Коли росіяни покинули Херсон в листопаді 2022 року, «тимчасовою столицею області» було названо курортний Генічеськ. Там же було розміщено окупаційний уряд. Втім, до сьогодні партизани та “Жовта стрічка” не дають спокійно жити можновладцям (з аналізу джерел матеріалів від «Жовта стрічка»,- МОСТ). Про реалії життя окупованої громади поговорили з законним начальником Генічеської міської військової адміністрації Євгенієм Родіоновим.
“Не можу говорити про деталі вторгнення РФ на територію Генічеської громади, бо не був свідком тих подій. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну застало мене вдома в Чорнобаївці (Президент України підписав Укази щодо створення міської військової адміністрації у Генічеську та про призначення її очільника 03 червня 2022 року, – МОСТ). Проте, аналізуючи хронологію подій того часу, можу сказати, що окупація міста та громади відбувалась дуже швидко”, – говорить Євгеній Родіонов.
На територію громади війська Росії зайшли з анексованого Криму через КПВВ “Чонгар”. За наявною інформацією від місцевих, військова техніка росіян йшла нескінченним потоком, знищуючи всіх, хто намагався чинити опір. Частина колони прямувала повз Генічеськ на Мелітополь, а інша – через селище Новоолексіївка в напрямку Херсона. За декілька годин громада опинилася в окупації, попри те, що окремі підрозділи Сил оборони України ще вели тяжкі бої в Генічеському районі.
“На околицях були створені блокпости з російськими військами, які проводили перевірку охочих виїхати на приналежність до Збройних сил України та інших правоохоронних органів. Через обстріли багато будинків зазнало руйнувань, деякі будинки повністю згоріли. Були жертви і серед місцевих жителів, багато хто потрапив до лікарні з пораненнями”, – каже Родіонов.
Точних даних щодо кількості постраждалих серед цивільних наразі немає. Євгеній Родіонов зазначає, що протягом березня 2022 року, попри тиск окупантів, місцеве населення чинило активний громадський спротив у формі мирних мітингів на підтримку України.
“Всі ми, пам’ятаємо те відео, як місцева відважна жителька Генічеська запропонувала одному із російських окупантів взяти насіння до кишені, “щоб хоч соняшники поросли, коли вони тут ляжуть”. Всі ті мирні мітинги протесту. Однак згодом все вщухло, бо репресії і страх за життя спонукали людей припинити ці дії. При цьому, РФ одразу почала завозити “акторів”. Як мені розповіли колеги, на початку березня в Генічеськ привезли машину з російською гуманітарною допомогою та автобуси акторів для формування викривленого інформаційного поля про нібито підтримку місцевими жителями агресивної політики РФ”, – каже Євгеній Родіонов.
З перших днів окупації чинна на той момент Генічеська міська рада перейшла до режиму дистанційної роботи. Працівники покинули приміщення міської ради і роботу в ній не вели.
“Маю дані про те, що їх діяльність була спрямована на гуманітарну підтримку місцевих мешканців, забезпечення побутових та соціальних потреб мешканців. 12 березня 2022 року Генічеська міська адміністрація у повному її складі заявила про відставку. Більшість співробітників після примусу працювати на окупанта звільнилися. Але, звичайно, були й ті, які погодилися на співпрацю з росіянами та порушили свої присяги”, – уточнює Євгеній Родіонов.
З відкритих джерел відомо, що Олександр Тулупов – міський голова, у відкритій співпраці з ворогом не помічений. Він залишається в громаді та займається приватним підприємництвом.
Окупаційним керівником громади “призначили” депутата Генічеської районної ради від партії ОПЗЖ Андрія Клочка. Рух Чесно повідомляє, що 1 травня у Генічеську Клочко організував урочисте підняття прапору РФ, а до 2020 року був активістом організації “Украинский выбор” Віктора Медведчука. З осені 2022 року окупаційну адміністрацію Генічеського району очолила депутатка Генічеської міської ради від партії «Європейська Солідарність» Олена Терських.
