Закриті магазини, дуже небагато машин на дорогах, завмирання життя приблизно з 14 години і майже повне «вимирання» міста к 17-й. В очах більшості людей, яких можна зустріти на вулиці, – напруга і страх. Це – Херсон. Але не березневий, а жовтневий і на початку листопада.

Після так званого «референдуму» і оголошення «приєднання Херсонської області до Росії» хвилювалися усі мешканці області – і лояльні до російських окупантів, і ті, які ненавидять загарбників.

Лояльні, яких дуже небагато, хотіли, щоб Херсонщина якомога скоріше «стала Росією». Нелояльні, яких – переважна більшість, боялися «інтеграції» і мріяли про якомога скоріше визволення області.

Але навряд чи хтось чекав на перетворення життя на страшний трагіфарс з безглуздою «евакуацією», вивезенням з міста пам’ятників, розграбуванням підприємств і установ, чутками про скорий «кінець світу» в рамках окремо взятого міста.

Що зараз в Херсоні можна купити і скільки це коштує

Зараз очевидно одне: Херсон не спорожнив. В «евакуацію» виїхали лише колаборанти, які бояться за свою безпеку у разі деокупації міста, члени їх сімей, а також люди, які піддалися впливу пропаганди.

Народу на вулицях дійсно поменшало, але причина цьому – не лише «евакуація». Херсонці просто налякані.

Підконтрольні окупантам медіа видають панічні повідомлення про можливі обстріли, теракти, підрив греблі Каховської ГЕС… Херсону пророкують руйнацію, як в Маріуполі, а то й гірше. По місту ходять апокаліптичні чутки про можливі відключення на невизначений термін електрики, води і газу.

Тому чимало людей зараз намагаються проводити на вулиці якомога менше часу. Не та ситуація і не той настрій, щоб ходити на прогулянки.

В міських магазинах немає ажіотажного попиту на товари, з полок не «змітають» усе підряд, як це було в березні. Але асортимент товарів бідніший, ніж навіть місяць назад.

Російські «воєнкори», які зараз дуже часто відвідують Херсон, розповідаючи про те, що люди зараз можуть купити в місті, часто обмежуються одним магазином – окупантським супермаркетом «Ситний маркет». Ймовірно, пропагандисти просто бояться заходити в інші магазини.

Тому у «воєнкорів» виходить, м’яко кажучи, не дуже правдива картина. Зокрема, вони повідомляють про відсутність в Херсоні у продажу м’ясопродуктів: ковбас, сосисок, напівфабрикатів.

Але насправді усе це можна знайти в магазинах.

Правда, асортимент – не дуже багатий, ціни – «кусачі». Пристойну варену ковбасу неможливо знайти дешевше 350 гривень за кіло. Відносно пристойна копчена коштує від 450 гривень за кіло, ціна цього різновиду м’ясопродуктів доходить в Херсоні до 1100 грн за кіло.

Тут і далі ціни – в гривнях.

Від 300 грн за кіло коштує в Херсоні твердий сир пристойної якості. Можна знайти навіть елітні сорти вартістю до 800 грн за кіло.

Щодо м’ясних напівфабрикатів, то пельмені і вареники коштують в Херсоні 200-350 грн за кіло, інші різновиди (котлети, голубці, тощо) – 200-400 грн.

Літр молока залежно від жирності, упаковки і виробника коштує від 40 до 80 грн. Кіло кисломолочного сиру обійдеться в 180-250 грн залежно від жирності і виробника. Сметана залежно від жирності і виробника коштує 65-80 грн за 400-грамову упаковку.

Хліб залежно від різновиду і точки продажу коштує зараз в Херсоні від 22 до 50 гривень за батон чи буханець. Найдорожчий – від невеликих пекарень, які пропонують «домашню випічку».   

Поки що в Херсоні у вільному продажі можна знайти достатньо овочів. Ще є навіть помідори, і коштують від 20 до 40 гривень за кіло залежно від сорту і стану.

Капуста коштує в Херсоні 15-20 гривень (тут і далі – ціни за кілограм вагових продуктів), кабачки і баклажани – 15-30 грн, картопля – 10-25 грн залежно від сорту і стану, цибуля – 20-30 грн, перець (болгарський, гострий) – 20-40 грн, морква – 15-30 грн, яблука – 30-40 грн. Пучок кропу чи петрушки можна купити за 15-20 грн.

