Вибори президента Росії, які проходять на окупованих українських територіях, мають чимало спільного з псевдореферендумом 2022 року і виборами в окупаційні органі влади 2023 року. Але мають і певні відмінності.
Чому і як проводять ці вибори
Проведення російських президентських виборів на окупованих українських територіях – спроба окупантів легалізувати свою присутність на загарбаних землях, а також це – масштабна пропагандистська акція.
Як і під час псевдореферендуму та виборів у місцеві органи окупаційної влади, нікого не хвилює така «дрібниця», як дотримання процедур, прописаних навіть у російському законодавстві.
Зокрема, і цього разу голосування відбувається переважно не за списками виборців, а в явочному порядку. Тобто, члени комісій просто записують в аркуші-«пустографки» дані про тих виборців, які приходять голосувати.
Така неприпустима навіть з точки зору російського законодавства процедура дозволяє «намалювати» яку завгодно кількість людей, які «проголосували» на тій чи іншій дільниці.
З точки зору українського законодавства ці вибори юридично нікчемні і, відповідно, не можуть бути визнані дійсними.
Проведення російських виборів на українських територіях грубо порушує Конституцію та законодавство України, норми та принципи міжнародного права, зокрема Статут ООН. Такий виборчий процес, які і решта подібних пропагандистських заходів у минулому, буде незаконним та нікчемним. Включення голосів, отриманих на тимчасово окупованих територіях України, поставить під сумнів легітимність всього результату виборів президента РФ,
йдеться в оприлюдненій 9 грудня 2023 року «Заяві МЗС України щодо намірів РФ провести президентські вибори на тимчасово окупованих територіях України».
Проведення виборів президента РФ на окупованих територіях є й порушенням міжнародних норм. 8 березня 2024 року засіданні Ради Безпеки ООН помічник Генерального секретаря ООН Халед Хіарі нагадав, що «незаконна анексія української території не має юридичної сили й не відповідає міжнародному праву. ООН повністю віддана суверенітету, незалежності й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів».
Щодо участі мешканців Херсонщини в роботі окупаційних виборчих комісій та в іншій діяльності із сприяння цим виборам, то всі, хто добровільно бере участь в організації та проведенні незаконних виборів, несуть кримінальну відповідальність за статтею 111.1 Кримінального кодексу України. В ній визначено, що добровільна участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на окупованій території або публічні заклики до їх проведення караються ув’язненням на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Таємничість і страх
Під час псевдореферендуму і виборів у місцеві окупаційні органи влади створені загарбниками виборчі комісії на всіх етапах голосування розповідали про кількість людей, які взяли участь. А зараз інформація про хід голосування – це однотипні і майже беззмістовні звіти про відсутність порушень, а також коментарі спостерігачів (при цьому лишається невідомим, кого вони представляють) і деяких виборців про те, як добре йде процес, які вони щасливі, що беруть участь у «перших на Херсонщині виборах президента Росії», і як задоволені «виконанням громадянського обов’язку».
Як і вибори в окупаційні органи місцевої влади, цю виборчу кампанію окупанти розтягнули в часі наскільки це було можливо. Протягом січня 2024 року тривав збір підписів за кандидатуру діючого президента РФ Володимира Путіна. Він бере участь у виборах як самовисуванець саме заради процедури збору підписів, яка перетворилася в масштабну пропагандистську кампанію. Особливо активно вона проводилася на окупованих українських територіях, які в Росії називають «нові території».
І у вересні 2023 року, і зараз окупанти розгорнули на «нових територіях» дострокове голосування.
Таке голосування дійсно передбачене російським законодавством, але – для віддалених населених пунктів на важкодоступних територіях, звідти може бути проблематично доставити бюлетені і протоколи з дільниць в окружні виборчі комісії у передбачений законодавством термін.
Окуповані українські землі, в тому числі – і Херсонська область, до таких територій не належать. У даному випадку загарбники проводять дострокове голосування заради пропагандистського розголосу.
Крім того, з 17 лютого по 7 березня 2024 року окупаційна влада реалізовувала на Херсонщині проєкт «ИнформУИК», в рамках якого уповноважені окупаційними виборчими комісіями люди обходили домівки місцевих мешканців, розповідаючи, де можна проголосувати, а також збираючи дані про мешканців.
Такі люди приходили до моїх родичів, – розповідає Антоніна – мешканка Скадовська, яка зараз живе на підконтрольній Україні частині (ім’я змінене з міркувань безпеки родичів жінки, які живуть на лівобережній частині Херсонщини). – Приходили дві жінки у супроводі окупаційного поліцейського. Запитували моїх родичів, чи братимуть вони участь у виборах, чи отримали російські паспорти. Також питали, скільки в родині повнолітніх людей, тобто, виборців, чи є ті, хто потребує голосування на дому. Усе записували. Таке враження, що під виглядом цих обходів проводився свого роду перепис потенційних виборців. Родичі кажуть, що з тих, хто до них приходив, лише одна з жінок була місцевою, бо пояснювала іншим, куди йти за їхнім маршрутом.
За словами Антоніни, візитери повідомили її родичів про місце проведення голосування 15-17 березня. Це – одна з міських шкіл, де зазвичай розміщується виборча дільниця.
