Трохи більше 1% новин у херсонських медіа містять мову ворожнечі.
Такі дані моніторингу, який з 3 по 5 серпня проводили аналітики Інституту масової інформації. Під час моніторингу інфопростір Херсона на предмет поширення у медіа мови ворожнечі, за три дні було проаналізовано 475 новин у 10 онлайн-виданннях, серед яких ми виявили 5 новин, що мають ознаки мови ворожнечі.
Одразу два з цих матеріалів належать авторству Сергія Яновського. Крім мови ворожнечі, вони мають і цілу низку порушень журналістських стандартів: достовірності, повноти та відокремлення фактів від коментарів.
Наприклад, у тексті під заголовком «На Херсонщине дочь пыталась зарезать родную мать» автор з самого початку вдається до такого узагальненого оціночного судження: «Поножовщина уже в ходу не только у представителей сильного пола, но даже у дам на Херсонщине». Цей текст, але під іншим заголовком опублікував і «Херсон онлайн».
Описуючи інцидент, який став відомий із кримінальних зведень місцевої поліції, журналіст не вказує джерело інформації, а натомість робить власні висновки про «сильну» стать та про жінок.
Низку маніпуляцій та ознаки мови ворожнечі має й інший текст від Яновського під назвою «В Херсоне девочка отдала цыганке все родительские сбережения». Це матеріал також опублікувало видання «Херсон.нет».
Спочатку знову зустрічаємо узагальнені оціночні судження: «Именно дети и старики – излюбленные жертвы херсонского жулья из-за своей доверчивости». Які статистичні дані або дослідження свідчать про рівень довірливості дітей і людей старшого віку (так було б коректно назвати цю групу людей) – невідомо.
Далі в тексті натрапляємо на припущення про те, що жінка «похожая на цыганку», «заморочила голову» 15-річній дівчині і остання нібито віддала їй батьківські заощадження в сумі 18 500 доларів.
Передусім зазначимо, що в медіа прийнято коректно вживати назви етнічних груп. В даному випадку йдеться про те, що жінка була схожою на ромку. Однак автор знов не вказує джерело інформації. Хоча ми припускаємо, що такий інцидент справді відбувся, а повідомили про це знов таки в поліції.
Та якщо спочатку у новині потенційна зловмисниця була «похожая на цыганку», то вже в наступному абзаці автор стверджує, що це таки була «циганка», і вона зникла з грошима і коштовностями, які їй принесла дівчина в обмін на обіцянку зняти «мифическое проклятие».
Зазначимо, що, підкреслюючи етнічну приналежність потенційної зловмисниці (а це ще має встановити суд), медіа поширюють у суспільстві думку про те, що саме ці групи особливо схильні до кримінальних правопорушень, не підкріплюючи свої висновки статистикою чи іншими офіційними даними. Такі твердження підживлюють негативні стереотипи в суспільстві та можуть спричинити ворожі настрої щодо окремих груп.
Доволі розповсюдженим є наділення мешканців якогось регіону України певною «спеціалізацію», як правило, користуючись штампами про «кримінальність» певного регіону чи вихідців з цих регіонів.
Популярний штамп про «донецький криміналітет» ми зафіксували у медіа в ході моніторингу. Вже у заголовку матеріалу 30 нардепов предложили ввести санкции против «донецкой мафии» на Херсонщине автор виділяє ідеологему про донецькі корені мафії кавичками.
А у тексті автор маніпулює саме донецьким походженням Віктора Анастасова та вказує, що на його думку, «специальные санкции против «донецкого» криминала в Херсонской области все-таки будут введены».
Це класичний приклад мови ворожнечі, який у негативному контексті виділяє вихідців з певного регіону.
Небезпека криється в тому, що мова ненависті провокує негативну дистанцію та збуджує ворожнечу щодо людини, про яку нічого невідомо, крім її походження.
Нагадаємо, мова ворожнечі – це будь-який вислів з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.
Людей можуть дискримінувати через національність, расу, походження (або за географічною ознакою), через релігію, стать, сексуальні уподобання, політичні погляди, вік тощо.
Моніторинг охоплює 10 місцевих онлайн-медіа (Херсон онлайн, Любимый Херсон, Херсонці, Херсонщина за день, Херсон нет, Новий день, Херсон week, Кавун.City, Новости Херсонщины, Типичный Херсон).
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області
Іван Антипенко, – аналітик