Вчора ряд ЗМІ розмістили інформацію з вуст адвоката підозрюваного у замовленні вбивства Катерини Гандзюк Владислава Мангера Дмитра Ільченка про те, що “Верховний суд визнав справу Мангера політичною”. При цьому, журналісти вирішили не читати постанову Верховного суду самостійно та просто розмістили матеріали так, як їх трактували адвокати Мангера.
Проте, власне у Постанові не було жодного слова про те, що справа є політичною. Ми звернулись за коментарем до представників потерпілих адвокаток Ольги Веретільник та Євгенії Закревської, які детально проаналізували документ Верховного суду.
Про що Постанова насправді
Суть в тому, що Верховний суд за позовом Владислава Мангера скасував один з пунктів Постанови ВРУ 712-IX.
Цією постановою затверджено Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017-2018 років.
Велика палата апеляційного суду погодилась, що Верховна Рада має право створювати тимчасові слідчі комісії для проведення розслідувань, що становлять суспільний інтерес, а напади на активістів становлять суспільний інтерес.
За підсумками роботи таких комісій Верховна Рада має право направити матеріали слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування та отримувати інформацію за результатами розгляду направлених матеріалів.
Проте Верховна рада, як зазначив Верховний суд, не може підміняти собою прокуратуру, яка є незалежним органом. Тому суд скасував один з пунктів постанови, яким Верховна Рада рекомендувала Генеральній прокуратурі “поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22019000000000215 від 12 липня 2019 року за підозрою Мангера В.М. та Левіна О.О. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України.”
При цьому Генеральна прокуратура сама відновила розслідування 11 червня 2020 року, а Верховна рада надала таку рекомендацію 17 червня, затвердивши Звіт і направивши його прокуратурі. Тобто політичний тиск на прокуратуру вже був виключений ще до рекомендацій Верховної Ради і постанови Палати Верховному суду, тому що прокуратура сама вжила рівно тих же заходів, які передбачені рішенням ВРУ.
Решта оскаржуваних пунктів і сам звіт тимчасової слідчої комісії залишилися в силі (в тому числі розділ, де перелічені виявлені ТСК недоліки розслідування справи щодо Владислава Мангера). Верховна Рада, затверджуючи такий звіт, діяла законно і дійсно мала право вимагати реагування на встановлені комісією факти. При цьому рекомендації тимчасової слідчої комісії ВРУ не обов’язкові до виконання прокуратурою – вона могла б просто надати аргументовану відповідь з відмовою у випадку незгоди з оцінкою ТСК.