Підконтрольні окупантам медіа повідомляють про те, що інформація про розташування виборчих дільниць засекречена з міркувань безпеки. Але мешканці окупованої частини Херсонщини кажуть, що дільниці розміщуються там, де вони завжди були. Тому секретність теж можна вважати елементом пропагандистської кампанії, а також – одним із засобів створення атмосфери страху.
Координатором проєкту «ИнформУИК» по Херсонській області був Роман Пашкевич. Наприкінці 2022 року він був заступником голови окупаційної адміністрації Нової Каховки.
У коментарі, розміщеному на Telegram-каналі окупаційної виборчої комісії Херсонської області, Пашкевич сказав, що в рамках проєкту «ИнформУИК» нібито відвідано більше 100 тисяч квартир і приватних будинків, і нібито 90% їх мешканців налаштовані голосувати на виборах президента Росії. Перевірити достовірність цих слів, зрозуміло, неможливо.
«Приїжджі раділи, місцеві ігнорували»
Медіа, які обслуговують окупаційну владу Херсонської області, висвітлювали дострокове голосування активно і дуже одноманітно. Розміщувалися короткі дописи про нібито масову участь у голосуванні мешканців населених пунктів і про повну відсутність порушень.
Окупаційний телеканал «Таврія» розміщував відео, на яких люди похилого віку раділи, що «прийшла Росія» та щедро сипали пропагандистськими штампами про «за 2 зроблено стільки, скільки Україна не зробила за 30 років».
Але очевидці розповідають, що справді голосування проходило інакше.
Дострокове голосування проводилося в селі, де живуть мої родичі, – розповідає мешканка Херсона Дар’я (ім’я жінки змінене з міркувань безпеки родичів, які живуть на окупованій території). – До речі, село – не прифронтове, і звідти до районного центру можна на авто доїхати десь за годину. В село приїхали представники виборчої комісії у супроводі двох окупаційних поліцейських. Приходити на голосування закликали через гучномовець. Але, як мені розповіли родичі, більшість місцевих мешканців ігнорували це запрошення. Просто позакривалися в домівках, робили вигляд, що їх немає вдома. Голосували переважно люди, які поселилися, починаючи з осені 2022 року. Це – кілька мешканців правобережної частини Херсонщини, які приїхали в село після оголошеної окупантами евакуації і залишилися тут, а також – люди, які приїхали із зони бойових дій на лівобережжі і з тієї його частини, яка в червні 2023-го постраждала від повені.
За словами Дар’ї, саме приїжджі – найлояльніші до окупантів мешканці села. Вони усі мають російські паспорти (чимало місцевих їх не оформлюють навіть зараз), працюють у підконтрольних окупантам організаціях: місцевій адміністрації, школі, амбулаторії, на комунальному підприємстві. Є і лояльні до окупантів місцеві мешканці, але таких дуже небагато.
Селу, де живуть мої родичі, – каже Дар’я, – цього разу, можна сказати, пощастило. Туди не приїздили окупаційні медійники. Тому для проведення голосування вистачило людей, які взяли у ньому участь добровільно. Ані комісія, ані поліцаї не ходили по хатах, нікого не зганяли голосувати. Родичі кажуть, що хтось з комісії знімав голосування на телефон, мабуть, для якогось звіту. А ті, хто голосував, зображували радість, так би мовити. Усе це шоу тривало не більше трьох годин. Родичі, які обережно спостерігали за цим у вікно, казали, що приїжджі відпрацьовували програму суто формально. Виникало враження, що результати виборів вже відомі, а зараз потрібен лише антураж.
Цю тезу підтверджують й інші мешканці окупованих територій. Люди кажуть, що єдиним агітаційним заходом був збір підписів за Володимира Путіна. А далі штаби кандидатів не проводили ніякої агітаційної роботи, яка є обов’язковим елементом виборчих кампаній з реальною політичною конкуренцією.
Не агітують на Херсонщині навіть за Путіна. Якщо порівняти публікації в підконтрольних окупаційній владі медіа з «Л/ДНР» і з Херсонської області, то можна побачити, що на окупованій частині Донбасу проводилася активна агітація за діючого президента РФ. Зокрема, його довірені особи та керівники виборчого штабу зустрічалися з місцевими мешканцями, проводили різні заходи. Натомість на окупованій частині Херсонщини будь-яка агітаційна діяльність зійшла нанівець після закінчення збору підписів за Путіна як кандидата в президенти.
Судячи з інформації, яку ми маємо з окупованої частини області, ані штаби кандидатів, ані представники партій, які їх підтримали (насамперед – «Єдина Росія», КПРФ, ЛДПР), не проводили на Херсонщині ніякої агітації за кандидатів. А партія «Нові люди», яка висунула віце-спікера Держдуми РФ Владислава Даванкова, взагалі не має в області свого представництва. До речі, на інших окупованих українських територіях є місцеві організації цієї партії.
Але мешканці окупованої частини Херсонщини розповіли нам, що співробітникам підконтрольних окупантам підприємств та організацій рекомендують не голосувати за Даванкова. Можливо, тому, що він – на другому місці в рейтингах після Путіна. Хоча показники, які оприлюднюють російські соціологи, не дають підстав вважати Даванкова навіть відносно серйозним конкурентом Путіна, не виключено, що його популярність, яка зростає лякає Кремль.
Фінальний і найбільш масштабний етап цих окупаційних виборів пройде на Херсонщині з 15 по 17 березня. Як в РФ, так і на інших окупованих нею українських територіях.