Творчий колектив проекту журналістських розслідувань «Есть предел» зіткнувся з небаченим за останні три роки проявом цензури. Черговий випуск програми відмовився транслювати обласний телеканал, а керівників приватних телеканалів просто залякали. Річ у тому, що головним його героєм став голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер, біографію якого раніше ніколи не досліджували журналісти. Але про все по порядку.
Взимку 2017 року члени нашої громадської організації «Агентство громадської журналістики «МІСТ» почали роботу над новим проектом – циклом програм журналістських розслідувань.
Весь продакшн ми взяли на себе, а транслювати продукт вирішили, не прив’язуючись до будь-якого з телеканалів, пропонували його вільно розміщувати усім місцевим ЗМІ. Так, перші випуски виходили на телеканалах Твій плюс, Херсон плюс та ХОДТРК «Скіфія».
І якщо приватні канали не висували жодних додаткових умов, то керівництво останнього, який є філією НТКУ, в особі його директора Валерія Долини, поставило ультиматум – обов’язковий попередній перегляд кожного випуску і укладення договору на трансляцію лише після прийняття позитивного рішення.
Після першого випуску про спроби вкрасти у громади міста водоканалу нам почали надходити сигнали, що фігуранти передачі були не надто задоволені, а народний депутат Юрій Одарченко (Батьківщина) навіть погрожував обласному телеканалу судом. Але оскільки договори укладені, то юридична відповідальність лягає вже не на канал, а на творчий колектив «Есть предел». А до неї ми завжди готові, адже в умовах тотальної перемоги компліментарної журналістики над свободою слова мало кому із «героїв» нашої передачі подобається чути про себе правду.
Другий випуск, присвячений розкраданню комунального майна міста Херсона, також мав резонанс не лише у звичайних телеглядачів, але і у фігурантів. Депутати міськради навіть просили мера міста вплинути на авторів, адже вони замахнулись на найсвятіше – розслідувати справи окремих, впливових у Херсоні, осіб.
Ми давно звикли до того, що наші публікації та програми викликають таку бурхливу реакцію. Більш того, ми чекаємо можливості довести факти викритої корупції та сумнівні епізоди із біографій місцевих політиків у судах. Але ніхто туди не йде. Гадаю, ви розумієте, чому. Саме відсутність судових позовів від фігурантів випусків є яскравим доказом правдивості озвученої інформації.
І ось готовий третій випуск. Складний, з точки зору його підготовки, на яку пішло більше двох місяців. Наш колектив збирав факти, шукав свідків, перевіряв будь-яку зачіпку, намагались взяти інтерв’ю у самого Владислава Мангера. До речі, відповідь його прес-секретаря вразила своєю новизною. Виявилось, що Мангер згоден на інтерв’ю, проте не має часу, і навіть не знає, коли він з’явиться.
Ми продивились сотні судових рішень, їздили в Одесу до джерела в правоохоронних органах, доклали максимум зусиль для того, щоб побачити кримінальні справи, і зрештою зняли справжню історію. Історію про те, як до влади йшла людина з неоднозначною репутацією та засекреченою біографією. Так, можливо в ній були натягнуті моменти чи неоднозначні висновки, але особисто я, як автор, вважаю, що мав на це право. Ми живемо в часи, коли журналіст не може боятись влади та не повинен вдаватись у гріх самоцензури.
Проте у керівництва «Скіфії» зовсім інша думка. 5 липня, після тижневого мовчання, Валерій Долина придумав, як нарешті відмовити нам у трансляції. Та ще й так, щоб не зовсім бути схожим на самого себе формату 2013 року, коли державний канал фактично став рупором ватної пропаганди, лише б не сваритись із тодішньою владою. Цей спосіб старий та простий – сховатись за рішенням колективного органу – редакційної ради.
Відтак, після «засідання», редакційна рада філії ПАТ «НТКУ «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» повідомила, що вона уважно вивчила відеоматеріал і відмовляє в його трансляції. Виявляється, що програма не є форматом телеканалу!
При цьому, редколегія, за якою завбачливо сховався Валерій Долина, під час відмови назвала ряд проблемних моментів, обізвавши їх чомусь «висновками та характеристиками чиновника», хоча цитували не висновки та характеристики, а пряму мову джерела.
