Тетяна з Херсона розповіла журналістам видання “Бабель” про вбивство своєї неповнолітньої доньки Анастасії російськими окупантами.
Вбивство сталось 1 березня. В цей день Анастасія, її подруга і тезка прийшли до Тетяни за продуктами. Дівчата прийшли до жінки змоклі та змерзлі, бо 1 березня у Херсоні був сніг та дощ.
Тетяна відправила гостей до душу, дала їм сухий одяг та шкарпетки. Потім вони сиділи у Анастасії в кімнаті. У дівчини було багато шкатулок з прикрасами. Частину з цих прикрас вона одягнула на себе.
В якийсь момент Тетяна почала квапити дівчат, щоб вони вчасно дійшли додому. Але вони побачили кількість сумок і почали дзвонити хлопцям, щоб попросити допомогу.
Дзвонили дівчата хлопцю Анастасії Олегу та другу Вагіку. Вони відмовлялися допомогти, але Вагік все ж погодився і приїхав на машині.
Дівчата сіли до неї і поїхали. Тетяна подзвонила Вагіку і попросила його зателефонувати, коли він довезе дівчат.
Через дві години ніхто не подзвонив і Тетяна почала дзвонити хлопцю Анастасії. Він сказав, що дівчата ще не приїхали. Інформація з’явилась тільки через чотири години.
Подзвонив хлопець Насті і сказав, що машину Вагіка розстріляли. Також загинула тезка доньки Тетяни. Сама вона зникла.
Дівчину почали шукати. Ввечері наступного дня доньку Тетяни знайшли у морзі. Її впізнали за прикрасами, які вона одягла на себе перед смертю.
За словами Тетяни, її донька загинула на розі вулиць Перекопської та Богдана Хмельницького. Анастасія вийшла з машини Вагіка і її розстріляли загарбники. Самого Вагіка та другу Анастасію теж вбили.
У спілкуванні з журналістами Тетяна зізналась, що часом думає, що донька ще прибіжить, відкриє двері й вигукне: “Мамо, я голодна, дай мені поїсти”.
Ці слова Тетяна намагалась вимовити дзвінкішим голосом, ймовірно, схожим на доньчин. У памʼять про неї жінка назвала алею гібіскусів, яку висадила у своєму дворі.
Раніше повідомлялось про те, що група російських окупантів у Херсоні зґвалтувала жінку та її неповнолітню доньку.