Без води залишаться мешканці міст Мелітополь, Бердянськ, Ногайськ, Приморськ і прилеглих територій, загалом – близько 250 тисяч людей. Загине розгалужена сільськогосподарська структура, яка створювалася десятки років, в першу чергу – овочівництво. Тобто, стануться соціально-гуманітарна і економічна катастрофи колосальних масштабів.
Такі наслідки може мати обміління Каховського водосховища, якщо цей процес не буде зупинений вчасно.
Що таке – Каховське водосховище і для чого воно потрібне
За словами доктора географічних наук, професора Херсонського державного університету Ігоря Пилипенка, Каховське водосховище, або Каховське море, як водойм називають у народі, відноситься до квазі-природних водойм, бо має два шляхи наповнення – штучний (до водосховища спрямовується дніпровська вода) і природний (опади).
Водосховище збудоване у 50-х роках ХХ сторіччя. Заради цього затоплено 2,8 тис. га ріллі, 36 тис. га вигонів та сінокосів. Частково чи повністю переселені мешканці населених пунктів із загальною кількістю населення 37 тис. людей. Під Каховське водосховище відводилося 221,3 тис. га сільськогосподарських угідь, лісового фонду; у зоні затоплення опинилося понад сто колгоспів та радгоспів, понад 90 населених пунктів, підтоплювалися десятки сіл та два міста – Нікополь та Кам’янка-Дніпровська.
Завдяки Каховському водосховищу забезпечувалося водопостачання Кримського півострова, кількох міст південної частини України, чималої кількості сіл та селищ. А також забезпечувалося зрошення сільськогосподарських угідь.
Чому падає рівень води
Як каже Ігор Пилипенко, для підтримання Каховського водосховища в стані нормального водного балансу, рівень його поверхні повинен становити 16 метрів над рівнем моря. З вересня 2022 року це правило не дотримується. Рівень води у водосховищі стрімко знижується.
Ігор Пилипенко вважає, що основною причиною цього може бути великий забір води системою гідротехнічних споруд в окупованому Криму.
«До 2014 року до Криму по Північно-Кримському каналу надходило 1,2 кубічних кілометра води щороку. Вода споживалася, сільським господарством, промисловістю, а також підживлювалися кримські водосховища, звідки міста брали воду для житлово-комунального господарства. Після втрати Україною контролю над Північно-Кримським каналом і відновленням росіянами його роботи в Крим пішла значно більша кількість води, ніж кубічний кілометр, бо заповнювалися водосховища, ресурси яких за ці роки істотно вичерпалися. Вода в Крим йшла, скоріше за все, з надлишком. Бо є відомості, що під час сильних дощів в червні і липні 2022 року підтоплювалися околиці Сімферополя саме з того боку, де розташоване водосховище, яке живить місто», – каже Ігор Пилипенко.
Він також зазначив, що зараз Північно-Кримський канал експлуатується цілорічно, тоді як раніше взимку він стояв сухий, а наповнювався лише напередодні початку весняних сільськогосподарських робіт. На думку науковця, порушення технологічного процесу роботи каналу теж може вплинути на ситуацію з рівнем води в Каховському водосховищі.
Пилипенко каже, що за ситуацію на водосховищі зараз відповідальні ті, хто контролює скид води в Північно-Кримський канал, в Каховський магістральний канал і в нижню частину Дніпра. Тобто, росіяни.
Які наслідки матиме обміління Каховського водосховища
Якщо в Північно-Кримський канал вода скидається з великим надлишком, то в Каховський магістральний канал, як кажуть мешканці окупованої частини Херсонщини, не скидається ані краплини.
«Неконтрольоване водоспоживання і недолуге управління водними ресурсами можуть призвести до соціально-гуманітарної катастрофи, – каже Ігор Пилипенко, – Каховський магістральний канал живить системи водопостачання міст Мелітополь, Бердянськ, Приморськ, Ногайськ. Також без зрошення неможливо овочівництво, з якого значною мірою складається сільськогосподарське виробництво на півдні Херсонської і Запорізької областей. Звісно, сільське господарство можна переорієнтувати на вирощування менш вибагливої до поливу пшениці, але таке виробництво потребує меншої кількості людей, ніж овочівництво. Тобто, одним з неминучих наслідків буде істотне зростання рівня безробіття».
Найважчий з цих наслідків, звісно, – проблеми з водопостачанням, які виникнуть на території, де живе приблизно 250 тисяч людей.
Матиме проблеми і Запорізька атомна електростанція.
«Каховське водосховище живить ще й ставок-охолоджувач Запорізької АЕС. Якщо рівень води у водосховищі впаде ще на півтора метри, цей ставок стане замкненою системою, і тоді АЕС не буде працездатною», – каже Ігор Пилипенко і нагадує, що Запорізька АЕС – найбільша АЕС в Україні і в Європі, на неї приходилося 22% генерації електроенергії в Україні.
Чому росіяни так роблять
Достеменно невідомо, що саме є причиною зниження рівня води в Каховському водосховищі – навмисні дії чи некваліфікованість та недбалість людей, які відповідають за стан цього водойму.
Страждають і ще більше страждатимуть від того, що відбувається, мешканці окупованої Росією території. Тому якщо росіяни навмисно знижують рівень води, то можна припустити, що вони готуються до ще одного «жесту доброї волі», але хочуть залишити про себе ще більш недобру пам’ять, ніж залишили, тікаючи з Херсона.
Тобто, хочуть залишити зневоднене Каховське водосховище, яке свого часу наповнювалося чотири роки, бо його обсяг – 18 кубічних кілометрів води – третина нормального річного стоку Дніпра. Зараз наповнення у разі зневоднення водосховища займе ще більше часу. Без водопостачання залишиться багато населених пунктів, без зрошення – величезні сільськогосподарські угіддя.
Зниження рівня води може бути і результатом злочинного недбальства, залучення некваліфікованих людей. Якщо це так, то не видно, щоб окупанти намагалися якось виправити ситуацію.
Ігор Пилипенко каже, що зараз працює над статтею «Можлива аралізація Каховського водосховища та її наслідки». Аралізація – доля Аральського моря, яке фактично припинило своє існування як водний об’єкт. Поки що є загроза, що своє «Аральське море» буде і на Херсонщині.
В’ячеслав Гусаков