Так, нам вдалось знайти людину, яка погодилась розповісти про перші кроки майбутнього голови облради – неприємні для останнього речі. Так, там звучали слова «звичайний бандит, який в 90-ті займався угоном авто», і всередині самого колективу виникла суперечка, чи потрібно ставити в передачу цей «анонімний коментар». І так, це правда, Херсон надто маленьке місто, щоб такі факти в біографії вдалось приховати. Шляхом загального голосування ми прийняли рішення – ставити та подивитись на реакцію «Скіфії».
Звичайно, що епізод викликав сумніви, тому прибрати цей, важливий, проте суперечливий, в біографії нашого героя момент, ми погодились із легкістю. Як і згладити інші заяви про «куплену партійну організацію».
Але спроби редколегії прибрати нагадування про шість кримінальних справ, в яких фігурував Мангер, ми вважаємо першим проявом цензури. Про що їй і повідомили під час передачі диску із вже відредагованою відповідно до зауважень версією програми. У ній ми вже напряму називаємо номера кримінальних проваджень в ЄРДР.
До цього моменту ми вже знали, що несподівано в склад редакційної колегії увійшов сам Владислав Мангер. Причому, не просто ввійшов, а влетів на реактивному двигуні палаючого гніву. Інакше як пояснити той факт, що йому одразу ж передали копію програми на флешці, і вся сила адміністративного ресурсу керівництва обласної ради зійшла на місцеві ЗМІ?
Один за одним нам відмовляли приватні телеканали, які посилались на десятки дзвінків із різних високих та не дуже кабінетів. Дійшло до того, що один із членів редакційної ради «Скіфії» Василь Середюк дзвонив редакторам та засновникам окремих телеканалів та наполегливо рекомендував не показувати програму. Хоча в телефонній розмові, запис якої в нас є, він всіляко заперечує те, що обдзвонював канали та жалівся деяким депутатам, що ми насмілились зняти сюжет про самого Владислава Мангера. Пізніше до цього підключилась менеджер ще одного приватного телеканалу, переконуючи колег не показувати випуск, обіцяючи припинення співпраці, що для маленьких телеканалів є серйозним покаранням.
Отож, із 5 приватних телеканалів нам відмовили 4. Ще один взяв паузу, яка більше схожа на нерішучу відмову.
Ми маємо справу саме з цензурою, а не звичайним страхом інтелігентних людей посваритися Владиславом Мангером. І це резонно, адже не боялися ж вони всесильного Володимира Сальдо, про якого ми зняли не досить приємний для нього сюжет? А якогось Мангера, крісло під яким хитається із дев’ятибальною силою, раптом злякались?
13 липня ми отримали повторну відмову показувати вже відредаговану версію нового випуску «Есть предел». У документі сказано, що правки, що минулого разу нібито завадили показу передачі, «не впливають на зміст всього фільму та позицію каналу стосовно його розміщення»!
Це при тому, що я особисто в день першої відмови зателефонував всім членам редакційної ради та запитав, чи це кінцевий варіант правок, після якого випуск зможе вийти в ефір. Отримавши ствердну відповідь, ми переробили програму. Проте, виявляється, у телеканалу, який ми утримуємо із бюджету, є позиція, про яку нам забули повідомити.
Вона нарешті озвучена в листі і вражає своїм цинізмом: «Місцева філія суспільного телебачення України має об’єктивно інформувати суспільство, особливо, коли мова йде про головний виборчий орган жителів Херсонщини – обласну раду, і зокрема про її голову»!
Об’єктивно, в даному випадку – це без критики та незручних фактів? Це не досить об’єктивно, навпаки це приклад сервільності та страху.
Проте є і гарні новини. Канал таки покаже випуск, але після появи конкретних судових рішень, за якими «у програмі «Есть предел» звинувачується її головний фігурант».
Опустивши чергову маніпуляцію авторів листа, які називають факти, озвучені в передачі, звинуваченнями, ми обіцяємо, що докладемо всіх зусиль для того, щоб програма вийшла в ефірі телеканалу «Скіфія» на ваших умовах!
Нікітенко Сергій, МОСТ