Дніпровська вода таки потекла до анексованого Криму після підриву російськими силами дамби на Херсонщині. Це підтверджують в українській Держекоінспекції, а також експерти, які стежать за наповненням водосховищ, в тому числі завдяки знімкам з космосу. Разом з цим, якість води, яка потекла з Херсонщини до Криму викликає питання. Докладніше в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Російські військові у лютому 2022 року захопили Каховську ГЕС у Херсонській області, зруйнували дамбу на Північно-Кримському каналі та пустили дніпровську воду до окупованого з 2014 року Криму.
Держекоінспекція України заявляла, що Росія «краде» українську воду на 32 мільйони гривень щодня.
Якої якости дніпровська вода тече до Криму?
«Зараз вода йде Північно-Кримським каналом по півночі Криму, з головного гирла заходить невеликими гілками на територію західного Криму, далі суттєвих просувань немає. Зараз вона дійшла до станції накопичення, де потім насосами має перекачуватися на вищу територію і, якщо далі так буде розвиватися ситуація, то далі піде у східну і центральну частину Криму», – повідомив «Новинам Приазов’я» ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
Він пояснив, що перебросу через насосні станції зараз немає.
«Видно, що частково гілки каналу зайняті водою, яка наповнювалась з підземних свердловин. Цю гілку каналу останні роки як раз використовували так, що вода йшла не з півночі, а з джерел, які розташовані більше до півдня і розтікалися на схід і в центральну частину Криму – тобто це не дніпровська вода, а та що була із місцевих свердловин або з перехоплених басейнів річок», – зазначив Гапон.
Тож, як запевняє експерт, до кримських водосховищ, які наповнювалися з Північно-Кримського каналу, вода ще не дійшла.
«Можливо, це станеться тоді, коли запрацюють насосні станції, і вода може бути перекинута на всю решту території півострова» – додав Гапон.
Експерт звернув увагу на те, що всі ті насоси, що не працювали скільки років для перекачки дніпровської води з часу анексії Криму, можуть виявитися несправними та неготовими до роботи.
«Для того, щоб це все робити, потрібно мати чисте, готове для прийняття води гирло каналу, а воно в багатьох місцях дуже сильно не готове до такої кількості води. Було погано, коли вода різко перестала йти, і так само погано, якщо вона різко повертається, чисто з екологічної точки зору», – сказав Гапон.
За його словами, визначити, наскільки якісною є та вода, що поступає до Криму, важко.
«Вода сильно замулена, вона несе велику кількість розчинних і нерозчинних речовин, умовно кажучи: частинки ґрунту, частинки рослин і все, що вода зібрала на своєму шляху по дорозі в каналі, все що там знаходиться, воно зараз в різних станах (розчиненому або ні – ред.) знаходиться в воді і заважає ідентифікувати її як чисту, прісну воду» – пояснив Гапон.
Він також розповів, що аналізуючи дані, які до нього надходять, видно, що кримські водосховища вже достатньо наповнені, навіть ті, що перейшли критичну межу свого зневоднення, зокрема Сімферопольське.
«В тому то і цікавість ситуації, що, коли водосховища були майже вичерпані, то цієї води не було, а зараз вода з каналу не вирішує ніяких стратегічних питань, тому що місцеві резервуари по всьому Криму близькі до свого нормального наповнення», – додав Гапон.
Разом з цим голова Держкомводгоспу підконтрольного Росії уряду Криму Ігор Вайль запевнив, що аналізи дніпровської води, що надійшла до Криму каналом, показали, що вона «відповідає першому класу».
За його словами, жодних побоювань щодо використання цієї води немає: «Це вода, яка придатна і не шкодить ні зрошуваним землям, ні продуктам, що вирощуються на землі відкритим способом. Нормальна вода. Технічно вода чудова. Хочу сказати, що ми мали часи, коли вода була третього класу, другого, а зараз, на самому початку вона вже першого класу. Жодних побоювань щодо аналізів води немає».
Збитки зростають
Представник штабу Державної екологічної інспекції України Андрій Вагін підтвердив «Новинам Приазов’я», що 27 лютого було пошкоджено дамбу на 91-му кілометрі та головну перегороджувальну споруду номер один на 78-му кілометрі Північно-Кримського каналу.
«Треба розуміти, що це складна гідротехнічна споруда, збудована ще за радянських часів, і оскільки певний час, довгий час, не було води, і вони почали пускати воду поступово для того, щоб бетонні конструкції каналу, не були пошкоджені і ті насосні станції, які стоять нижче, не були пошкоджені під великим тиском води. Вони почали потрошку «замочувати» цей канал», – сказав Вагін.
Він зазначив, якщо «вода вже пішла на окуповану територію, назад її в Дніпро вже не перекачати».
«Вода в річці Дніпро і взагалі у водних об’єктах є власністю народу України, відповідно народ України та держава зазнаває збитків і втрат від того, що за рішенням одноособовим РФ йде водопостачання. Нам не шкода води для українців, які проживають у Криму, але ця вода може використовуватися і для військових потреб, військових баз Російської Федерації. І звичайно нам за цю воду ніхто не оплачує» – підкреслив представник Держекоінспекції.
За його даними, орієнтовно здійснюється водозабір розміром 50 метрів кубічних в секунду.
«Це дуже велика кількість води, і треба розуміти, що за добу виходить 4 мільйони 320 тисяч кубічних метрів. Від того, маючи обсяг, ми розраховували збиток. Він виходить 32 мільйони 628 тисяч гривень 960 гривень за добу. Але коли канал буде наповнений, буде забезпечений відповідний тиск, вони можуть включити насоси, і тоді водозабір може піти ще більшої кількості», – додав Вагін.
Для довідки.
Північно-Кримський канал, що має загальну довжину понад 400 кілометрів – є найдовшим каналом у Європі. Перші 200 кілометрів – від Каховського водосховища і до міста Джанкой в Криму – вода каналом йде самопливом. Далі – кілька насосних станцій, які мають перекачувати воду.
Крім магістрального Північно-Кримського каналу, на півострові також є розгалужена мережа менших каналів і трубопроводів, які всі до 2014 року заповнювалися дніпровською водою з Каховського водосховища у Херсонській області.
Каховське водосховище – одне з шести великих водосховищ на Дніпрі, його площа понад 2 тисячі квадратних кілометрів.
