Із тридцяти законопроектів, зареєстрованих Кабінетом міністрів у Верховні раді протягом парламентських канікул, вісім, тобто третина, мають корупційні ризики.
Про це повідомили представники Центру політичних студій та аналітики (ЦПСА).
За словами співголови Громадської експертної ради і директора ЦПСА Віктора Тарана, спостерігаються три тенденції у створенні корупційних схем
По-перше, процедури отримання послуг органів влади ускладнюються, що на думку експертыв ЦПСА, створює сприятливе середовище для корупції.
По-друге, у законодавстві залишають правові прогалини або протиріччя, які на практиці громадяни або підприємці будуть “узгоджувати” за допомогою хабарів, наголошується в повідомленні.
По-третє, чиновникам надають широкі та нечіткі повноваження, що може призвести до зловживань, вважають в ЦПСА.
Представниками установи наводяться урядові законопроекти, які містять яскраві приклади таких схем.
Законопроект № 2303а надає Фонду державного майна України широкі та не визначені повноваження щодо допуску на ринок оцінки майна спеціалістів із оцінки (оцінювачів). Виникає серйозний ризик того, що дозвіл отримають лише “обрані”, які встановлять фактичну монополію.
Це, як зазначають ЦПСА, може призвести до зростання цін на квартири та нерухомість для сотень тисяч громадян та підприємців.
Законопроект № 3102 надає державним інспекторам право припиняти виробництво продуктів харчування. Проте підстави та строк, на який може призупинятися виробництво, не вказуються. Отже, місцеві чиновники отримають “законне” право вимагати хабарі для розблокування роботи компаній.
“Це дуже нагадує скандал навколо компанії “Дельта Вілмар СНД”, коли лейтенант податкової міліції заблокувала реалізацію багатомільйонного проекту всесвітньо відомого інвестора” – наводять приклад експерти.
Законопроект № 3095 передбачає розрив між мінімальним та максимальним розміром штрафів, які накладатимуть чиновники Нацкомісії із державного регулювання у сфері енергетики, у сто разів (від 1700 до 170 тис. грн.). Проте законопроект не визначає критерії щодо вибору розміру у конкретних ситуаціях.
В повідомленні вказується, що ггромадська антикорупційна експертиза базується на методології, яка була розроблена експертами на міжнародних стандартах та напрацьованій низкою громадських організацій за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.
Вона спрямована на виявлення таких корупціогенних чинників у законопроектах як дискреційні повноваження органів влади, надмірні обтяження для громадян та бізнесу, прогалини або колізії у правовому регулюванні, поєднання регуляторних та контролюючих функцій в одному органі влади тощо.
Експерти ЦПСА зазначили, що антикорупційна експертиза законопроектів триватиме і надалі протягом всієї роботи парламенту.
Як відомо, нещодавні зміни до антикорупційного законодавства передбачають, що його комітет проводитиме антикорупційну експертизу законопроектів, поданих на розгляд парламенту.
Для здійснення цієї роботи Комітет створив Громадську експертну раду, серед повноважень якої – проведення громадської антикорупційної експертизи проектів законодавчих актів.
Першим результатом залучення громадськості є громадська експертиза урядових законопроектів, які мають найбільші шанси потрапити на розгляд сесійної зали.