29 травня 2015 року в обласній інспекції по охороні пам’яток історії та культури відбувся круглий стіл, темою обговорення стали питання збереження та охорони культурної спадщини в регіоні, а також важливості її популяризації.
Участь у роботі круглого столу, окрім співробітників інспекції, взяли викладачі Херсонського державного університету, працівники Херсонського обласного краєзнавчого музею, методисти Херсонського Будинку дитячої та юнацької творчості Херсонської міської ради, краєзнавці.
Учасниками було відзначено важливість збереження історико-культурної спадщини в сучасних умовах. Вирішення проблем охорони, щодо деяких пам’яток (пам’ятки археології) є завжди актуальними, а деякі завдяки соціально-політичним змінам в державі зараз опинилися під загрозою зникнення.
Щоб досліджувати та здобувати нову археологічну інформацію, перш за все необхідно зберегти археологічні пам’ятки, які постійно потерпають як через об’єктивні природні процеси так і внаслідок антропогенних чинників.
Зокрема це стосується процесу роздержавлення земель і реальної загрози знищення археологічних об’єктів під час господарської діяльності, руйнації культурних шарів історичних населених місць активною їх забудово, поширення грабіжницької діяльності «чорних археологів».
Пам’ятки історії посідають вагоме місце серед нерухомих об’єктів культурної спадщини, як за чисельністю, так і за особливими можливостями передання соціально важливої інформації. Вони є специфічним видом першоджерел, сприяють розвитку наукових знань та водночас стали сторінками вітчизняної історії – пізнання її набуває широкодоступної, образно-емоційної форми. Тож дуже важливо їх зберегти. Перш за все, це стосується пам’яток радянської доби Херсонщини, передусім встановлення радянської влади, громадянської війни на території області, а їх втрата унеможливлює ілюструвати епоху. Може змінитися трактування тих чи інших історичних подій, та це не повинно означати, обов’язкове, виключення цих об’єктів з реєстру нерухомих пам’яток України.
Пам’ятки монументального мистецтва також втілюють в собі риси певної історичної епохи, відображають світосприйняття, спосіб життя, думки і почуття людей, ступінь культурного розвитку суспільства, рівень його мистецтва, тобто мають значну наукову, історичну, художню цінність. Велика кількість пам’яток монументального мистецтва нещодавно була внесена до переліку таких, що не підлягають занесенню до державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це об’єкти пов’язані з Радянською добою і зараз вони починають систематично знищуватись.
А виходячи, навіть, з міркувань що в природі не існує таких витворів людської думки та праці, що так чи інакше не були б пов’язані з історичними подіями в житті народу, з розвитком суспільства і держави, які не становили жодної історичної, наукової, художньої чи іншої цінності. Отже випадаючи з правового аспекту, фактично перестаючи бути пам’яткою, вони можуть бути «культурної цінністю» та можуть потребувати охорони як культурні надбання народу.
Втрата об’єкта культурної спадщини не може бути відновлена, тому недооцінка, або несвоєчасна оцінка завдають значних матеріальних втрат для культурної спадщини. На думку учасників круглого столу слід звернути увагу органів місцевого самоврядування на означені проблеми та всіляко сприяти громадським ініціативам щодо збереження культурної спадщини на місцях. Тому що саме місцеві громади мають бути основним носієм ідеї передачі наступним поколінням спільного культурного надбання та гарантом його недоторканності.