Після звільнення Херсона російська окупаційна адміністрація визначила Генічеськ адміністративним центром тимчасово окупованої території Херсонської області. Сюди, перед відступом з обласного центру, росіяни перевезли все награбоване і сюди ж переїхала вся окупаційна влада. І до сьогодні в Генічеській громаді перебувають її основні “органи”, частина яких розмістилася в люксових базах відпочинку та пансіонатах в Щасливцевому, Генічеській Гірці та Стрілковому.
За непідтвердженими даними, окупаційна адміністрація області та уряд не перебувають постійно в громаді. У своїй більшості вони відсиджуються в Криму, і приїжджають до Генічеська, аби відзняти пропагандистські матеріали.
Родіонов додає, що до складу окупаційної влади входять чимало місцевих жителів, але на співпрацю з ворогом пішли люди, що мали жагу до влади та грошей, “ображені” на українську владу та охочі зробити стрімку “кар’єру”, нехтуючи при цьому будь-якими принципами моралі чи нормами закону.
“Саме на таких осіб робить ставку окупант, і саме вони стають “проповідниками руського миру”. Ми бачимо на прикладі, як з посади прибиральниці або охоронця люди без відповідної освіти стають викладачами в школі або взагалі керівниками державних окупаційних установ. Спостерігаємо, як деякі прибічники окупантів, заробивши грошей, залишають свої посади та виїжджають в Європу”, – наголошує Євгеній Родіонов.
Про діяльність окупаційної влади безпосередньо на території тимчасово окупованої Генічеської громади він каже: “Слід сказати, що їхня головна мета – створити ілюзію стабільності та поліпшення для населення, ілюзію того, що про них “дбають” та “Росія тут назавжди”. Повторні “капітальні” ремонти в навчальних закладах, “урочисті святкування” та зібрання населення стали ідеальним засобом відвернення уваги від проблем та створення картинки вигляду “розквітлого” регіону”.
Насправді ж, та інформація, що надходить від людей з громади підтверджує факт, що реальність інша: відсутність належного медичного обслуговування та необхідних ліків, скарги населення на роботу комунальних та соціальних служб, бездіяльність місцевих окупаційних адміністрацій, затримки виплат заробітних плат бюджетникам та соціальних допомог, високі ціни на продукти та ліки, а також багато інших соціальних і гуманітарних проблем.
Ці проблеми є головною причиною пошуку засобів для існування. Тому виникає питання: де саме зараз межа між колаборанством та виживанням, бо в окупації люди понад 2 роки.
“Коментувати складно. Для мене керівна посада – колаборант. Референдуми, вибори, агітація – все це зрада. І відповідати люди будуть в рамках законодавства України. Але і підхід до кожного буде свій”, – пояснює Євгеній Родіонов.
Окремо поговорили про освіту і “патріотичне” виховання дітей.
Начальник Генічеської міської військової адміністрації зазначив, що в окупованій громаді функціонують майже всі шкільні та дошкільні навчальні заклади, де, відповідно, здійснюється активна пропагандистська діяльність.
“Окупантам вдалося запустити школи шляхом залякування батьків: в разі, якщо діти не будуть відвідувати російську школу, батькам загрожує штраф, позбавлення батьківських прав. До речі, через це багато родин змушені були виїхати. Під час обшуків, коли окупанти знаходили у батьків у гаджетах чи комп’ютерах посилання на доступ до системи навчання за українською програмою, таких батьків забирали в комендатуру. Через брак освітніх кадрів, у школах окупованої громади викладають люди без відповідної освіти або ті, хто швидко «перекваліфікувався» з прибиральниць, продавчинь, завгоспів і т.д”, – пояснює посадовець.
Він зазначає, що особлива увага приділяється не якості освіти, а саме “патріотичному” вихованню дітей та молоді. Цю схему росіяни відпрацювали раніше, на території так званих “Л/ДНР”.
