Один відсоток новин у херсонський онлайн медіа містить мову ворожнечі, а про етнічні групи журналісти не пишуть взагалі.
Такі дані були отримані у рамках аналізу п’яти херсонських новинних веб-сайтів, який з 1 по 5 червня 2020 року провів Інститут масової інформації.
Метою дослідження було визначити кількість та тематику новин, що містять мову ворожнечі та сексизм, а також проаналізувати новини про етнічні групи в регіональних онлайн-медіа та мову ворожнечі щодо таких груп.
Традиційно під час моніторингу було проаналізовано новинні стрічки п’яти онлайн ЗМІ (ХерсонОнлайн, Херсонці, 0552.ua, Херсонщина за день та Любимый Херсон). Всього під час аналізу дослідили 799 новин, з яких сім містили мову ворожнечі.
Спочатку відзначимо, що за час моніторингу ми не знайшли жодної новини, що стосувалась би етнічних груп. Це дуже дивно, адже на Херсонщині проживають представники 108 різних національностей, і наша область є місцем компактного проживання кримських татар.
Цю дивну ситуацію завідувачка сектору громадських зв‘язків Херсонської міської ради Інна Зелена, яка робить щотижневий моніторинг новин херсонських ЗМІ, пов’язує із сезонною перервою в роботі національних організацій, які зазвичай є основними ньюзмейкерами для журналістів.
«Зазвичай я відзначаю достатньо високий рівень присутності різних національних організацій у ЗМІ. Здебільшого, це інформація про культурні події, роковини, національні та релігійні свята. Просто влітку ці організації не такі активні. Також хочу зауважити, що якихось новин про міжнаціональні конфлікти, шовіністичні та інші негативні згадки про етнічні групи в херсонських ЗМІ майже немає. Я, чесно, і не згадаю, коли востаннє бачила мову ворожнечі щодо етнічних груп. Представники кримських татар судилися з місцевою радіостанцією, ведучий якої дозволив собі негативні коментарі щодо татар. І хоч це було давно, це стало засторогою для бажаючих грати на непростій темі міжнаціональних відносин на Херсонщині», – розповіла вона.
Насправді, після випадку із радіостанцією АКС, яка до слова, тоді отримала попередження, був ще один ганебний випадок, коли журналісти дозволили собі випади проти татар.
У лютому 2019 року сайт Херсон дейлі опублікував новину під заголовком «В Херсоне требовали создать крымско-татарскую автономию». Цей текст докладно розібрав у матеріалі Рустам Авдєєв.
Не дивлячись на прикрі поодинокі випадки, загалом херсонські медіа досить толерантні щодо етнічних груп.
А ось мову ворожнечі щодо інших груп, в херсонських ЗМІ ми зафіксували. Так, у 71% новин із загальної кількості новин з проявами мови ворожнечі/сексизму ми зафіксували елементи заперечення гендерної рівності та негативні оцінки жінок, на підставі їхньої належності до певної професії.
Такий високий показник легко пояснити розсилкою прес-релізу відділом комунікацій Головного управління нацполіції у Херсонській області про «бoрoтьбу з вуличнoю прocтитуцією». А вже на основі цього релізу, який містить негативні оцінки та неприпустимі вислови начальника відділу бoрoтьби зі злoчинами, пoв’язаними з тoргівлею людьми ГУНП в Херcoнcькій oблаcті Oлега Шанька, місцеві журналісти додали своїх оцінок та словникового сміття на кшталт: «клубничый бизнес», «бабочки в масках», «женщины с пониженной социальной ответственностью» та інші.
Більше того, у матеріалах секспрацівниць прямо називають «злочинницями», тоді як на них розповсюджується норма ст.181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже навіть юридично слід було називати їх правопорушницями. 
Ще один матеріал акцентував увагу на жіночій статі порушниці правил дорожнього руху, що звісно неприпустимо, адже порушують правила водії обох статей.
Слід відмітити, що питання гендеру для місцевих журналістів є проблемним. Про це розповіла консультантка ГО “ГЦ “Нова генерація” Ольга Жукова. «Питання гендерної рівності не є пріорітетом для місцевих ЗМІ, тому загалом матеріалу для аналізу досить мало. Можна згадати кейс щодо призначення керівниці Служби щастя ОДА Весни Карпук. Деякі ЗМІ друкували статті, що містили сексистські візуальні зображення та тексти.
Зокрема, журналісти друкували фото жінки у нижній білизні і супроводжували текст знецінюючими натяками. Також акцентували на тому, що новопризначена керівниця працювала продавчинею (це виносили у заголовок статті). І лише у деяких виданнях у тексті статті зазначали, що Весна Карпук має економічну освіту. Ці дії однозначно принижували гідність, знецінювали досвід і освіту Карпук і можуть бути потрактовані як сексистські (відповідно до визначення Комітету міністрів Ради Європи Рекомендації CM/Rec(2019)1 “Запобігання та боротьба із сексизмом”», – розповіла експертка.
Треба відзначити, що методологія моніторингу передбачала аналіз семи тематичних груп, що могли містити мову ворожнечі: етнічні групи, гендер, внутрішньо переміщенні особи, війна з Росією, маргінальні групи, релігійні переконання та інше. З усіх них ми виявили тільки два матеріали, які віднесли до категорії «Інше». Обидва стосувалися негативних висловів у новинах про можливе закриття обласної психіатричної лікарні.
Автори новин про це, в одному випадку, ймовірно для створення клікбейтного заголовку використали вираз «психбольные», що неоднозначно оцінює особисті якості конкретних людей, а в іншому випадку вказали, що «відпущені на вулицю» пацієнти «представляють загрозу для оточуючих». По-перше тут ми фіксуємо заперечення принципу рівності між людьми в правах, а, по-друге, бачимо узагальнення, яке неприпустиме, тим паче, в такій делікатній темі.
У якості підсумку, зазначимо, що треба пам’ятати, що згідно попередніх моніторингів Інституту масової інформації, основним джерелом новин для херсонських ЗМІ є прес-релізи та офіційні сайти органів влади, і такий відносно низький рівень новин, які містять мову ворожнечі, здебільшого досягнення та показник толерантності працівників та працівниць прес-служб та офіційних осіб, ніж місцевих журналістів.
Нікітенко Сергій, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” у Херсонській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.