ЛГБТ-волонтер із Херсона Олексій Полухін із перших днів повномасштабного вторгнення допомагав цивільним та збирав інформацію про пересування окупаційних військ. За свою активність хлопець потрапив у полон, де провів 64 дні, переживши тортури та приниження.
Свою історію він розповів журналістам «Української правди».
Зазначається, що до початку війни Полухін брав участь у культурних заходах і займався волонтерством.
Олексія запросили до координаційного волонтерського штабу при міській військовій адміністрації. Він обробляв заявки на гуманітарну допомогу, яку його колеги доставляли по місту та області. Паралельно він вів Telegram-канал з місцевими новинами.
Зазначається, що 9 травня його затримали російські військові, бо у телефоні хлопця окупанти знайшли фото ворожої техніки й блокпостів.
Після затримання росіяни одразу почали погрожувати Олексію, обіцяли прострелити руку й вирізати тату з українською символікою. Пізніше його відвезли до місцевого СІЗО.
У перші дні полону росіяни били Олексія, погрожували та морально знущалися. Його звинуватили у партизанстві, били в груди, натягнули шапку на очі та кинули до камери.
Дізнавшись про ЛГБТ-орієнтацію Олексія, окупанти змусили його перевдягтись у сукню, танцювати на камеру й принижували.
На допитах його питали про політичні погляди, знайомства, діяльність до вторгнення. Погрожували зброєю, били, споювали настоянкою й пивом.
Загалом Олексій пройшов п’ять допитів — один у перший день, решта наприкінці червня.
За словами хлопця, у полоні перший місяць дозволяли спати до 9–10 ранку, годували двічі на день — зранку каша, увечері кава з печивом або без нього. Прогулянок не було, душу й медичної допомоги теж.
Загалом Олексій провів у російському полоні 64 дні, йому намагалися “пришити” партизанство й навіть “пропаганду гомосексуальності”. Проте його несподівано звільнили в обмін на прибирання всього ізолятора, хоча хлопець боявся, що це пастка.
Раніше ми писали, що ексмер Херсона та бранець Кремля Володимир Миколаєнко відмовився від обміну на користь тяжкохворого полоненого.