Колишнього військового Петра Жадана 73 дні утримували та жорстоко били в херсонському СІЗО. «Все моє тіло було синім», — каже він. Фото: The New York Times
Даний матеріал є перекладом статті The New York Times.
Україна висунула звинувачення чотирьом бійцям Нацгвардії РФ у військових злочинах у місті Херсон. За словами влади, ті діяли настільки безкарно, що навіть не приховували своїх облич.
В’язням херсонських катівень довелось пережити страшні знущання: звірські побиття, катування електричним струмом, занурення у воду, імітація розстрілу. Відомо про трьох померлих у слідчих ізоляторах. При цьому росіяни мали неабияке почуття безкарності – не вважали за необхідне приховувати свої особистості, заповнивши ізолятор 200 затриманими.
Минулого тижня українська прокуратура висунула звинувачення у військових злочинах 4 бійцям Нацгвардії РФ — командиру, який очолив СІЗО, та трьом його підлеглим. Їх заочно звинуватили у жорстокому поводженні з мирними жителями та порушенні законів війни.
Ця справа є одним із перших результатів багатомісячного розслідування української прокуратури на Херсонщині. Слідчі кажуть, що розкрито сотні злочинів, які були скоєні під час російської окупації, включаючи страти та смерті в ув’язненні, тортури, сексуальне насильство та нещадні побиття на деокупованих територіях.
У Херсонській області слідчі виявили 11 ізоляторів із катівнями, де росіяни знущались над мирним населенням. 4 обвинувачених “хазяйнували” у СІЗО на вулиці Теплоенергетиків, 3 – у центрі міста Херсона.
Деякі з жертв допомогли ідентифікувати катів за фотографіями підрозділу Нацгвардії РФ – того самого, який захопив ізолятор минулого літа. Прокуратура організувала для чотирьох із постраждалих розмову з журналістами в Києві.
Українські слідчі в імпровізованій в’язниці та камері тортур на нижньому поверсі офісної будівлі, одному з 11 місць ув’язнення з камерами тортур, виявлених у Херсоні. Фото: The New York Times
Двоє чоловіків і одна жінка померли в ізоляторі, повідомили слідчі. Також вони стверджують, що після жорстокого побиття чоловіків, всім трьом було відмовлено в медичній допомозі. Більше того, 17 колишніх в’язнів заявили, що їх піддавали сексуальним тортурам із застосуванням електрошоку до статевих органів.
Четверо обвинувачених росіян: полковник Олександр Науменко з південного російського міста Ростов-на-Дону, Олександр Бочаров з Краснодарського краю, Анвер Муксімов зі Ставрополя та Олександр Чиленгіров з Оренбурзької області.
Національна гвардія була створена в 2016 році президентом Володимиром Путіним для об’єднання різних підрозділів МВС Росії. Національна гвардія діє окремо від Збройних сил, відповідає за внутрішню безпеку та підпорядковується безпосередньо президенту.
Слідчі заявили, що встановили особу катів з підрозділу Нацгвардії за допомогою інформації української розвідки, перехоплення телефонних розмов і свідків. Пр цьому значна частина насильства була необґрунтованою та застосовувалася під час допитів з метою зізнань, написав у Facebook генеральний прокурор України Андрій Костін про херсонську справу.
«З людей «вибивали» зізнання про те, чого вони не робили», — писав він, порівнюючи методи росіян із засобами таємної поліції часів Йосипа Сталіна.
38-річний Олексій Сівак – український моряк. Під час окупації проявив себе як активіст: малював українські прапори, національну символіку та графіті в місті Херсон. Однак за це його було заарештовано у серпні; під час допитів його били та катували електричним струмом, у тому числі по статевих органах. Йому вдалося впізнати принаймні одного з обвинувачених.
Моряка Олексія Сівака били та катували струмом за розповсюдження української державної символіки під час російської окупації Херсона. Фото: The New York Times
«Кожне запитання супроводжувалось ударом кулака або електрошокера», – розповів Олексій під час інтерв’ю в Києві.
«Якщо ви падали на підлогу від удару струмом, вас били ногами і знову садили на стілець», – згадує Олексій Сивак.
За його словами, катування струмом тривали близько години з перервами лише в 30 секунд. «Катування починаються прямо з порогу, росіяни по черзі застосовують динамо-машину», – розповідає Олексій. «Був чоловік, який ставив запитання, і люди, які безпосередньо катували».
Одного разу він побачив своїх катів, коли вони стягнули з його обличчя в’язану шапку, і приставили пістолет до його голови, щоб змусити зізнатися.
«У цей момент я побачив двох охоронців і двох розвідників, які вивели мене з дому», – згадує він. За його словами, усі чоловіки були в балаклавах, як і полковник, начальник ізолятора.
Проте охоронець, який супроводжував його до камери тортур, не потурбувався одягнути балаклаву, сказав пан Сівак, і він зміг впізнати охоронця за фотографіями.
Сусід пана Сівака, 38-річний Роман Шаповаленко, якого затримали того ж дня, розповів в інтерв’ю, що його теж катували струмом і били, внаслідок чого йому зламали ребра. Одного разу росіяни вдарили його ножем у ногу та стрибали гурьбою йому на груди. За його словами, він кілька разів втрачав свідомість, коли його занурювали у воду. Іншого разу мучителі зняли з нього капелюха, що прикривав очі, і змусили його самому прикріпити дроти від динамо-машини до геніталій. Він бачив у кімнаті щонайменше трьох людей, але всі вони були в балаклавах.
Пан Шаповаленко зазначив, що найболючішими тортурами були удари електричним струмом по мочках вух. «В очах не те, що зірочки літають, а цілі блискавки», — розповідає він. «Я не міг спати після цього три дні». Він жартував із співкамерниками, що отримав персональний доступ до Wi-Fi і тепер дивиться відео на YouTube та фільми про війну в live-режимі.
Аграрія Романа Шаповаленка за його відкриту проукраїнську позицію катували струмом. Йому зламали ребра, і піддавали тортурам із зануренням у воду. Фото: The New York Times
За словами Шаповаленка, один із його співкамерників, чоловік 50 років на ім’я Ігор, помер від жорстоких побоїв. Ігоря допитували три-чотири дні, а після того, як повернули в камеру, російські охоронці наказали йому написати заяву і постійно будили його, не даючи заснути. На четвертий день вони дали йому поспати, але було вже пізно, і тієї ночі він помер.
«Вони так і не прочитали його свідчення», – сказав пан Шаповаленко. «Ми думали, що всі матимемо такий кінець».
Прокуратура встановила, що у СІЗО помер ще один чоловік – 42-річний Сергій Рубан, продавець-консультант. Його мати, 70-річна Ніна Рубан, розповіла, що востаннє бачила його живим в день арешту 12 червня. Через шість днів їй сказали в штабі, що її єдиний син мертвий.
За словами прокурорів, двоє свідків бачили, як Рубана сильно били в коридорі та всередині камери, а третій свідок переніс його тіло до моргу. Слідчі знайшли його тіло серед останків у братській могилі, а в лютому мати впізнала його за татуюванням на кісточках пальців. У нього були численні переломи ребер, що не залишило сумнівів для пані Рубан, що її сина забили до смерті.
«У його тілі не було жодного цілого органа», — сказала вона, плачучи.