Середня ціна кілограму цукру в Херсоні – 60 грн.

Недешеві в Херсоні кондитерські вироби. Цукерки коштують від 300 грн за кіло, печиво – від 250 грн.

Російські «воєнкори» пишуть про заборону на продаж в Херсоні міцних спиртних напоїв. Якщо така заборона і існує, то вона нахабно ігнорується.

В «Ситному маркері», який так люблять відвідувати «воєнкори», може, й немає спиртного, але його повно в інших місцях. Горілка, коньяк і вино вільно продаються в невеликих магазинах, на ринках. Особливо багато такого товару на херсонському Дніпровському ринку. Там асортимент – дуже широкий: від елітних напоїв до самогону і дуже сумнівної горілки, яка продається на розлив з пластикових каністр. Але і в пляшках з-під елітного напою може бути просто фарбований самогон, бо продавців ніхто не контролює.

Домашні спиртні напої херсонцям пропонують навіть на торгівельних онлайн-майданчиках.

Та й взагалі більшість спиртних напоїв, які зараз продаються в Херсоні, – товар сумнівного походження і тому сумнівної якості. Втім, сумнівною можна вважати якість усього, що зараз продається в Херсоні і в окупованій області загалом. Бо відсутні санітарно-епідеміологічні та будь-які інші контролюючі служби.

Щоправда, спиртне викликає найбільше занепокоєння, бо наслідки отруєння неякісним або «паленим» алкоголем можуть бути фатальними.

Якщо казати про спиртне, вживати яке можна, не піддаючи життя і здоров’я великому ризику, то в херсонських магазинах пляшку такої горілки пропонують за 200-350 грн. Приблизно стільки ж коштує пляшка більш-менш якісного вина.

Якісний коньяк коштує не дешевше 350 гривень за пляшку. Є й дешевший, виробництва Південної Осетії. Але перед тим, як купляти його, не завадило б згадати, що регіон виробництва – окупована Росією територія Грузії, квазі-«республіка». Тому така покупка – на свій страх і ризик.

Пляшка пива коштує залежно від різновиду 60-120 гривень. Розливне пиво обійдеться від 70 до 100 грн за литр.

Усі товари в окупованому Херсоні продаються як за гривні, так і за рублі. Курс рубля до гривні – 1:1,25.

Чимало магазинів з переходом України на «зимовий час» змінили графік роботи: відкриваються і закриваються на годину раніше. Правда, продавці пояснюють зміну графіку не «зимовим часом», а тим, що зараз в Херсоні рано темнішає і дуже погано працює громадський транспорт.

Які гроші ходять в Херсоні

Домінуюча валюта в Херсоні і області – гривня. Ще з весни окупанти говорять про переведення загарбаних територій області в рубльову зону. Але декларації так і лишилися деклараціями.

Ще на початку жовтня окупаційна адміністрація оголосила про перехід Херсонщини в рубльову зону з 1 січня 2023 року. Але якщо до цієї дати Херсон чи вся Херсонська область не будуть визволені, ніякого переходу, скоріше за все, не буде. Принаймні на правобережній частині регіону.

Причина дуже проста: немає достатньої кількості рублів і, що тут найважливіше, немає джерел їх надходження. Економіка не працює. Після оголошення «евакуації» припинилася виплата пенсій і соціальної допомоги. Втім, остання нормально не виплачувалася ще до «евакуації»: люди скаржаться, що не отримували гроші протягом двох місяців. В області – проблеми з виплатою зарплат бюджетникам, які працюють в підконтрольних окупантам структурах.

А під час «евакуації» з правобережної частини Херсонської області окупанти вивезли чимало отримувачів рубльових зарплат.

До того ж рубльова маса зараз «вимивається» з Херсонщини, бо витрачається на закупівлю підприємцями оптових партій товарів в окупованому Криму. В той же час гривня має на окупованих українських територіях, так би мовити, статус внутрішньої валюти.

Окупаційна влада обіцяє «не кидати» отримувачів пенсій і соцвиплат, які лишилися на правобережжі. Але як росіяни та їх посіпаки «не кидають своїх», ми добре знаємо.  

