Лейтенант Дмитро Тявалач очолював роту, яка однією з перших прийняла бій в лютому. Отримавши поранення, він переховувся у Херсоні, до літа перейшов до своїх і отримав Героя України.
Його історію переповів репортер Алекс Воронов.
Підрозділ офіцера базувався в Олешках, на південь від Херсона. Вранці 24 лютого йшов дощ, коли російські штурмовики РФ атакували позиції роти, але не влучили. Пізніше один з них сбили.
Тявалач отримав наказ рухатися на допомогу морпіхам у Каланчаку, але коли росіяни висадилися з вертольотів на Антонівській мост, надійшов новий наказ – повернутися і знищити десант.
Так воно і сталося, за словами лейтенанта, росіяни воювали вкрай невміло, поки одні стояли в повний зріст на мосту, інші випорожнювали цілі магазини без прицілювання.
Ворога вибили з мосту і побратими Тявалача утримували переправу настільки довго, щоб українські сили на іншому березі мали час на відступ.
Але о 15-00 бій для Дмитра закінчився, коли куля від снайпера потрапила йому в живіт. Велика крововтрата означала, що транспортування до військового госпіталю було на межі неможливого, тому його привезли до звичайної лікарні у Херсоні.
Після операції він ще два місяці переїжджав між різними схованками у місті, не затримуючись на одній локації більше тижня. Йому вдалося зв’язався з шістьма іншими українськими військовими, які переховувалися по місту. 28 травня за допомогою СБУ та ССО вони за два дні пройшли 5-6 кілометрів окупованою територією і вийшли до своїх.
Лейтенант Дмитро Тявалач за оборону Антонівського мосту протягом 24 лютого отримав найвищу нагороду Героя України від президента Зеленського.