Суто рашистська «турбота»: окупанти довели херсонців до зубожіння і вихваляються кількістю людей, які звертаються за гуманітаркою

Депутат російської держдуми Ігор Кастюкевич, який є куратором окупованих територій від партії «єдина росія» опублікував у власному Телеграм-каналі пост, де з радістю повідомив про те, що кількість людей, які звернулися за гуманітарною допомогою сягнуло 20 тисяч.

Парламентар країни-окупанта позіционує як досягнення кількість доведених до відчаю людей, які напевне до 24 лютого й не уявляли собі, що колись звертатимуться за гуманітарною допомогою, та ще й - до людей, які напали на їх країну, окупували їх область.

Хвалькуватий пост Кастюкевича, який розтиражували інші російські пропагандисти й місцеві колаборанти, - прояв безмежного цинізму окупанта, який вважає себе благодійником, бо під патронатом його партії в захопленій херсонській кіноконцертній залі «Ювілейний» організовані великий пункт роздачі подачок і біржа праці. Так, в так званому «гуманітарному центрі «єдиної росії» реєструють херсонців, які заради заробітку готові їхати в небезпечний Маріуполь і на «визволені» території Донецької і Луганської областей.

Окупантам потрібні люди для розбору зруйнованих будівель в Маріуполі та інших знищених рашистами населених пунктах. Тобто, потрібні люди для роботи в край небезпечних умовах (небезпека обвалень, нерозірвані боєприпаси) й за, можна сказати, символічну оплату. Кастюкевич пише, що на облік на окупантську «біржу праці» стали майже 1400 херсонців. Й, звісно вважає це досягненням.

Така вона - «турбота» від окупантів: піти на країну неоголошеною війною, під цинічними гаслами про «денацифікацію» і «дебандерізацію» позбавити людей роботи, достатку, бодай якоїсь впевненості в майбутньому, посіяти страх і відчай, а потім - відчувати себе благодійниками і хизуватися тим, що за пакетами з крупами і консервами звернулися десятки тисяч нещасних людей. І зробили цих людей нещасними ті ж самі виродки, які щедро роздають так звану «гуманітарну допомогу».

Це - рашизм в чистому вигляді: зробити людей нещасними, а потім «рятувати», волаючи: «Україна вас кинула!». Саме Україна тут не до чого. Винні у доведенні людей до такого стану саме рашисти, бо до війни Україна «чомусь» не «обстрілювала мирні міста та села», не «вимикала мобільний зв'язок і інтернет». Люди жили звичайними життям. Поки не прийшла клята русня.

З лихом, кров'ю, смертю, зубожінням й цинічною «турботою».