Наприкінці жовтня 2022 року російські окупанти та місцеві колаборанти виносили й вантажили в автомобілі меблі, обладнання, електрочайники та інші речі. Так вони розграбовували Херсонський Центр надання адміністративних послуг.
У ЦНАПах загарбників особливо приваблювали комп’ютери та оргтехніка. А те, що російські мародери не могли вивезти і те, що не вважали потрібним для себе, вони безжально трощили.
“Після деокупації правобережної частини Херсонщини систему ЦНАПів довелося відновлювати майже з нуля. У цьому дуже допомагали міжнародні партнери”, – каже Ігор Нестеренко – начальник відділу цифрових послуг управління інформаційних технологій Херсонської ОВА.
Зараз у Херсонській області працює 49 ЦНАПів: 17 – на деокупованій частині області і 32 – це ЦНАПи релокованих органів влади.
Реєстрація, ветеранські та паспортні послуги: що доступно мешканцям області
Асортимент адміністративних послуг, які зараз надають ЦНАПи Херсонської області, – це понад 200 послуг.
“Насамперед, – каже Ігор Нестеренко, – це реєстрація місця проживання та видача витягів з реєстрів громад. Нещодавно ми закінчили підключення усіх ЦНАПів деокупованої частини області до державного реєстру речових прав для того, щоб вони мали можливість перевіряти наявність майна під час реєстрації мешканців в реєстрі територіальної громади”.
Усі ЦНАПи Херсонської області згідно з постановою Кабміну №1226 надають понад 20 ветеранських послуг за принципом “єдиного вікна”. Ветерани та члени їхніх родин можуть оформити статуси (учасника бойових дій, особи з інвалідністю, члена сім’ї загиблого військового тощо), отримати посвідчення, оформити одноразову допомогу, компенсацію за житло. Можуть отримати послуги, пов’язані з єдиним державним реєстром ветеранів війни.
У двох громадах Херсонщини ЦНАПи мають можливість надавати паспортні послуги. Це – Херсонська і Високопільська громади.
“Ми очікуємо, – говорить Ігор Нестеренко, – що скоро громад, мешканці яких зможуть оформлювати в ЦНАПах паспорти буде більше. Заявки на отримання паспортних станцій, тобто, обладнання для оформлення паспортів, подали Дар’ївська та Кочубеївська громади”.
Обладнання буде надане програмою EGAP “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади”, яку фінансує уряд Швейцарії, а виконує фонд “Східна Європа”.
За словами Ігоря Нестеренка, Херсонська область – один із українських регіонів–учасників цієї програми.
“У програмі, – розповідає посадовець, – беруть участь також Чорнобаївська, Високопільська, Великоолександрівська і Херсонська громади. Вони пройшли оцінювання щодо цифрової спроможності. Виявлені певні недоліки, які усуваються керівниками громад і службами з надання цифрових послуг. Загалом програмою EGAP надається і технічна, і методична допомога”.
Чому в області почали оновлювати дані мешканців у реєстрах громад
Минулого року мешканці Херсонської області, які живуть у регіоні, є внутрішніми переселенцями або перебувають за кордоном, отримали повідомлення про необхідність актуалізувати дані у реєстрах своїх територіальних громад. Це стало причиною різного роду чуток. Та, за словами Ігоря Нестеренка, тут не варто вдаватися у конспірологію.
“Нещодавно, – каже він, – усі ЦНАПи відновили доступ до реєстрів громад, через що виникла потреба актуалізувати наявні у цих реєстрах дані про мешканців, щоб вони могли отримувати адміністративні послуги. Актуалізувати дані громадяни можуть або за допомогою порталу “Дія”, або відвідавши ЦНАП”.
Кампанія з актуалізації даних започаткована за результатами аналізу проблемних питань, з якими зверталися громадяни: “Десь 85% питань стосувалися саме відомостей про людей у реєстрах громад і необхідності вносити у ці відомості ті чи інші зміни. Тому ми у співпраці з Державною міграційною службою і ініціювали кампанію з актуалізації даних”.
За словами начальника відділу цифрових послуг, тільки в Херсонській громаді оновили дані про себе вже понад 150 тисяч мешканців.
Як працюють релоковані ЦНАПи громад з окупованих територій?
Робота ЦНАПів органів влади територій Херсонської області, тимчасово окупованих Росією, дещо відрізняється від роботи ЦНАПів деокупованих територій.
“Згідно із законодавством про адміністративні послуги, – розповідає Ігор Нестеренко, – безпосередньо керівник органу, де створений відділ ЦНАПу, визначає місце надання адміністративних послуг. Але релоковані відділи не мають можливості надавати послуги на своїй території, а на чужій території визначати місце їх надання – це неправомірно. Тому укладаються договори про співпрацю з приймаючими громадами, згідно з якими визначається місце надання адміністративних послуг”.
