У селі Кіндійка, що під Херсоном, на 92 році життя упокоївся Іван Терлецький – стрілець Української Повстанської Армії.
У далекому 1944-му молодий хлопець з села Лібухова, що на Львівщині, вперше взяв участь в бою з військами НКВС. Війна кулеметника “Вовка”, під таким псевдо знали Терлецького інші підпільники, тривала до 1946-го. Далі був арешт, слідство, тортури, концентраційні табори, поразка в правах, заборона повертатися в рідне село. У 70-х він оселився у передмісті Херсона, у селі Кіндійка.
Згодом побудував собі хату та став допомагати іншим політв’язням-бандерівцям перебиратися на Херсонщину. До Кіндійки переїхала дружина Терлецького, теж політв’язень, в якої таборове пекло відібрало здоров’я.
Довідка: Терлецький Іван Миколайович народився 27 лютого 1923 року у с. Лібухова Старосамбірського повіту на Львівщині. Батько – старшина Української Галицької Армії. З дитинства готувався до збройного повалення польської окупації. В УПА з 1944 року. Учасник боїв з більшовиками на терені Військової округи №5 “Маківка”. Заарештований органами НКВС у 1946 році. Десять років відбував покарання у радянських концтаборах. Жив на засланні. Вся близька родина депортована на Сибір. У 1970-х повернувся в Україну. Отримав відмову повернутися до рідного села.
Оселився у передмісті Херсона. Позбавлений права всиновлювати дітей, як “ворог народу”. Сприяв засудженим націоналістам в пізнішому облаштуванні на Херсонщині. Від 1989 року брав активну участь у відродженні українського суспільно-політичного життя на Херсонщині. Разом з іншими ветеранами УПА добився створення першої у Херсоні парафії УАПЦ. Член Братства ОУН-УПА.
Помер 2 травня 2015 року у с. Кіндійка на Херсонщині.