Тому станом на 1 січня 2023 року в Херсонській області точно не буде тієї кількості рубльової грошової маси, яка необхідна для повноцінного переходу. До того ж мешканці області продовжують отримувати на картки українських банків пенсії і соціальні виплати, а дехто – і зарплати, а також оплату за роботу, яку виконують як фрілансери (IT-спеціалісти, проектанти, адміністратори онлайн-ресурсів…).

Якщо окупанти все ж спробують перевести загарбані території на рублі з 1 січня (у разі перебування цих територій все ще під контролем Росії), це спричинить катастрофу на кількох рівнях. У більшості мешканців області просто не буде рублів, щоб купити навіть найнеобхідніше. А магазини залишаться з цієї ж причини без реалізації товарів і виручки.

Окупантам було б доречно зберегти бівалютну систему і після 1 січня 2023 року, якщо їх до того часу ще не виженуть. Але тут щось пророкувати майже неможливо, бо неможливо уявити, на яке безглуздя наважаться росіяни.   

Які настрої панують в Херсоні

Переважна більшість тих мешканців міста, які не залишили його раніше, не поїхали і в оголошену окупантами «евакуацію». Люди чекають на визволення Херсона від російських загарбників.

Але варто зазначити, що останнім часом до очікування додалося певне роздратування. І спровокували його, як це не дивно, не окупанти, а українські публічні особи: посадовці, так звані «військові експерти», радники, інші любителі коментувати військові дії і прогнозувати їх результат.

На жаль, сумнозвісне «два-три тижні» і «про***лі» Олексія Арестовича – далеко не єдині висловлювання, які за час окупації дратували херсонців.

Зокрема, людям було дуже прикро дізнатися, що «наступ ЗСУ на Херсон», про який так багато говорили влітку, – лише відволікання уваги противника від харківського напрямку, де у ЗСУ були значні успіхи.

Зараз херсонці, які слідкують за українським інформаційним полем (а таких в місті чимало) змушені знову читати «майже стовідсотково точні» прогнози щодо дати визволення Херсона: протягом листопада, до Нового Року, до весни 2023-го…

«Аналітики» розмірковують про те, чи буде зруйнований Херсон, і яким чином ворог може це зробити: ракетно-артилерійський удар, підрив греблі Каховської ГЕС, ядерна зброя…

Люди, які і зараз живуть в Херсоні, а також вимушені переселенці, які переживають за місто не менше, «в захваті» від «випорожнень» різного роду «експертів».

І при цьому треба не збожеволіти від відчаю. І при цьому вірити лише в одне: що ЗСУ за першої ж можливості визволять місто і унеможливлять його зруйнування ворогом.

А ось чого в Херсоні точно немає, так це масової підтримки окупантів. Їх ненавидять. Правда, заради безпеки люди змушені приховувати ці почуття. Особливо – зараз, коли під натиском ЗСУ поведінка російських військових нагадує поведінку пораненого звіра.

А після визволення і владі, і громадським інституціям доведеться добряче попрацювати, щоб відновити довіру людей.          

 Трохи історії. Недавньої

Тривожні зміни почалися після так званого «референдуму» і «приєднання Херсонської області до Росії». «Референдумні» позапланові шкільні канікули, оголошені окупантами для безперешкодного використання приміщень підконтрольних їм шкіл під «виборчі дільниці» подовжили «з безпекових міркувань».

А далі почалося те, що можна назвати не інакше, як «ґвалтування турботою». Спочатку з’їздити не відпочинок в окупований Крим запропонували дітям, потім з’явилася така пропозиція від окупантів для дорослих. Потім заговорили про високу ймовірність «обстрілів ЗСУ», «терактів» і про «евакуацію» на лівий берег Дніпра, в Крим і в Росію. Почався хижацький грабунок міста.

А зараз росіяни, схоже, створюють в Херсоні якщо не нестерпні, то точно дуже некомфортні умови для містян, які вважають, що «евакуація» на територію ворога – не порятунок, а, по суті, добровільне ув’язнення.

Бо слова окупантів та їх посіпак про «тимчасовість» евакуації сприймаються щонайменше з подивом, бо людей вивозять за тисячі кілометрів від батьківщини.

Щодо теперішньої ситуації в Херсоні, можна сказати, що вона не апокаліптична, як це подається в деяких медіа. Але те, що зараз місто значно ближче до гуманітарної катастрофи, ніж навесні цього року, – незаперечний факт.