Один із таких релокованих ЦНАПів – відділ Центру надання адміністративних послуг Мирненської селищної ради Скадовського району Херсонської області – працює у місті Дніпро у Координаційному центрі допомоги ВПО Херсонщини “Вільні разом”.
“Зараз, – розповідає Алла Кудря, начальниця відділу, – ми надаємо 32 послуги. У зв’язку з тим, що громада – тимчасово окупована, немає можливості відкрити доступ до абсолютно всіх реєстрів і відповідно надавати усі послуги”.
У цьому ЦНАПі, за словами його керівниці, надаються послуги з реєстрації місця проживання, пенсійні та ветеранські послуги. Останні – це 11 послуг, коли ЦНАП приймає документи і направляє до Міністерства у справах ветеранів. Також надається послуга з оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Є послуга з подання інформаційного повідомлення про пошкоджене майно.
“ЦНАПи релокованих органів влади, – розповідає Ігор Нестеренко, – підключені до реєстру територіальної громади, до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до порталу “Дія”. Ще у нас є підключення до реєстру пошкодженого та знищеного майна, до інформаційної системи “Соціальна громада”, до Централізованого банку даних з проблем інвалідності, до Пенсійного фонду України, до інформаційної системи “Вулик” (підсистема загальнонаціональної Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади – МОСТ), до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, до Єдиного реєстру ветеранів війни”.
Алла Кудря каже, що відділ ЦНАП Мирненської селищної ради у 2025 році надав 416 адміністративних послуг і приблизно стільки ж консультацій: “Значна частина послуг – актуалізація даних про мешканців у реєстрі громади за допомогою електронної пошти та під час особистих відвідувань”.
У день, коли ми спілкувалися, Алла Кудря збиралася у відрядження до Одеси: “Їду для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. Ця процедура вимагає особистої присутності батьків. Вони – ВПО з Херсонщини: мати – з однієї громади, батько – з іншої, але хочуть зареєструвати дитину у нашій громаді. У нас передбачені кошти на відрядження для надання цієї послуги, якщо родина не може приїхати у Дніпро”.
За словами Алли Кудрі, послуги, які надає очолюваний нею ЦНАП, поділяються на послуги виключно для мешканців Мирненської громади і на екстериторіальні, які можуть надаватися будь-якому громадянину України незалежно від місця реєстрації.
“Екстериторіальні послуги, – розповідає завідувачка відділу ЦНАП, – це: надання витягів з реєстрів громад, оформлення відстрочки від призову на військову службу, ветеранські послуги, подання повідомлення про пошкоджена майно. Через те, що наша громада розташована на ТОТ, ми не можемо надавати усі послуги. Деякі послуги не надаємо через відсутність у нас окремого приміщення та відповідного обладнання”.
Зараз ЦНАП Мирненської громади – робоче місце у Дніпровському хабі “Вільні разом”. Там працюють Алла Кудря і Олена Величко – стажерка, яка прийшла на вакантну посаду адміністраторки Центру.
Олена родом з Херсонщини. До 2013 року жила у селищі Чаплинка, потім переїхала у Дніпро, вступивши до Університету митної справи та фінансів. Отримала спеціальність економіста. Сім років працювала на одному з дніпровських підприємств.
“Підприємство, – розповідає Олена, – сильно постраждало унаслідок російського обстрілу, через що було змушене скоротити значну частину персоналу. Я залишилася без роботи. А у Херсонському хабі, який часто відвідувала для участі у різних заходах, сказали про вакансію. Робота мені подобається”.
За словами начальника відділу цифрових послуг управління інформаційних технологій Херсонської ОВА Ігоря Нестеренка, станом на початок 2022 року регіону був одним з найкращих в Україні за таким показником як матеріально–технічне забезпечення ЦНАПів.
“У нас, – каже він, – були і паспортні станції, і спеціальні принтери для друку водійських посвідчень, і багато іншого обладнання”.
Багато обладнання залишилося на тимчасово окупованій частині Херсонщини. На деокупованому восени 2022 року правобережжі ЦНАПи були розграбовані та розтрощені. Зараз ще триває відновлення роботи цієї системи. У деокупованих громадах, зокрема, у Херсонській, повністю відновлене надання довоєнного переліку адміністративних послуг та запроваджуються нові. Чимало ЦНАПів, особливо – релоковані, поки що можуть надавати тільки відносно невеликий перелік послуг. Та загалом система Центрів адмінпослуг на Херсонщині працює і, попри великі проблеми, розвивається.