У херсонських степах тривають масштабні тренування одразу кількох підрозділів Командування об’єднаних сил ЗСУ. Це нова військова структура, яка з’явилася в армії лише цього року.
Його створили за зразком армій НАТО. Простіше кажучи – якщо на Україну нападуть, то довгого ланцюга узгоджень бути не повинно. Тут намагаються позбавитися радянського спадку – тривалої бюрократії.
У них на збори лише кілька хвилин. Їх називають “завжди перші”. Здається, десантно-штурмові війська можуть все. Пробігти 30 км у повному спорядженні, стрибнути з багатометрової висоти.
Сучасна війна – це переважно тактика малих груп. За кожною командою, людське життя. Ворога на ураження, побратимів на виживання.
Всі ці навчання Командування об’єднаних сил – зовсім недарма. Бо півтори сотні кілометрів звідси, і ось вона, болюча рана на карті України. Анексований Крим, який добре видно з пункту спостереження.
Зараз на окупованій території стоїть 810-та російська бригада морської піхоти. Ротація щодвамісяці, навчання щотижня.
Українські збройні сили гав також не ловлять. На лінії розмежування триває своєрідний батл розвідок.
Те, що з землі здається добре замаскованим, з висоти як на долоні. Оператори тренуються запускати дрони .
Завдання не надумані. Адже Україна вже проходила, як російський спецназ висадився не лише в Криму, а й в Херсонській області.
Зелені чоловічки тоді зайняли газорозподільчу станцію Чорноморнафтогазу. Лариса Шаймарданова першою тоді підійшла до спецназівців.
Цього тижня минуло рівно 6 років з того часу, як після 9 місяців окупації росіяни відступили із Стрілкового. З тих пір тут почався туристичний бум. Відкрився навіть термальний курорт.
Богдан – один з тих, хто в 2014-му вийшов з півострова. Море довелося поміняти на суходіл. Службу гідроакустика на підводному човні “Запоріжжя” – на роботу зв’язківця. До нього інколи доходять чутки, що ж сталося з тими, хто зрадив присязі.
Росія нарощує свою присутність у Криму. За кілька останніх років вона збільшила свій контингент майже утричі, там зараз до 50 тис. солдатів.
Армійці ситуацію на межі з Кримом зараз називають грою на нервах. Але вона будь-якої миті може перетворитися на справжню війну. Бо Україна вже знає, до чого призводять таврійські ігри Путіна. А тому бойова готовність ЗСУ зайвою ніколи не буде.