11 листопада 2022 року Збройні Сили України звільнили Херсон, який протягом 8 місяців був в окупації росіян.
Як це було, херсонці поділились на онлайн-платформі Svidok.org.
За словами херсонців, інформація про звільнення міста почала ширитись 10 листопада. Як розповіла одна з жительок міста, вона натрапила на новини про звільнення прилеглих сіл.
“Вже тоді було ясно, що Херсон – наступний. Читаючи й розуміючи це, я не могла стримати сліз”, – поділилась вона.
Інша очевидиця розповідає, що напередодні чула, як росіяни тікають.
“Дуже добре пам’ятаю визволення Херсона. 10 листопада 2022 року з 22:00 було чутно техніку, цілу ніч росіяни її перекидали. А зранку наступного дня пішли зловити зв’язок та обміняти гроші. І десь о 10:30 був останній сильний вибух. Це вони підірвали Антонівський міст. А о 12 годині ми дізналися, що наші рідненькі ЗСУ вже на Тавричеському районі. Святкували 3 дні”, – пригадує херсонка.
Інша користувачка онлайн-платформи Svidok.org пригадує, що спершу ніхто не вірив у швидке звільнення Херсона. Люди облаштовували підвали, готувались до того, що зимувати доведеться під обстрілами. Але, за її словами, 10 листопада можна було спостерігати, як росіяни перегруповуються, готуються до відступу.
“Ходять чутки про перегрупування, а не відведення. Військ у місті стало більше. Вони крадуть все, що можна винести: пожежні авто, карети швидкої допомоги, промисловий старий принтер, катери, човни, навіть папір з відділення “Укрпошти”, бо все цінне з музеїв вивозили вже 2 тижні. З’явились “кадирівці” у суперобмундируванні, “викрили” відділення банку, яке і так до цього було повністю обкрадене. Щось крутяться біля електрощитка, думаю, мінували”, – розповідає жінка.
Зазначається, що незадовго до відходу російські війська підірвали об’єкти інфраструктури, зокрема, ТЕЦ, телевежу з центрами мовлення, розподільчу станцію тощо. Жителька Херсона додала, що були заклики про евакуацію людей. Містяни, які вже 5 днів жили без світла, зв’язку та інтернету, перебували в інформаційному вакуумі.
Звільнення міста почалось ще в ніч на 11 листопада. Херсонці розповідають, що чули вибухи та авіацію. Почалась наступальна операція Збройних Сил України, – йдеться в тексті.
“Настала ніч. Повний треш: вибухи повсюди, літаки, артилерія, “Хаймарс”, підриви. Ночуємо у ванній всією сім’єю”, – згадує херсонка.
Зранку місцеві не одразу змогли зрозуміти, що саме сталось. За словами жінки, люди перешіптувались на вулиці, але ще не усвідомлювали, що окупанти відступили, а місто вже під контролем українських військових.
“Ранок 11 листопада 2022 року – у місті з’явились більше авто, людей. Пропала телевізійна вежа. Всі шушукаються, здогадки, що окупанти покинули місто.
Після обіду дізнаємось, що на площі Свободи наші люди з прапорами вже святкують. Це шок і недовіра в перемішку з радістю та захопленням! Виїхали на вулицю Перекопську, і тут було неймовірне: люди радіють, махають, всі авто сигналять, український прапор побачили за стільки часу! Перехоплює подих від щастя! Трепет, що це правда, що скоро побачимо наших Героїв! Сльози на очах рікою! Ми вижили! Ми дочекалися!” – зазначає користувачка платформи Svidok.org.
“Свято вселенського масштабу! Всі люди, незнайомі, ніби фанати однієї команди, обіймаються, цілуються, фотографуються! Відчуття, що ми перемогли в Чемпіонаті світу чи вийшли з полону!” – додає вона.
Повідомляється, що інші жителі Херсона також говорили, що спершу не зрозуміли, що сталось. Через відсутність зв’язку люди не могли прочитати чи переглянути новини, що заполонили всю мережу.
“11 числа, коли ЗСУ зайшли в Херсон, ми навіть не знали, що сталося: не було ні інтернету, ні зв’язку… Пішла вигулювати собаку, дивлюсь, люди з прапорами стоять на вулиці, радіють. Спочатку злякалася, думала: “Їх же за це зараз окупанти на підвал відправлять”. Від когось почула, що наші зайшли… Не вірила, доки 12 числа не поїхала у центр міста та не побачила власними очима. То була ейфорія, сльози щастя… Я ридала і питала у військових: “Ви ж нас тепер не покинете?” Окупація – то страшне”, – поділилась ще одна користувачка Svidok.org.
“В той день я йшла на базар, на проспекті Ушакова побачила авто з нашими хлопцями й синьо-жовтим прапором. Я з жіночкою з поліклініки просто одночасно заплакали від щастя, ми чекали, але не знали, що так раптово. Не обіймались, просто плакали від радощів, стиснувши кулаки. А наші саме їхали до поліції на Лютеранській закріпити прапори”, – ділиться інша жителька Херсона.
Вона розповідала всім перехожим, що місто вже під контролем ЗСУ, однак їй не вірили. Люди думали, що це чергова провокація росіян.
“Всю дорогу на базар і назад я казала перехожим, що ми вільні, ніхто не вірив. Повернулася додому, мама не повірила, бо це може бути провокація. Ми взяли собаку, дуже обережно пішли до управління поліції, побачили наші прапори. Так, це правда, дочекалися, ми вільні, щасливі, можна видихати! Повернулися додому, сусіди не повірили, нам байдуже, у нас ейфорія. Це відчуття щастя і свободи неможливо передати словами. По обіді почали святкувати в місті, але відчуття, що ти один із перших відчув свободу – неймовірні”, – додала жінка.
Містяни й справді з недовірою сприймали інформацію про звільнення Херсона, – зазначили Svidok.org.
“11 листопада, десь о 12 годині дня, я, як завжди, сидів у кав’ярні та пив каву. Заходить чолов’яга і вітається: “Слава Україні!” Тоді я йому сказав: “Дуже сміливий вчинок!” На що він мені: “Так ви що ще не знаєте? Нас звільнили, на майдані наш прапор!”, – розповідає мешканець Херсона.
“Не повірив, подумав, що це черговий провокатор. Піднявся, розрахувався і пішов до центрального майдану Свободи, там побачив синьо-жовтий прапор. Було багато людей, усі раділи, співали гімн України, обіймалися. Отже, я помилився, що так подумав про того чолов’ягу, він не провокатор, а вісник добрих новин. Жителі міста, які виїхали ще з окупації, поприїздили з Одеси, Миколаєва. Усе ще не вірилось, але мене всього розпирало від радості. Наших військ і техніки ніде не бачив, але повз мене мчали пікапи з військовими. Мабуть, то були спецпризначенці. Їх зустрічали херсонці добрими оваціями, вигуками СЛАВА ЗСУ, СЛАВА УКРАЇНІ, коли ті проїздили повз майдан, а коли зупинялися, всі бігли до них з обіймами”, – додає чоловік.
“11 вересня 2022 року по одній з вулиць міста проїхалась машина з прапором України, всі спочатку подумали, що це провокація. Потім я направився до Чорнобаївки, коли нічого не побачив, пішов до міста. А вже потім побачив українських військових, і просто впав на землю, почав плакати, бо знав, що цей страх нарешті закінчився”, – розповідає іще один мешканець Херсона.