Місто Каховка, як і більшість населених пунктів Херсонщини, зараз тимчасово перебуває під російською окупацією. Ворожі загарбники поставили там своїх поплічників і намагаються будь-якими способами придушити спротив мирного населення. Однак українці ніколи й нікому не віддадуть свою землю.
Анастасія – жителька тимчасово окупованої російськими загарбниками Каховки на Херсонщині. Дівчина не виїхала з міста, адже там її рідні, її дім, там поховані найближчі люди. А ще – місцеві виходять на проукраїнські мітинги проти російської окупації і демонструють всьому світу, що Каховка – це Україна!
У межах проєкту “Інтерв’ю24” на сайті 24 каналу журналісти поспілкувалися з Анастасією про життя в окупованій Каховці. Вона розповіла, як це жити, коли твоє місто захопили загарбники, як місцеві не сприймають окупаційну владу та про те, чого найбільше бракує зараз. З міркувань безпеки ми не публікуємо деталі про Анастасію, оскільки вона досі перебуває в окупованій Каховці.
З Каховки не виїхали, бо тут наш дім
Росія цинічно атакувала Україну в ніч на 24 лютого. Вранці багато українців одразу виїжджали зі своїх міст у більш безпечні місця, наскільки це було можливим. Як минув твій перший день війни? Чому ви з родиною не виїхали з Каховки?
За день до війни ми сиділи з батьками, пили чай, грали в настільні ігри. Я тоді захворіла, але наступного дня мала йти на першу зміну на роботу, тому раніше лягла з думкою: “Аби лише не проспати роботу”.
Мама розбудила мене близько 5 ранку. Перша думка була: “Чорт, все-таки проспала”. Краще би було так…
Розбудили мене словами “Настю, вставай, Нову Каховку бомблять”. Емоцій якось не було, був лише адреналін. За дві хвилини зібрала тривожну валізу, яку відмовлялась збирати весь час, коли всі можливі розвідки повідомляли про загрозу повномасштабного наступу.
Не виїхали ми, бо тут наш дім. Ми тут народились, ми тут виросли і прожили все своє життя. Батьки тут одружились, тут наше коріння, у цій землі поховані найближчі нам люди. Хто би казав, що Каховка – це Україна, якби всі одночасно виїхали?
Місцевих поплічників окупантів зустріли ганьбою
Як місто зустріло окупантів? Як вони поводили себе?
Звісно негативно. Але “зустріч” пройшла не в один момент. Люди заявляли про спротив окупації задовго до самої окупації. Проте однозначно, що місцевих зрадників, яких поставили в окупаційну владу, місто зустріло з ганьбою.
Щодо окупантів, то в перші дні війни їх реально всі боялись. Бо це мавпи зі зброєю. Були випадки, що розстрілювали людей, які намагались виїхати. Потім, схоже, їх трохи приструнили і вони зараз заспокоїлись.
Смішний для нас факт – вони їздять по приватному сектору міста і знімають на камери наші будинки. Схоже, для них це розкіш, хоча місто у нас маленьке і чогось особливого тут немає, але для росіян середньостатистична українська хата – це вже щось з чимось.
Ти згадала про зрадників. Там були люди з влади чи це просто “активісти”?
Зараз гауляйтер міста – колишній кандидат у мери Каховки. Ми ще з батьком сміялись з того, як сильно він хотів стати мером. Виявляється, просто треба було зрадити свою Батьківщину. Взагалі, у місто зараз, грубо кажучи, повернулись 90-ті. При владі колишні бандити, місто “кришують”.
Російські озброєні окупанти “поставили” свою владу в Каховці на Херсонщині 1 квітня. Відтепер у місті тимчасово керують зрадники Павло Філіпчук, керівник поліції Олег Буховець, керівник каховського Водоканалу Олег Гаврилюк. Усі вони є колаборантами та будуть покарані.
Окупанти викрадають місцевих, особливо ветеранів АТО
Є багато інформації про те, що росіяни викрадають людей. Ти щось знаєш про те? Можливо, когось зі знайомих вони теж викрали?
Так, постійно викрадають людей. Журналіст з Нової Каховки, якого викрали приблизно місяць тому, не виходить на зв’язок. Схоже, і не вийде…
Місто маленьке, тому тут всі якось один одного знають. Був випадок, коли хлопця забрали просто з автобусної зупинки. Здається, що іноді людей викрадають чисто заради залякування, адже викрадених швидко повертають додому. Тих, до кого є конкретні питання, затримують на довше, часто катують.
Більше того, викрадають чоловіків, які служили в АТО. У сусідньому селі, Любимівці, ходили цілеспрямовано у конкретні будинки, де живуть АТОвці, і забирали їх. Схоже, що ці дані просто злили чи якимось чином знайшли в окупованих владних будівлях.
Виїзд мера Каховки з міста – зрада
Нещодавно була інформація про те, що мер Каховки виїхав з міста. Як на це відреагували люди? Чи змінив виїзд мера настрої?
Настрої не змінив. До нього було багато питань і до окупації, і до війни. Але то вже таке, не на часі.
Люди, я в тому числі, відреагували негативно. Для багатьох такий вчинок дорівнює зраді. Я навіть не знаю, як це коментувати правильно.
