Звуки кількох вибухів. Величезний стовбур диму в небі над Херсоном. Рік тому, 24 лютого 2022 року, почалося те, чого усі боялися, але до останнього сподівалися, що до цього не дійде.
Війна, яку Росія веде проти України з 2014 року, перейшла в стадію повномасштабного вторгнення військ держави-агресора. Над Херсоном літали ворожі літаки та гелікоптери. Містом ширилися чутки про ймовірний скорий початок вуличних боїв.
З раннього ранку біля банкоматів, а також на ринках, в магазинах і біля АЗС утворилися величезні черги. Заможні херсонці відходили від банкоматів з сумками, набитими готівкою. А комусь для переведеного в готівку запасу грошей вистачало і гаманця.
Від торгових точок на ринках, які в цей день працювали, люди тягли мішки з овочами, в першу чергу – з картоплею. В магазинах «розміталися» в першу чергу крупи, сіль, цукор, макарони і консерви.
Мешканці багатьох багатоквартирних будинків перевіряли підвали, поспіхом перетворюючи їх на найпростіші укриття.
Звичне життя «вислизало крізь пальці».
Міські автотраси, які вели до виїзду з Херсона, були щільно «запруджені» автомобілями: величезна кількість людей виїжджали з міста. Судячи з марок авто, першими виїжджали люди, які могли дозволити собі влаштуватися на більш безпечній території. Звісно виїжджали і інші, розуміючи, яку небезпеку становить повномасштабне російське вторгнення. Громадські діячі, активісти, журналісти…
Люди очікували на евакуаційні потяги з міста, але на вокзал не подали для посадки пасажирів навіть потяги, заявлені в розкладі.
Вже зранку 24 лютого в Херсону вже неможливо було зустріти жодного працівника поліції.
А потім в Херсоні були бої біля Антонівського мосту, трагедія в «Бузковому парку», восьмимісячна окупація і рух опору, визволення і теперішнє дуже непросте буття прифронтового міста.
