Російські пропагандисти для створення своїх фейків досить часто використовують херсонських маргіналів, які втекли разом з ними на лівий берег Дніпра. Якщо ці вигнанці є ще й локально відомими персонами – для окупантів це справжній подарунок. Наприклад, актори-втікачі Євген Гамаюнов та Андрій Волосковець, які у своєму недавньому інтерв’ю ворожим медіа відверто оббрехали Херсон та херсонців.
Почнемо з Андрія Волосковця. Чоловік не був надто відомим у місті актором, проте тепер він «провідний» виконавець у Херсонському «театрі» на лівобережжі та виступає у напівпорожніх сільських клубах. Волосковець розповідає, що завжди ненавидів «українських націоналістів» та порівнює їх з гітлерівцями. З його слів, після 2014 року всіх акторів Драмтеатру змушували зі сцени кричати «Слава Україні!».
«Мені заборонили проводити новорічну виставу в дитячому садочку, бо я відмовився вигукувати перед дошкільнятами цей лозунг. Я прочитав сценарій цієї пʼєси, а там було мінімум тричі сказано “Слава Україні!”. Після цього я відмовився брати в ній участь», – зазначає він.
Нагадаємо, що гасло «Слава Україні» повернулось до масового вжитку під час Революції Гідності у 2014 році. На сторінці в російській соцмережі, втім, є фото Волосковця у костюмі Дєда Мороза, датовані 2017 роком. Тобто актор, який нібито відмовився від участі у новорічних спектаклях ще як мінімум три роки в них грав. Дуже ідейна людина, чи не так?
Насправді ж прекрасно зрозуміло, що ніхто не змушував акторів, а надто дітей вигукувати політичні гасла. Його слова повторюють поширені російські наративи про нібито переслідування прихильників Росії в Україні. До того ж частина трупи Херсонського драматичного театру у 2014 році взагалі щодня давала концерти на так званому «Антимайдані» і нікого з них «злі бандерівці» зрештою не репресували.
За словами іншого актора-втікача, вже локально відомого в Херсоні Євгена Гамаюнова, він ніколи не приховував своєї проросійськості. «Я завжди й усім казав, що я русскій», – відверто переграючи заявляє чоловік, що народився в заснованому німцями українському селищі Асканія-Нова.
За словами Гамаюнова, після того, як він пішов на співпрацю з окупантами, йому почали погрожувати ті ж таки «злі бандерівці», що обіцяли «здерти з нього живцем шкіру» та поставити на площі Свободи в Херсоні. На актора нібито навіть готувався замах, адже він нібито знайшов під своїм вікном пляшку з «коктейлем Молотова».
Цікаво, що «ісконно русскім» Гамаюнов, ймовірно, відчув себе тільки після початку повномасштабного вторгнення. Ось на цьому фото, датованому 2021 роком, він, наприклад, у костюмі українського козака допомагає іншому актору, що грає Пилипа Орлика, підписувати першу Конституцію – один з символів української державності.
Також нам вдалося знайти відео постановки в Херсоні п’єси білоруського опозиціонера Андрія Курейчика «Обиженные.Россия». В ній Гамаюнов грає середньостатистичного громадянина РФ, маргіналізуючи російську мову. Сама п’єса – це соціальна сатира на життя в тоталітарній Росії. На сцені, наприклад, висять портрети Путіна, патріарха Кирила, Кадирова, обрамлені сидіннями від унітазів. Будь-яка справді «русская» людина, як себе позиціює Гамаюнов, сприйняла б цю виставу блюзнірством над російською владою.
Тож історії Андрія Волосковця та Євгена Гамаюнова є типовим прикладом того, як російська пропаганда використовує перебіжчиків для поширення міфів про Україну. Їхні заяви про «утиски» та «переслідування» не витримують перевірки фактами й часто суперечать їхній власній біографії.
Намагаючись виправдати співпрацю з окупантами, колишні херсонські актори повторюють вже добре знайомі російські пропагандистські наративи. Однак факти свідчать про те, що їхні розповіді мають значно більше спільного з вигадкою, ніж із реальним життям Херсона до окупації.