Не розумію, як можна гучно кричати про любов до міста, лише заради того, щоб тебе обрали в мери, а потім просто кинути тих, хто тобі довірився.
Він ще доволі абсурдно це прокоментував: “Мертвий мер чи мер у підвалі – не краще”. Ну, невдала спроба виправдатись. Взагалі, ще двоє мерів виїхали. Якщо мені не зраджує пам’ять, то виїхав мер з Олешків і Генічеська.
Люди почали боятися виходити на мітинги
На одному з останніх мітингів проти окупації орки відкрили вогонь по людях. Чи була ти там або хтось з твоїх знайомих?
Так, були знайомі. Знову ж таки, місто маленьке – всі одне одного знають. Особливо, люди, активні у подібних справах.
Після цього люди почали боятися виходити на мітинги?
Схоже, що так. Мітинги проходили кожної неділі. Цієї неділі, якраз після розгону, вже ніхто не виходив. І це нормально, бо у місті дуже багато військової техніки і дуже багато військових.
Які зараз настрої у тебе, родини та міста загалом?
Важко, сумно, апатично. Життя зруйноване. У багатьох роботи вже немає, важко придумати, як заробляти на життя далі. Люди масово виїжджають, проте це скоріше від того, що багато хто “повівся” на провокацію.
Це все, звісно, на рівні припущення, проте схоже, що росня запустила провокацію минулого тижня, ніби у людей є два дні, щоб виїхати з області, а потім тут почнеться “м’ясорубка”. Словом, пройшов вже майже тиждень, у місті тихо. Проте, тепер є дуже багато пустих домівок, за допомогою яких можна проводити “улюблену” російську політику переселення.
Якщо коротко, то настрій не дуже. Бути в окупації дуже важко. Ще важче від того, що звичного ритму життя вже ніколи не буде.
Дуже багато людей виїхали, місто майже пусте. Стараємось триматись, якось крутитись і виживати. Морально важко, страшно від того, що не знаєш, що буде завтра.
В обігу – гривня, але українську гумдопомогу не пускають
Росія на деяких тимчасово окупованих територіях намагається вводити в обіг рублі. У вас в обігу зараз гривні чи теж російські рублі?
Ой, це взагалі смішно. Були розмови, що вони хочуть ввести рубль. Ну, але кожна адекватна людина розуміє, що зміна валюти на окупованій території – це хмара реформ і змін. Перш за все, ті рублі потрібно надрукувати. А де вони стільки візьмуть? Тому в обігу гривні.
Були спроби наче у Генічеському районі видавати пенсіонерам пенсію рублями. Але разом з пенсією одразу казали, де рублі можна обміняти на гривні, бо їх ніде не приймають.
А як з продуктами у місті? Чи привозять гуманітарну допомогу?
Українську – ні. Її не пропускають. Привозять російську гуманітарку.
У Херсон ніби вдалось привезти ліки. Ті, які волонтери зібрали. Їх спершу на блокпості банально вкрали. Потім частину ліків повернули. Але лише частину.
Каховці можуть допомогти ЗСУ і домовленості
У Каховці зараз є продукти, вода й ліки?
З ліками проблема. З водою, слава Богу, все добре. У нас тут Дніпро поруч… Продукти поки є, село підвозить і продає свої запаси. Проте, це ненадовго.
Чого місту зараз бракує?
Відсутності окупантів. Якби їх не було, то все було б добре. І доставка продуктів, і ліків тощо.
Як проходить зараз “типовий” день під окупацією?
Прокидаєшся. Радієш, що прокинувся. Йдеш на роботу. Якщо її вже немає – стараєшся вижити іншими шляхами. До початку комендантської години повертаєшся додому. Лягаєш спати. Мало різноманіття і багато стресу.
Чим зараз можна допомогти місту?
Зараз нам можуть допомогти лише ЗСУ, політичні перемовини і домовленості. На підконтрольну Росії територію не пропускають українську допомогу.
А люди беруть російську гуманітарку?
Є ті, у кого немає вибору. Коли у місто не пропускають українські гуманітарні конвої, а власні запаси закінчуються, то людям просто потрібно виживати. Проте, на жаль, є випадки, коли російську гуманітарку беруть люди, які цього не потребують.
Ще один прикол – у нас часто беруть гуманітарку роми, а потім перепродають її за високими цінами.
У вас транслюють російську пропаганду на телебаченні?
Чесно, тут навіть не скажу. У нас вдома телебачення нема. Російські телеканали є 100%, проте не знаю, чи транслюються досі українські.
Що ти зробиш найперше, коли закінчиться війна?
Приїду до своєї бабусі. Дуже хочу її побачити, проте різні життєві складності постійно заважають нам зустрітися. Вона теж у Херсонській області, під окупацією…
Російські окупанти вторглися в Україну і зруйнували не одне життя, не одне помешкання. Зруйнували не одну мрію, не один будинок. Та всі ми чудово знаємо, що за будь-який злочин неодмінно буде покарання. Це чекає і на тих, хто приніс на нашу землю сльози та біль, тих, хто змусив людей покинути їхні домівки або окупував їх. Ми все повернемо та все відбудуємо, але відібрані життя та спокій навіки будуть на совісті загарбників.