Херсон майже відрізаний від постачань продуктів харчування, медикаментів. Більшість аптек, які працювали в місті під час окупації, закриті. Загарбники вивозять обладнання з лікарень, натякають медикам на необхідності «евакуюватися».

Але, попри старання окупантів, навіть підконтрольні їм пропагандисти вимушені визнати, що ніякої «масової евакуації» з Херсона немає. Місто залишило лише чимало колаборантів з сім’ями і відносно небагато людей, які повірили пропагандистській істерії.

І зараз навіть пропагандистські медіа визнають, що в тому ж Криму «евакуйовані» зіштовхуються з багатьма проблемами: не можуть нормально влаштуватися, отримати обіцяні росіянами виплати.

А Херсон поки що тримається, хоча й неможна сказати, що життя тут вирує. В місто повернулися нервовість і напруга, які почали поступово спадати десь в середині травня і на початку літа.

Влітку і на початку осені життя в Херсоні увійшло в колію, яка більш-менш влаштовувала так званих пересічних громадян. Нікуди не ділася властива воєнному часу нервовість, але чимало людей почали жити за принципом «ми – окремо, війна і окупація – окремо». Але ерзац-стабільність тривала недовго.

Чому окупанти влаштували цей фарс

З самого початку так званої «евакуація» з правобережної частини Херсонської області було очевидно, що це – по-перше, ганебний пропагандистський фарс, імітування турботи про мирних мешканців, яка в її істинному вигляді ніколи не була властива росіянам. Варто згадати чеченські війни і події на Донбасі.

А, по-друге, цей фарс, крім пропагандистського, може мати і інший сенс. Який?

Ймовірно, росіяни, усвідомивши, що не отримають такий ступінь лояльності до себе, як в Криму чи на Донбасі, вирішили штучно створити зручне для себе середовище. Але зробили це згідно із своїми уявленнями і своїм мисленням. Тобто, вирішили роздмухати пропагандистську істерію, щоб переконати людей терміново «евакуюватися».

Але отримали результат, як кажуть в народі, з точністю до навпаки. Разом з «чиновниками» окупаційної влади та їх сім’ями Херсон та інші населені пункти на правобережній частині області залишили переважно люди з проросійськими поглядами. Бо лише вони можуть почувати себе більш-менш комфортно на «запрудженій» російськими військовими лівобережній частині Херсонщини, в Криму та в РФ. В результаті в Херсоні стало менше проросійськи налаштованих мешканців, яких і до цього було небагато.

Але може мати місце і інший намір: створити умови для виїзду саме проросійських херсонців і збільшення в місті питомої ваги тих, кого російські та місцеві пропагандисти охрестили «почекунами» (рос. – «ждуны»). Очікуваним результатом може бути активізація «почекунів», які будуть менше стримуватися в розмовах в колі знайомих та на вулицях, в дописах та коментарях в соцмережах. Коли це станеться і співробітники ФСБ отримають відповідну інформацію, можуть бути посилені репресії.

До речі, можливу наявність у російських спецслужб такого «хитрого наміру» писали і проросійські блогери та пропагандисти. Звісно, писали, сподіваючись на «очищення Херсону».

Тому патріотам України, які і зараз живуть в Херсоні, варто бути про всяк випадок вдвічі обережними.

Пишуть і про можливий намір росіян заселити Херсонщину мешканцями російської глибинки замість людей, які виїхали. Але поки що ніякої міграції цивільного населення з РФ на Херсонщину немає.  

Але з усім цим не дуже ув’язується тотальне розграбування міста: вивезення пам’ятників, фондів обласного архіву, обласного художнього музею, підприємств та організацій. Тут навіть напрошується версія, що росіяни оголосили «евакуацію», щоб якось виправдати таке спустошення Херсона.

Одне з найпопулярніших пояснень «евакуації» – створення росіянами на лівобережній частині області «живого щита», щоб ускладнити для ЗСУ деокупацію територій поруч з Кримом.

Але не треба скидати з рахунків і фактор ірраціональності. Тобто, того, що увесь цей комплекс безглуздих дій росіян не має ніякої внутрішньої логіки, а окупанти керуються виключно спонтанними імпульсами, не мають навіть приблизного уявлення про можливі наслідки.

Якщо виявиться правдивою остання версія, тоді стає ще страшніше. Бо в такому разі будь-коли може статися що завгодно, стає можливим будь-яке божевілля.

Остап Шапіро