Знайдене ще одне фото, зроблене в Херсоні в 1950-х роках американським дипломатом Мартіном Манхофом.
Що цікаво, на цьому фото зліва від працюючої паротурбінної станції видно щогла барка Товарищ.
Майор Мартін Манхоф провів у Радянському Союзі понад два роки на початку 1950-х років. Він працював помічником військового аташе в американському посольстві, розташованому неподалік Червоної площі.
Манхоф не упускав можливостей, пов’язаних із такою роботою. Будучи обдарованим фотографом, він відзняв сотні сценок із повсякденного радянського життя – як у Москві, так і в інших регіонах СРСР.
Після звинувачень у шпигунстві майор Манхоф виїхав із країни, але захопив із собою котушки 16-міліметрової кіноплівки, а також сотні кольорових слайдів та негативів, знятих за час роботи в СРСР.
У США матеріали Манхофа виявилися нікому непотрібними. Вони припадали пилом у картонних коробках у приміщенні колишньої автомайстерні, загубленої на північному заході країни, поки їх не виявив історик із Сіетла.
Серед них виявився унікальний знімок Херсона. Зроблений він був наприкінці березня – на початку квітня 1954 року з вікна третього поверху готелю імені 1 травня на розі нинішніх вулиць Соборної та Рішельєвської (Леніна-Жовтневої революції). Автори проекту озаглавили його так: “Місце зйомки невідомо, кому пам’ятник – також”.
На знімку зафіксовано нинішній Успенський сквер, де тоді стояв пам’ятник Серго Орджонікідзе. Фотографував автор явно таємно через скло.
Проект, під час якого було опубліковано цей унікальний знімок, ще не закінчено, і автори не опублікували листа дружини дипломата, в якому та описує поїздку до Херсона, але на карті подорожей сім’ї зазначено, що в листах вона згадувала наше місто. Сподіватимемося, що вже найближчим часом ми дізнаємося, навіщо американський дипломат відвідував наше місто.
У березні 1954 року радянська газета “Труд” фактично звинуватила чотирьох американців у шпигунстві. А 26 березня 1954 року Нью-Йорк Таймс спростувала цю інформацію.
“Сіеттл Таймс”, посилаючись на американські телеграфні агенції, також повідомила про висунуті в газеті “Труд” звинувачення і звернулася за коментарем до матері Мартіна Манхофа. Та, у свою чергу, відкинула всі звинувачення та сказала, що у червні спливає термін перебування її сина в Москві.
“Сподіваюся, йому вдасться звідти вирватися”, – цитує газета матір Манхофа. – Мені буде набагато краще, коли він повернеться додому”.
Жодних негайних дій за опублікованими у газеті “Труд” публічними звинуваченнями не було. Мартін пропрацював у Москві ще два місяці, і за цей час їм із Джен (дружина дипломата) навіть вдалося з’їздити до Києва. Найімовірніше, саме тоді вони й відвідали Херсон. А 1 червня поїздом №30 Москва – Гельсінкі Манхофи назавжди залишили Радянський Союз.