“Від дитсадків до фейкових ВНЗ, дітей навчають їхній спотвореній історії та любові до Росії. У навчальних закладах запроваджено щопонеділка до початку занять лінійка з виносом триколора під гімн РФ. Також у школах проходять “разговори о важном”, темою яких стають різні свята (наприклад, “День піонерії”), події у Росії, “герої “СВО” тощо”, – каже Євгеній Родіонов.
За наявною інформацією, на уроках історії Росії для учнів 10-11 класів з’явився розділ “Спеціальна військова операція в Україні”, під час яких українським дітям розповідають про “денацифікацію і демілітаризацію України”, “боротьбу з нацизмом та екстремізмом”.
Протягом поточного навчального року, під виглядом проведення майстер-класів, дітей залучали до виготовлення окопних свічок, плетіння маскувальних сіток та тактичних браслетів для російських військових на Херсонському напрямку. Значна увага приділяється військовому вишколу молоді шляхом “добровільно-примусового” залучення дітей до організації “Юнармія”, “Орлятко Росії”, “Юні кадети” та регулярного проведення заходів, де для учнів проводять тренування зі збирання та розбирання зброї.
“До навчальних закладів громади систематично навідуються представники російських окупаційних сил, Росгвардії, співробітники окупаційної прокуратури, Слідчого комітету та поліції для проведення бесід на теми тероризму, екстремізму. Особлива увага приділяється патріотизму та необхідності захищати “Отєчєство””, – каже Євгеній Родіонов.
Вкотре росіяни проводять кампанію з оздоровлення дітей. Цьогоріч українських дітей знову вивозять до таборів – переважно розташованих у тимчасово окупованому Криму та на території РФ (Краснодарський та Приморський край). Під час такого “відпочинку” дітям подають спотворену версію історії, демонструють патріотичні відео, організовують походи до історичних музеїв. Окрім літніх таборів, протягом навчального року дітей вивозили на “екскурсії” до Москви та Санкт-Петербурга.
Окрім змін у освітньому процесі та вихованні дітей, в громаді відбуваються зміни і в освітніх закладах. Але за словами законного очільника, це лише “відмивання коштів”.
“На ремонтні роботи вже два роки закрита Генічеська школа №3, зараз загарбники розпочали “капітальні” ремонти в Генічеській санаторно-курортній школі-інтернаті та Олексіївському ліцеї. Ці навчальні заклади знаходяться у цілком придатному для навчання дітей стані. Вочевидь, причиною такого “опікування” освітніми закладами є не добробут дітей, а можливість “відмивання” бюджетних коштів місцевою окупаційною владою”, – пояснює Євгеній Родіонов.
Він погоджується, що пропаганда росіян дуже потужна, і рішення з протидії потрібно розробляти вже.
“Як тільки ми повернемося в громаду, всі методи роботи з дітьми і молоддю будуть впроваджуватися одразу. Однак ми розуміємо, що росіяни готувалися роками, а нам, крім поширення головних меседжів, потрібно буде ще й психологічно підтримувати травмованих жахами окупації дітей. Вважаю, що найголовніше – це економічне підґрунтя. Коли молодь побачить, що почалась відбудова, реалізуються потужні проєкти з розвитку, спроможність громади росте – це стане чинником розуміння, що Україна сильна, рідна і своїх людей не лишає”, – говорить посадовець.
Щодо медицини в громаді, за повідомленнями від місцевих, її стан неприйнятний. В Генічеській центральній районній лікарні великі черги, нестача лікарів та медичного персоналу, некомпетентність лікарського складу та неналежне лікування.
