійному відношенні з Росією».
Частина матеріалу в монографії викладена з позицій, які зберіглися з часів СРСР, але більшість тексту створена вже з позицій не радянської, а російської імперської історіографії, яка остаточно відмовляє Україні не те що в державності, а в будь-якій самобутності.
Окупація Росією українських територій у 2014-2022 роках подається в книзі як «захист населення» і «відновлення історичної справедливості». Глава 2 навіть має назву: «Додержавний період історії територій, що тимчасово входили до складу України у 1991–2014 p. p.».
Є в книзі і брехня про «американські біолабораторії», яку, до речі, ще у 2015 році розповсюджувала Тетяна Томіліна – окупаційна «ректорка Херсонського держуніверситету», яка українськими правоохоронними органами підозрюється в колабораціонізмі.
Загалом Херсон і Херсонська область згадуються в «підручнику» 44 рази, переважно – як «російський» або проросійський регіон.
Чому це брехня
Твердження російських політиків і пропагандистів про «спільність українського і російського народів» давно вже визнано маніпулятивним, спекулятивним та багато разів спростовано. Як і твердження про українські землі, які нібито «справді» є російськими. До речі, саме це твердження в Кремлі використали як одне з обґрунтувань російської агресії проти України.
Ми про це раніше писали і спростовували цей пропагандистський фейк.
Щодо «американських біолабораторій», то з цього приводу було спростування посольства США в Україні, де обвинувачення назвали такими, що містять «російську дезінформацію».
Своєю чергою, СБУ заперечило присутність «іноземних біологічних лабораторій» в Україні, заявивши що лабораторії фінансуються з держбюджету і підпорядковані Міністерству охорони здоров’я.
До речі, російські «ЗМІ» підхопили спростування посольства США, виставивши це як визнання базування американських «військових лабораторій» в Україні. Це – звичний почерк роспропаганди – невизнання ніяких офіційних джерел, крім російських.
Чому це важливо
Росія давно намагається довести, що немає ніяких української нації, української мови і української історії, усе це – «спотворення», «вигадки» і «маніпуляції» з метою позбавити певні території «російськості». Тоді, на думку прокремлівських пропагандистів, виглядатиме переконливіше балаканина про «повернення історичних територій», якою російська пропаганда намагається виправдати окупацію українських земель.
З особливою старанністю насаджують росіяни цю псевдо-історію на окупованих територіях, щоб переконати людей, особливо – дітей та молодь, що вони – «росіяни», які до окупації були «неправильними».
Нав’язування створеної з брехні та маніпуляцій псевдо-історії – частина політики окупантів, спрямованої на викорінення національної ідентичності людей, які живуть на поневолених територіях.
Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.