Російські спецслужби на окупованій Херсонщині стежать за людьми в інтернеті, затримують активістів, спотворюють інформацію та новини, нав’язують альтернативну історію, застосовують жорстку цензуру та проводять репресії. Про всі ці небезпеки тоталітаризму ще в далекому 1949 році застерігав письменник Джордж Орвелл у своєму романі-антиутопії «1984». 

Розповідаємо, що спільного є у роману та житті на окупованій території Херсонської області. 

Про що роман 

«1984» — це роман-антиутопія британського письменника Джорджа Орвелла. Дія книги відбувається в 1984 році в Океанії, одній з трьох тоталітарних держав, що постійно воювали (дві інші — Євразія та Остазія). Океанією керує партія, яка контролює всі аспекти життя. Вона промила мізки населенню, змусивши його бездумно підкорятися своєму лідерові – Старшому Братові.

Партія створила пропагандистську мову, відому як новомова. Вона покликана обмежувати вільнодумство та просувати доктрини партії. Для мови та гасел партії характерно дводумство (віра одночасно в суперечливі ідеї): «Війна — це мир», «Свобода — це рабство», «Незнання — сила». Партія підтримує контроль через поліцію думок та постійне спостереження за людьми.

Головним героєм роману є Вінстон Сміт. Він рядовий партійний функціонер, який живе у зруйнованому ядерною війною місті. Він належить до Зовнішньої партії, і його робота полягає у тому, щоб переписувати історію у Міністерстві правди, підганяючи її під поточні потреби. Проте прагнення Вінстона до правди та порядності змушує його таємно повстати проти уряду. 

Як роман став реальністю на окупованій Херсонщині

Вже на початку березня російська війська окупували територію Херсонської області. У листопаді Правий берег Херсонщини звільнили Збройні сили України. Однак під окупацією залишається Лівий берег. Так що за цей вони вже показали спільного з головною антиутопією в історії?

Новомова 

За словами росіян та їхніх пропагнадистів, людей на Херсонщині прийшли не катувати, вбивати та грабувати (що вони робили та роблять), а «спасать». Саме про наміри врятувати від «фашизму», НАТО, «бандерівщини», «нацизму» заявили окупанти на Херсонщині. 

Літературознавець Ростислав Семків у своїй колонці для сайту «Читомо» відзначає: 

«Просто кажучи – й для усіх у вільному світі це вже незаперечний факт – російська влада бреше. Ту брехню потужна пропагандистська машина називає правдою й активно просуває на всі аудиторії, переконуючи власних громадян і навіть певну кількість засліплених людей в інших країнах. У результаті виникає альтернативна реальність, в якій існують чисельні прихильники «руского міра», «слабке НАТО», «друга армія у світі» та «відсутність втрат», зокрема й серед цивільного населення – все те, що зараз повністю заперечено й вже стало ґрунтом промовистих поразок росіян у війні. Бо реальність – уперта річ, а хто її ігнорує – майже напевне наражається на катастрофу». 

Ілюзія достатку

Перший час вони намагались створити картинку добробуту і процвітання. В самому Херсоні запустили фонтан, висадили клумби, довели до ладу пам’ятники по селах, почали виплачувати грошову та давати гуманітарну допомоги. Однак це була лише картинка, якою прикривали тотальні репресії, вбивства та мародерство. 

У «1984» Міністерство достатку контролює поставку харчів і побутових товарів, і постійно говорить про досягнення і якість, яких у реальності немає. Росіяни на Херсонщині, наприклад, анонсували відкриття мережі продуктових магазинів, але по суті вкрали АТБ, змінили декілька букв і завезли товарів неймовірно низької якості. 

Терор і тотальне стеження

Також окупанти використовують ботів для переміщення Руху опору, а також тих людей, у кого проукраїнська позиція, підприємців, які не приймають рублі. Це практично той самий донос чи анонімка як в романі, тільки з осучасненою технологією.  

За словами того ж Ростислава Семківа, «Старший Брат стежить за тобою» – ще одна відома цитата з Орвелла, яку в часі появи книжки сприймали як метафору. «Втім, вже у тогочасному СРСР вона була справжньою дійсністю, а режиму Путіна за допомогою сучасних технологій стеження вдалося зробити її значення ще більш зловісним. Не варто нікого дурити: найпопулярніші жанри російського письменства ще від XVIII сторіччя – це досьє і донос», — каже літературознавець.  

Тортури 

Всі українці, яких полонили російські окупанти, зазнавали тортур. Ось тут ми публікували історію одного в’язня російської катівні в Херсоні. 

«Є таке правило: якщо росіянам не сподобалося, як ти розмовляєш на попередній бесіді, а цей допит нею і був, то вони дають на тебе “замовлення” охороні і ввечері тебе катують в коридорі.

Робити можуть все, що завгодно. Одного товариша змушували пити солону воду, аби викликати діарею. Іншому підстригли волосся, засунули в кишеню і не дозволяли виймати, мовляв, якщо виймеш, то тобі кінець. Змушували їсти пов’язку ТРО, порізану на шматки. Били дубинками, битами, током. Могли постріляти в ноги або над головою», — розповідав він.   

Тортури, звичайно, присутні і в романі Орвелла. Наприклад, у них існувало «Міністерство Любові», яке займалося тортурами. Затриманих людей переконували в гаслах партії. Наприклад, у тому, що насправді 2+2 = 5. Один з катів казав затриманому, що ти повинен в це повірити, бо так наказує партія. Тортури тривають доти, доки людина не відмовиться навіть від крихітної думки про бунт чи протест. І також вона повинна прийняти партійну логіку й все те, що вона каже.  

Відсутність поваги до життя людини 

Окупанти на Херсонщині неодноразово розстрілювали та вбивали місцевих мешканців з будь-якого приводу. Їм все одно, що це живі люди: зі своїми планами, життям, родинами. 

До того ж російська влада не поважає життя й власних солдатів, на врати яких ніхто не дивиться, їм кидають просто гарматним м’ясом, не зважаючи на військову недоцільність і ганебні поразки. 

В «1984» людське життя також нічого не вартувало. «Якщо ти хочеш побачити майбутнє, Вінстоне, уяви собі відбиток солдатського чобота на людському обличчі», — говорить один з працівників «Міністерства любові». Саме ця метафора показує, що життя людини нічого не варте, бо важливі лише військові та політичні інтереси партії.    

Матеріал створено за підтримки Institute for War and Peace Reporting

Поділитися цим матеріалом

Редизайн та модернізацію сайту
проведено за підтримки

official_logo_transparent_background_250