Так звана «заступниця губернатора Херсонської області з роботи з евакуйованими жителями» Тетяна Кузьміч відреагувала на повідомлення в українських ЗМІ про утримання в окупованому Криму 87 дітей, вивезених з Херсонської області.
Що кажуть окупанти
Звісно, колаборантка назвала цю інформацію «фейки» і «чутки з інтернету», а її коментар був «спростуванням».
«Поки що дітей батьки не забирають через побутові складнощі: хтось чекає на отримання сертифікату, інша частина батьків, які знаходяться на прифронтовій території, вирішили просто убезпечити своїх дітей», – каже Тетяна Кузьміч.
Спілкуючись з пропагандистами, вона навіть намагалася використати свою філологічну освіту:
«Я хочу нагадати слова Марини Цвєтаєвої, яка назвала тих людей, що сприймають неперевірену інформацію «ковтачами чорнил». Перевіряйте інформацію».
Говорячи про загальну кількість дітей, вивезених в Росію, «чиновниця сказала», що «за даними української сторони це – приблизно 300 тисяч, за даними російської сторони – близько 700 тисяч».
Чому це брехня
Тетяна Кузьміч дуже радить не користуватися неперевіреною інформацією, але при цьому… сама користується нею.
Ніяких «даних української сторони» про 300 тисяч вивезених в Росію дітей немає. З тієї простої причини, що такі дані неможливо отримати, бо йдеться про людей, які добровільно або примусово виїжджали на територію країни, яка веде проти України загарбницьку війну. Тому про які точні дані може йтися в даному випадку?
Але дані про 300 тисяч дітей все ж взяті Тетяною Кузьміч не «зі стелі». Вони дійсно згадуються, але… в російських джерелах.
Є й згадка про «700 тисяч», а якщо точніше, про «майже 705 тисяч дітей». Такі цифри фігурують в повідомленні російського пропагандистського видання ТАСС, а джерело інформації – неназваний «співрозмовник в силових структурах».
Про 300 тисяч казала конкретна людина – начальник російського національного центру керування обороною Михайло Мезенцев. Але й в цьому випадку неможна вважати ці дані достовірними, бо російських чиновників неодноразово ловили на поширенні фейків.
Потім в пресі дійсно стала з’являтися інформація про «дані російської сторони» і «дані української сторони», але тут вже є питання до авторів публікацій, тобто, до перевірки ними інформації, яку вони використовують.
Тобто, наведені вище показники кількості викрадених дітей – «ворожіння на кавовій гущі». І людині на такій посаді, яку займає Тетяна Кузьміч, під час спілкування зі «ЗМІ» все ж не завадило б користуватися перевіреною і достовірною інформацією. Втім, не варто забувати, що херсонська зрадниця – дуже специфічна «чиновниця», і представляє підконтрольну Росії окупаційну владу. Тому поширення фейків теж, можна сказати, входить до її посадових обов’язків.
Втім, і росіяни в тому ж повідомленні ТАСС про «700 тисяч дітей» наводили інші цифри, які натякають проникливому читачеві на те, що загальний показник може бути завищеним:
«У пунктах тимчасового розміщення перебуває понад 40 тис. осіб, зокрема 12 тис. дітей. Інші розмістилися у родичів або в приватному порядку».
А щодо побутових проблем і безпекових міркувань, через які батьки начебто не хочуть забирати дітей, то в теперішніх умовах перевірити цю інформацію практично неможливо. Але виникає питання про те, що ж це за батьки такі, дитині яких краще на ворожій до їх країни чужині, ніж вдома. Втім, неможна і припускати існування інших причин для утримання дітей з Херсонщини в окупованому Криму.
До речі, і, цитуючи Марину Цвєтаєву, колаборнатка допустила неточності. Мабуть, Кузьміч, мала на увазі вірш «Тоска по родине! Давно» з циклу «ICI—HAUT». Там є рядки:
«Не обольщусь и языком
Родным, его призывом млечным.
Мне безразлично – на каком
Непонимаемой быть встречным!
(Читателем, газетных тонн
Глотателем, доильцем сплетен)
Двадцатого столетья — он,
А я — до всякого столетья!»
І йдеться там не про «людей, які сприймають неперевірену інформацію», а просто про пересічних мешканців європейських країн, які оточували поетку під час еміграції.
Чому це важливо
Росіяни, кажучи при відтік громадян України в РФ під час повномасштабного вторгнення, називають великі, скоріше за все, завищені цифри, щоб показати «масову лояльність» українців до РФ, великий відсоток проросійськи налаштованих людей в Україні.
Також окупанти хочуть, що ззовні усе виглядало як «масовий порятунок мирних мешканців», а «рятуються» вони, звісно, від «укронацистів». Чим більша кількість таких «врятованих» фігурує в медіа, ти більшу дичину про «звірства бандерівців» можна «згодовувати» публіці. Мовляв, дивіться, росіяни і мешканці окупованих територій, які страшні «нацики», якщо від них тікають в РФ мільйони громадян України.
Тому можна буде не дивуватися, якщо скоро казатимуть і про мільйон та більше дітей, а також нестимуть іншу маячню про «масову втечу».
В’ячеслав Гусаков
Цей матеріал було написано ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.