“Молодих лікарів без досвіду, як і вчителів, привозять з різних регіонів РФ, заманюючи їх в Генічеськ різними спеціальними фінансовими програмами, заселяючи їх в пусті будинки місцевих жителів. Умови в палатах погіршуються, ремонтні роботи не проводяться. Так, у травматологічному відділенні Генічеської ЦРЛ пацієнти лежать прямо в коридорах. Попри наявність полісів обов’язкового медичного страхування, під час стаціонарного лікування пацієнти змушені купувати лікарські препарати за власний кошт. Через незадоволеність якістю медичних послуг та відсутність необхідних профільних лікарів, жителі громади змушені їздити в лікарні Криму”, – говорить Євгеній Родіонов.
Через систематичні перебої в роботі мобільного зв’язку, каже посадовець, пацієнти не можуть викликати швидку допомогу або оперативно зв’язатися зі своїм сімейним лікарем. Відомо також про випадки, коли швидка допомога просто відмовляється їхати у віддаленні села громади.
Щодо медикаментів, то ціни в аптеках жителі Генічеська називають “надвисокими”, а самі препарати поганої якості. Люди змушені замовляти ліки українського та європейського виробництва у приватних перевізників, оплачуючи додатково їх доставку.
“Загалом, люди налякані. Це – не життя. Навіть родичі між собою можуть боятись спілкуватися. Все ж прослуховується. Не знаєш, де свій, а де чужий. Росіяни створили атмосферу страху та репресій серед місцевого населення. Спочатку ціллю російських ЗС ставали люди, які вважалися загрозою безпеці (військові, учасники АТО та блокади Криму, кримськотатарські активісти, учасники мітингів проти окупантів), з часом це коло осіб розширилось та включає будь-яку людину, яка вважається противником окупації та має проукраїнську позицію. Російські військові і силовики намагаються насильно встановити свою владу, що супроводжується залякуванням, побиттям, викраденням людей і масовими заборонами”, – розповідає про життя людей в окупації Євгеній Родіонов.
Також він додає, що окупанти намагаються зламати настрої місцевих жителів, обмежуючи свободу вираження поглядів та вводячи свою диктатуру.
Росіяни запровадили суворий контроль за пересуванням жителів у вигляді блок-постів та фільтраційних таборів, грабують будинки, бази відпочинку, підприємства.
“Якщо у людини вдома є будь-що з українською символікою чи матеріали українською мовою – людину забирають на допит чи проводять з нею “роз’яснювальну” бесіду. Загарбники перевіряють телефони на наявність українських додатків чи посилань (зокрема, банків та онлайн-освіти), листування в месенджерах з громадянами, що перебувають на підконтрольній Україні території”, – каже Євгеній Родіонов.
Підвал ВПУ №17, за його словами, генічани згадують у кожній своїй розповіді про життя в окупації.
Саме тут, з перших днів окупації міста, Росгвардія облаштувала катівню та вʼязницю, а згодом за адресою училища навіть зареєстрували своє управління Росгвардії по Херсонській області. На жаль, місць по типу підвалу училища №17 на території громади вже декілька: у пансіонатах Арабатської Стрілки, в Чонгарі незаконно утримують і щоденно піддають тортурам і знущанню викрадених цивільних мешканців громади та навіть тимчасово окупованої частини Херсонщини, яких російські окупанти вважають “нелояльними”.
Російські військові систематично проводять масштабні перевірки та обшуки в населених пунктах громади. Невеликі села закривають на в’їзд/виїзд та перевіряють більшість будинків. У більших населених пунктах, за попередньо підготовленими списками, окупанти проводять обхід мешканців, аби виявляти проукраїнськи налаштованих жителів. Крім того, вони вибірково здійснюють перевірки на блокпості, що розташований на в’їзді до Генічеська.
Навіть за гривневі грошові перекази або обмін грошей російські військові почали забирати людей “на підвал”, додає Євгеній Родіонов.
“Залякуваннями, викраденнями, катуваннями і вбивствами зачищається місцеве населення та вселяється страх в людей, аби викорінити все українське”, – наголошує Євгеній Родіонов.
За словами посадовця, важко підрахувати та сказати точну кількість жителів, які вимушено покинули свої домівки та виїхали на підконтрольну Україні територію або знайшли прихисток за кордоном.
