автор: Людмила Кліщук, з Херсонської області
фото “Новинарні”

За шість років Кримський напрямок перетворився на ще одну, південну, лінію фронту в Україні: без вогневого контакту з противником, але з гібридно-інформаційним протистоянням та бойовою готовністю виведених на цей “передок” українських підрозділів.

Про те, що окупанти можуть зайти далі в Таврію з боку тимчасово окупованого Кримського півострова, говорили ціле літо. Так, колишній командувач збройних сил США в Європі Бен Ходжес припускав, що формальним приводом для наступу РФ може стати нестача води в Криму, щоб у перспективі контролювати не лише Північно-Кримський канал, а й усю причорноморську частину України.

ЗМІ й експерти здійняли з цього приводу такий галас, що міністру оборони Андрію Тарану з трибуни Верховної Ради України довелося відреагувати й “остудити” інформаційне поле: ознак наступу росіян не спостерігається, ЗСУ готові до “адекватного реагування на існуючі виклики та загрози”. Про це саме говорив і командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв: немає даних про підготовку атаки Росії з півдня, посилені всі види розвідки, бойова служба переведена на посилений режим.

Літо добігло кінця. Зовсім скоро почнуться масштабні навчання ЗС РФ “Кавказ-2020”, які охоплюють і окупований Крим. У цей час “Новинарня” вирушила на Херсонщину, щоб на власні очі побачити, якими силами та засобами Україна реагуватиме в разі наступу Кремля з півдня та як там ведеться нашим військовим різних родів військ на бойовому чергуванні.

Це наш перший репортаж про таврійську боєготовність. Розповідаємо про частину озброєння, яка зосереджена на Херсонщині, вздовж адмінмежі з півостровом.

З міркувань безпеки інформація про кількість техніки й особового складу, назви підрозділів та топографічні прив’язки залишається поза кадром.

Протиповітряна оборона: “Vector of Victory”

Таврійський степ, кінець серпня, спека. Населений пункт у Херсонській області.

На території недіючого об’єкта цивільної інфраструктури дислокуються підрозділи протиповітряної оборони.

Тепер цей заклад став армійським та режимним.

Під масксітками тут заховані бойові ЗРК – просто як на Донбасі, лише не доводиться говорити про дотримання якихось “ліній відведення”.

Мене зустрічає заступник командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення. На нарукавному патчі вигаптувана оса, символ підрозділу.

Офіцер пояснює, що зенітно-ракетні війська Сухопутних військ Збройних сил України на Херсонщині перебувають на бойовому чергуванні на ротаційній основі.

Скільки часу вже тут стоять – не кажуть, але не приховують, що бойове чергування триває в режимі 24/7, “замкнений цикл”.

“До окремого розпорядження”, – лаконічно відповідає на запитання про те, скільки ще перебуватимуть у регіоні.

Одна з машин, якими опікуються військові з осою на нарукавних знаках – зенітний ракетний комплекс 9К33 “Оса”.

Він призначений для ураження повітряних цілей противника. Екіпажі щодня вдосконалюють навички та проводять злагодження чергових бойових обслуг.

Вишкіл екіпажів та розрахунків перевіряють часто: підрозділи ППО мають уміти оперативно і вчасно відреагувати на можливу агресію з повітря. Я теж застала таке тренування.

Марш, прибуття у визначений район, розгортання комплексів, пошук і умовне знищення повітряних цілей відпрацьовують ретельно та інтенсивно – щоб “від зубів відскакувало”. На все про все – кілька хвилин.

Ще один засіб знищення повітряних і наземних цілей – зенітна установка ЗУ-23-2.

У війні на Донбасі “ЗУшки” часто використовуються як “дуже великокаліберні кулемети”. Перебувають вони на бойовому чергуванні і в Херсонській області.

Спостерігаючи за побутом армійців тут, розумієш, що і підрозділи ППО, і інші види військ прибули до Таврії не лише на літо.

“Для зими у нас є засоби для обігріву, все гаразд”, – відповідають вояки на моє запитання про наближення холодів.

Було трохи клопоту з тим, щоб оселитися в приміщенні, яке покинули цивільні – адже тут уже починає осипатися штукатурка. Втім, військовим до таких умов не звикати ще з часів розгортання додаткових потужностей у 2014 році.

Обласна влада Херсонщини висловилася беззаперечно “за” розгортання в регіоні позицій нових тактичних груп ЗСУ. З об’єднаною територіальною громадою відбувалися не такі гладкі переговори, але згоди також дійшли.

Танкові триплекси з видом на Крим

Українські танкові підрозділи перебували на Кримському напрямку й раніше. І за нинішніх обставин забирати їх із Херсонщини не планують.

