З початку нинішнього року олігархи вивели з України в офшори 204 млрд гривень — на 25% більше, ніж торік, за режиму Януковича. А гривня знецінилася більше, ніж удвічі. Про причини цих явищ, перспективи життя українців на наступний рік та професійну спроможність нового уряду розмовляємо з президентом Центру ринкових реформ, колишнім віце-прем’єром України та міністром економіки Володимиром Лановим.
Володимире Тимофійовичу, які, на ваш погляд, основні причини падіння вітчизняної економіки нинішнього року?
– Насамперед, воєнні дії та соціальне напруження на Донбасі. Це вагомі чинники, які ускладнюють наші міжнародні економічні стосунки. Зменшується обсяг імпорту, банки не отримують іноземні кредити, у підсумку падає виробництво. Другий виклик для економіки — застарілість вітчизняних підприємств, у тім числі в металургії, хімії та інших галузях. Це призводить до великих енергозатрат, зниження якості продукції і як наслідок — втрати ринків.
Третя причина — погіршення фінансової ситуації, руйнування фінансово-кредитної системи, несталий курс гривні, ажіотажний попит на іноземну валюту. Це веде до інфляції, зменшення споживання, погіршення рівня життя населення. Четвертий чинник — величезні державні компанії та холдинги, як “Нафтогаз”, “Укравтодор” тощо. Вони отримують кошти з бюджету чи Нацбанку і просто проїдають їх. Це збиткові і паразитуючі конгломерати, які тільки забирають національні ресурси.
Стрімке падіння гривні за останні 9 місяців — це об’єктивний процес чи наслідок помилок уряду?
– Спочатку були об’єктивні чинники — зменшення іноземних інвестицій та дефіцит бюджету, який уряд ліквідовував ресурсами Нацбанку через комерційні установи. Потім НБУ почав зосереджувати залишки кредитних коштів банків на привілейованих рахунках. Тобто, зменшував ліквідність банків. А далі “постаралися” нові керівники НБУ, які почали штучно розподіляти кошти між окремими банками, що стало причиною постійної девальвації національної валюти. До того ж у цьому проглядаються ознаки корупції.
Чи виправдана політика уряду “затягування пасків” та тотальної економії на 2015 рік?
– Звісно, на політику Кабміну впливають політичні, фінансові та соціальні чинники. Можна зменшити видатки, аби не допускати приросту дефіциту держбюджету. Але ж урядовці хочуть порізати соціальні видатки, хоча вони не такі вже й великі. А от урядові витрати чомусь не чіпають. На державне управління витрачається 80-90 мільярдів гривень. До того ж продовжується кредитування “Нафтогазу” та інших монстрів за рахунок боргових бюджетних коштів. Тому таку політику уряду не можна назвати проукраїнською, патріотичною чи економічно конструктивною. Бо знову в розподілі коштів залишається корупційна складова. Урядовці ні в чому собі не відмовляють, планують на оренду автомобілів сотні мільйонів. Не думаю, що це політично вивірена позиція, які відповідає демократичним і соціальним вимірам.
Як змусити заплатити за нинішні труднощі олігархів?
– Уряд не може переглянути податкову систему, це в компетенції Верховної Ради. Тому все залишається, як було. Основний податковий тягар лягає на плечі простих українців. Вони поповнюють бюджет, Пенсійний фонд, сплачують акцизи як кінцеві покупці товарів тощо. У той час як олігархи мають численні податкові пільги та за допомогою корупційних схем вимивають кошти з країни. Ось уже виробники цигарок домоглися зменшення акцизів. Мабуть, на черзі — виробники алкоголю. Податкова система працює не на користь більшості громадян, а в інтересах олігархічної меншості.
Президент Петро Порошенко пообіцяв, що зростання економіки почнеться з 2016 року. Це реально?
– Падіння виробництва пов’язано із втратою ринків та застарілістю підприємств. А уряд не збирається створювати умови для нових фінансових накопичень виробників, аби вони могли модернізувати виробництво. То нема ніяких підстав сподіватися на підйом економіки через рік. Зрозуміло, що 2015-го нас чекає подальше падіння. Яким воно буде — залежить від багатьох чинників державного управління. Зокрема, наскільки урядовці підриватимуть фінансову систему. Наскільки Податкова душитиме бізнес і зменшуватиме кількість реальних бізнесменів, які змушені будуть закриватися. Загалом наступного року люди животітимуть, а підприємства скорочуватимуть працівників.
Навіть якщо досягнемо повного дна, то відштовхнутися не зможемо?
– На початку 1990-х теж думали, що рік-два падатимемо, а потім буде підйом. Якщо починається руйнування системи, то воно стрімко розповсюджується як ланцюгова реакція. Так само відбувається при зростанні. А поки що складається враження, що можновладці не розуміють, як зупинити падіння. Цим прирікають нас на кількарічне животіння при мінімальному рівні життя. Не думаю, що цей уряд довго протягне. Бо його дії настільки непрофесійні та неефективні, що це просто вражає.
Олександр ГУНЬКО, спеціально для МОСТа