Їхня справа незамінна, вони знають, як і де знайти те, що необхідне на деокупованих територіях та на фронті. МОСТ розпочинає цикл публікацій про херсонських волонтерів, які, не рахуючись із особистим часом, подекуди ризикуючи життям, допомагають нужденним, тим, кого в непрості умови кинула війна.
Перша розповідь – про херсонського нотаріуса, який від самого повномасштабного вторгнення допомагає жителям рідного міста. Олександр Сперчун представляє громадську організацію «Місто сили». У день вторгнення Міністерство юстиції відключило Херсон від усіх реєстрів. Тож місцевому нотаріату довелося стати на паузу. Олександр одразу ж переключився на підтримку городян. Волонтерами тоді ще ніхто себе не називав.
– Коли на собі відчуваєш дефіцит всього, магазини зачиняються, розумієш, що треба щось робити. Ми почали знаходити запаси і їх викуповувати, за власні кошти. Передавали тим, хто потребував, пріоритет – люди похилого віку. Наприклад, у моєму будинку 80% жителів були пенсіонери, яким потрібна була допомога. Підключили особисті знайомства – склади, бази, магазини. Треба було роздобути основні продукти, муку для пекарень, пальне. Так все й почалося.
Ну а потім це переросло в масштабну підтримку людей в окупації, завдяки ресурсам, які надавали партнери ГО «Місто сили». В захопленому Херсоні Олександр Сперчун залишався до кінця вересня. Виїхав перед фейковим референдумом, оскільки залишатися вже було небезпечно для життя. Окупанти почали тиснути на нотаріусів, схиляти до співпраці. Силою або шантажем могли змусити очолити нотаріальну палату і т.д. Олександр увесь цей час підпільно консультував населення, допомагав оформлювати заяви на евакуацію дітей з окупованої території і т.д. Такі люди, як він, у загарбаному місті залишалися дотичними до держави…
Вибравшись з окупації, волонтер поїхав у Київ, адже команді ГО «Місто сили» потрібна була допомога в координації. Зрозуміло, що центр прийняття рішень волонтерської підтримки міг бути тільки на деокупованій території. Олександр нарешті зустрівся з волонтерами, з якими спілкувалися тільки віртуально, роблячи спільну справу.
-У нашій організації такий собі паблік рілейшнс – це Євген Гілін і я, плюс – зв’язок з партнерами, вантажі, трекінг, пошук фінансів – теж на нас. Маємо забезпечувати роботу п’яти штабів, зокрема, й на прифронтових територіях Херсонщини та Запорізької області. Хоча й там автономно колеги вже організовують мікропроєкти, збирають кошти і т.д., – розповідає Олександр.
ГО «Місто сили» давно допомагає не лише мирним жителям. Наприклад, недавно завдяки залученню великих коштів, волонтери направити понад 2500 порцій тактичного харчування для військових херсонського та запорізького напрямків. А якось, розповідає Олександр, звернулася бригада саперів, яка працює на Херсонщині.
-Розмінування займає дуже багато часу. У бригаді всього троє саперів. І в них має бути як мінімум одна підривна машинка. А ми спостерігаємо, що на 60 саперів видано 5 машинок. Це скільки вони будуть розміновувати? То ми купили їм три достатньо дефіцитні підривні машинки, які працюють на відстані півтора кілометри, кожна по 20 тисяч гривень. Плюс – купили дві мікроверсії, які працюють до 300-т метрів, – зазначив волонтер.
Олександра Лавреньова