Танкові екіпажі, як і зенітники, живуть у покинутому цивільному об’єкті.

Облаштували побут і всередині будівель, і зовні. Самотужки вимостили поміж бур’янів кам’яні хідники до місця зберігання техніки.

“Досі, коли йшов дощ, неможливо було дістатися до танків через місиво з багнюки. Тепер буде зручніше”, – розповідає командир танкового підрозділу.

“Мішка” позує для фото на цій доріжці, наче модель на подіумі.

Інтер’єр танкісти теж “позначили” як свою територію. У коридорі між житловими приміщеннями, спортзалом і кухнею на стіні почепили велике фото танка, склеєне з кількох десятків аркушів А4.

Переріз дула бойової машини – червоного кольору.

“БО МИ НАЗИВАЄМО ЇХ “ТАНЬКАМИ”, А В ЖІНОК ГУБИ МАЮТЬ БУТИ НАФАРБОВАНІ”, – жартують танкісти.

Хлопці родом із північно-східної України. За спиною мають досвід участі в АТО/ООС.

На Херсонщині стоять вже… “деякий час”. Жаркувато тут у чорних робах і шоломофонах.

Командування і танкістам часто влаштовує раптові перевірки.

“Ганяють” по всіх напрямках: теоретичні знання, тактико-технічні характеристики штатного озброєння і військової техніки, знання тактики ведення бойових дій та взаємодії між підрозділами.

“А от ціле літо говорять, що Росія з боку Криму нападе. Ви готові її зустріти?” – запитую в хлопців, які щойно відпрацювали одне із численних польових тренувань.

“Зуби обламає”, – відповідає 22-річний солдат із позивним “Граф”.

“Смерч” і “Точка-У” готові до бою

Реактивні системи залпового вогню “Смерч” і тактичні ракетні комплекси “Точка-У” також дивляться в бік російського окупанта на Кримському напрямку.

Спеціально до приїзду “Новинарня” екіпажі в лічені хвилини показово приводять свою зброю в бойову готовність.

Кажуть, займаються цим щодня.

Під час польових тренувань відпрацьовують традиційний сценарій: здійснити марш, зайняти вогневі позиції, розгорнутись, виконати точне наведення на цілі. Після цього – швидко відійти до районів зосередження.

У такому марші в кабіні ТРК 9К79 “Точка-У” була присутня й журналістка “Новинарні”.

Ангари з потужною зброєю знаходяться в населених пунктах чи їхніх околицях під Кримом. Ці місця заховані від стороннього ока так, що досі щось подібне я могла побачити лише в голлівудських блокбастерах.

Грубо кажучи, ви ж не шукатимете сіль у коробці, на якій чорнилом ретельно виведено слово “макарони”?

Утім, сторонні очі все-таки в курсі, що тут чергують ракетники. На вигоні, повз який проїжджає важка військова техніка, місцеві селяни пасуть худобу.

Бабуся під квітчастою парасолею і якийсь пацан пильнують за чередою. Село – неподалік.

На тлі бабці з коровами “точки” і “смерчі” виглядають якось по-домашньому.

Запитую, чи не страшно, коли поруч їздить “таке страшне”? Бабця кидає погляд на “Смерч”, який здіймає гори пилу на ґрунтовій дорозі, байдуже стенає плечима: “То нехай собі” – і далі пильнує свою червоно-буру годувальницю зі зламаним рогом.

РСЗВ “Смерч” на Херсонщині

Реактивна система залпового вогню БМ-30 “Смерч” була прийнята на озброєння радянської армії 1987 року. Призначена для ураження групових цілей, броньованої та іншої техніки, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.

Підготовка “Смерчу” до бою після отримання цілевказівки займає 3 хвилини.

Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, це дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.

Дальність стрільби – від 20 до 90 км.

Тактичний ракетний комплекс 9К79 “Точка-У” призначений для ураження наземних засобів розвідувально-ударних комплексів, пунктів управління, стоянок літаків та вертольотів, резервних угрупувань військ, сховищ із боєприпасами, палива та інших матеріальних засобів.

Час переведення з похідного в бойове положення -16 хвилин.

Максимальна дальність ведення вогню “Точки-У” – 120 км.

… Поки військові відпрацьовують свої завдання, дивлюся на Google Maps своє місцезнаходження, прокладаю маршрут до окупованого Криму.

Відстань така, що “Точка” дістає.

Читайте незабаром наступний репортаж “Новинарні” з Херсонщини – про десантників на позиціях за кількадесят метрів від адмінмежі з окупованим Кримом.