В цей день одночасно у повній силі вступили в дію Закони “Про прозорість використання публічних коштів (0949),” “Про протидію політичній корупції (2123а)” та були підняті для населення тарифи на комунальні послуги, чим були вбиті останні прояви корупції на газовому ринку країни.
На перший погляд ці законодавчі ініціативи абсолютно різні, але після глибшого аналізу стає очевидним, що вони стосуються кожного громадянина, адже передбачають, що державні та політичні органи країни мають запрацювати згідно з новими принципами і стандартами прозорості, підзвітності та подолання корупційних ризиків у своїй роботі.
Експерти планували, що як тільки вони повноцінно “запрацюють”, суспільство отримає інструменти реального контролю за партійними фінансами, зможе бачити в режимі он-лайн, як розпорядники публічних фінансів (органи влади, державні та комунальні підприємства тощо) звітують на порталі EDATA про витрачені кошти, а підвищення тарифів призведе до знищення корупції на газовому ринку і як наслідок економію мільярдів гривень для державного бюджету та стабілізаії фінансової системи країни.
Фактично всі ці закони були прийняті у 2015 році і влада мала достатньо часу для їхнього повноцінного впровадження. Однак останні події, які відбуваються навколо впровадження цих реформ свідчать, що без політичної волі влади і належного контролю з боку громадянського суспільства ці реформи опинилися під загрозою.
Національне агенство з питань запобігання корупції на цьому етапі виявилось нездатне повноцінно працювати над впровадженям закону 2123а. Внутрішні суперечності, які розгорілися всередині керівництва агенції, про які неодноразово повідомляв член НАЗК Руслан Рябошапка, фактично паралізували його роботу. Саботування створення Громадської ради при НАЗК та компетенція людей, які призначаються на роботу в агенство, викликають чимало зауважень з боку експертної спільноти, що у свою чергу зменшує рівень довіри та віру у доброчесність НАЗК.
Схожа ситуація відбувається і з повноцінним запуском роботи порталу EDATA. Закон, який був розроблений у 2013 р. експертами Центру політичних студій та аналітики “ЕЙДОС” був прийниятий парламентом у 2015 році. Як писалося вище, упродовж року Мінфін мав створити портал прозорості публічних фінансів країни, на якому розпорядники публічних фінансів (органи влади, державні та комунальні підприємства тощо) мали в режимі он-лайн звітувати про витрачені кошти. На жаль, станом на сьогодні його виконання з боку органів влади лишається на рівні близько 40 %, а державних та комунальних підприємств лише 10%. Очевидно, що однією з причин цього став неналежний розвиток та просування порталу з боку відповідальних працівнків Мінфіну.
Як бачимо, перші дві реформи, окрім боротьби з корупцією, мають на меті ще й запровадити принципово новий рівень фінансової звітності державних та політичних інституцій країни. Запровадженням реальних комунальних тарифів було поставлено на меті досягнути ще двох ключових завдання: стабілізувати фінансову систему країни та розпочати боротбу з політичним популізмом. Підняття тарифів неоднозначно сприйняли у суспільстві. При цьому українці, які часто апелюють до досвіду успішних реформ в Польщі, забувають при цьому, що там реформа розпочалася саме з підняття тарифів та пенсійного віку.
Це непопулярне рішення (підняття ціни на газ) уряд Гройсмана впровадив дуже грамотно, оскільки паралельно здійснював зважену соціальну (впровадження гнучкої та дієвої системи субсидій) та роз’яснювальну політику. Тому, незважаючи на перші негативні реакції, суспільство сприйняло реформу, що у свою чергу трансформувалося у піднятті рівня довіри до уряду Гройсмана. Так, згідно з останнім опитуванням компанії TNS, за останні місяці рівень довіри виріс до 27%.
На жаль, наразі низка політичних партій вирішили заробити на високих тарифах особистий електоральний капітал. З цією метою вони стали закликати громадян не платити кошти, що у свою чергу тільки сприяє росту дефіциту державного бюджету та погіршує фінансовий стан у державі.
Незважаючи на гальмування у просуванні реформ, уряд має всі можливості протягом літа зробити кілька рішучих кроків, які дозволять наздогнати втрачений час. Зокрема, для того, щоб НАЗК розпочало повноцінну роботу необхідно по-перше перевірити на доброченість та компетентність осіб, які були в агенстві. Окрім того, уряд має терміново розглянути та затвердити нове положення про Громадську раду НАЗК та запустити її створення не пізніше середини липня.
Для впровадження закону 0949 керівництво та відповідальні працівники Мінфіну повинні кардинально змінити підхід у своїй роботі. І передусім це стосується профільної команди. Останні повинні сконцентруватися на роботі порталу, а не розвитку власнх проектів на його основі. У разі, якщо підходи не зміняться, виникає реальна загроза провалу реформи публічних фінансів в Україні, яку ініціювали у 2013 році громадські активісти.
З комунальними тарифами ситуація для уряду Гройсмана одночасно найпростіша і найважча. Для того, щоб подолати політичний популізм, необхідно у найкоротші терміни завершити реформу ринку газу та показати суспільству реальну складову тарифів.
Очевидно, що завдання, які стоять перед урядом, парламентом та суспільством не прості, та потребують докладання значних зусиль у найкоротші терміни. Але тільки за цих умов реформи, на які ми так довго очікували, досягнуть своїх цілей.
Віктор Таран, директор Центру політичних студій та аналітики “Ейдос”