“Насправді, коли ми кажемо про кількість людей, що в громаді зараз, тут є цікава складова: чи багато там залишилось місцевих? За певних обставин – громада наповнилася новими жителями. Значна частина мешканців тимчасово окупованої Херсонщини перемістилася до Генічеської громади якомога далі від активних бойових дій або тікаючи від підтоплення внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Серед цивільного населення також живуть військові РФ, деякі перевезли сюди свої сім’ї. Також, в пошуках заробітку, сюди переїхало багато людей з тимчасово окупованих територій Запорізької та Донецької області, Криму та деяких регіонів Росії. Як кажуть генічани, що залишаються в громаді, людей багато, але знайомих облич немає. При цьому люди не спілкуються один з одним, бо не розуміють, за кого сусід чи навіть родич”, – розповідає Євгеній Родіонов.
Головне джерело доходів місцевого населення тимчасово окупованої громади – робота в окупаційних установах та організаціях, торгівля і пенсія. Більшість людей, які не мають відношення до таких організцій перебиваються випадковими заробітками. Гуманітарна допомога наразі видається лише пільговим категоріям населення та за умови пред’явлення російського паспорта.
Другий рік поспіль законна влада спостерігає невдоволення серед населення, що знаходиться в окупації, через проблеми з призначенням та перерахунком російських пенсій.
Все частіше фіксуються випадки повернення громадян з метою переоформлення власності чи бізнесу відповідно до російського законодавства для збереження власного майна, уникнення конфіскації та «націоналізації» з боку окупаційної влади.
Бізнес в громаді працює посередньо.
“Найпотужніше працюють аграрії. Це відомі прізвища, по кому працюють відповідні українські органи. Хтось захопив техніку, хтось – цілий бізнес. Потім дрібні торговці – везуть товари. Була інформація, що трохи браконьєрів “прищемили”, щоб не було безбожного вилову риби, але це відбулося в рамках власного інтересу, а не доброї справи”, – розповідає Євгеній Родіонов.
Туристично-курортного сезону в тимчасово окупованих Генічеську та Арабатській Стрілці немає вже два роки поспіль, і це, як каже посадовець, передбачувано. Російські окупанти перетворили частину Арабатської Стрілки та Сиваш на військовий полігон. Тут вони організували кілька окремих майданчиків для навчань та стрільб. У деяких великих пансіонатах Щасливцевого та Стрілкового розміщена військова техніка та особовий склад.
“На кадрах багатьох пропагандистських сюжетів та відео місцевих жителів ми бачимо неприбрані занедбані порожні пляжі, покинуті та розграбовані заклади відпочинку та кафе, які не працюють з моменту російської окупації. Доступ до багатьох баз відпочинку та пляжів закритий через присутність там російських військових чи інших урядових організацій”, – каже Євгеній Родіонов.
Гарячі джерела також недоступні для місцевого населення. Російські окупаційні сили продовжують захоплювати та “націоналізовувати” бази відпочинку та пансіонати на Арабатській Стрілці.
Над Азовським морем в небі можна бачити ворожу авіацію, гвинтокрили та ракети. У зв’язку з цим, каже очільник громади, деякі місцеві наразі віддають перевагу відпочинку в Криму, мотивуючи це тим, що там нібито спокійніше.
“У мирний час, для Генічеської громади туристичний сезон був суттєвою частиною економіки, а для місцевого населення – можливістю заробити гроші на весь рік. Звичайно, окупаційна влада та російські пропагандисти не втомлюються розповідати про щасливий відпочинок на березі Азовського моря, заповнені пляжі Генічеська та Арабатської Стрілки, а також про чисте море, але безпекова ситуація в регіоні не сприяє розвитку курортного бізнесу”, – підсумовує Євгеній Родіонов.
Як працює Генічеська міська військова адміністрація поза межами своєї громади, ми розповімо в нашому наступному матеріалі.
Дана публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
