Журавко Олексій Валерійович

Народився 1974 р. у м. Жовті Води Дніпропетровської області.

Виховувався у будинку дитини у Жовтих Водах, а згодом – в Цюрупинському дитячому будинку-інтернат.

1992 року здобув робітничу професію у Луганському ПТУ-інтернаті.

2007 року здобув вищу освіту у Херсонському державному університеті, економіст.

1993 року заснував у Цюрупинську приватне підприємство «Журавушка».

З 1997 року – співзасновник, директор, генеральний директор ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів».

2000 року Президент України відзначив Олексія Журавка орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

На парламентських виборах 2002 року балотувався в народні депутати України по виборчому округ № 183 Херсонської області від пропрезидентського блоку партій «За Єдину Україну». Посів 4 місце з 21 претендентів, здобувши підтримку 10,57 % виборців. На час виборів: президент Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів, член Народно-демократичної партії.

У Верховній Раді України 4 скликання був помічником-консультантом народного депутата України Анатолія Толстоухова (на громадських засадах).

2004 року разом з Національним педагогічним університетом України імені Михайла Драгоманова став, та продовжує бути, бенефіціаром 25 % частки у Приватному вищому навчальному закладі «Інститут екології економіки і права».

11 серпня 2004 року, кандидат у Президенти України Віктор Ющенко під час зустрічі з мешканцями Цюрупинська зачитав записку про те, що у місті була зґвалтована та вбита 12-річна дівчинка і що до цього був нібито причетний Олексій Журавко. Сам Журавко 19 серпня 2004 року поширив звернення з метою спростування цієї інформації.

2004 року Президент України відзначив Олексія Журавка орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

На парламентських виборах 2006 року обраний народним депутатом України 5 скликання від Партії регіонів, № 118 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів», член Партії регіонів. У парламенті увійшов до фракції Партії регіонів, секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

На дострокових парламентських виборах 2007 року обраний народним депутатом України 6 скликання від Партії регіонів, № 140 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Парті регіонів. У парламенті увійшов до фракції Партії регіонів, секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

13 січня 2011 року у кулуарах Верховної Ради накинувся на журналіста видання «Українська правда» , коли той готував статтю про використання депутатами заборонених сирен та «мигалок» на своїх автомобілях.

У 2012 році за протекції генерала СБУ Вячеслава Савченка Владислав Мангер став помічником-консультантом нардепа Журавка на громадських засадах.

На парламентських виборах 2012 року балотувався по виборчому округу № 186 Херсонської області від Партії регіонів. Заручившись підтримкою 21,92 % виборців посів друге місце, програвши Федору Негою.

У 2013-2014 роках – Урядовий уповноважений з прав інвалідів.

Під впливом Помаранчевої революції у 2015 році Журавко втік до Росії, де отримав російське громадянство і у 2022 році вступив до партії «Єдина Росія».

В Росії він став інструментом російської пропаганди. Вважається, що на початку війни у 2014-2015 роках він фінансував терористів «ДНР».

Від його імені вели телеграм канал, профілі у соцмережах. Сам Журавко в цей час зловживав алкоголем і станом на початок повномасштабного вторгнення, адекватно реальність вже не сприймав.

За час його відсутності, частину бізнес імперії Журавко віджали невідомі. Якусь частину він переписав на Гурамі Апостоліді, який у двох скликання числився у нього штатним помічником-консультантом.

8 вересня 2015 року Журавко погрожував блогеру, редактору інтернет-видання «Олешшя Онлайн» Дмитру Воронову після виходу публікації «Алексей Журавко дал интервью на сепаратистком канале (видео)», де стверджувалося, що політик дякував російському президентові за «мирне» захоплення півострова у березні 2014 року. У відповідь, на сайті виходить матеріал, де наголошується на тому, що на момент незаконного «референдуму» у Криму типографією «Таврида», яка виробляла тоді бюлетені, керувала дружина давнього друга Олексія Журавка Андрія Литивинова, який має російський паспорт з 2014 року.

У грудні 2015 року Цюрупинська міська рада проголосувала за позбавлення Журавка звання «Почесний громадянин міста Цюрупинська».

У 2017 році МОСТ публікував ексклюзивне фото Журавка та Сальдо у московському ресторані із актором Порєченковим.

Після повномасштабного вторгнення наприкінці квітня 2022 року Журавко повернувся до Херсона, але зважаючи на його психологічний і фізичний стан, посад йому не дали. Хоча, дядька екснардепа Георгія Журавка зробили гауляйтером Олешківської громади.

25 вересня 2022 року був ліквідований у Херсоні внаслідок влучання ракети в будівлю готелю «віджатого» у дружини Михайла Линецького.

На початку 2026 року колегія суддів Галицького районного суду Львова винесла вирок ліквідованому екснардепу. Його визнали винним у державній зраді.