Олена Тарасенко займається волонтерською діяльністю не перший рік, а під час окупації Херсона жінці довелося ще й перекваліфікуватися на розвідника.
В звичайному життя Олена – водійка тролейбуса. Волонтерською діяльністю і допомогою українським військовим займалася за покликом серця.
Коли росіяни окупували Херсон, Олена залишилася в місті.
«З Херсона не хотіла виїжджати моя мати, а мій син відмовлявся залишати бабусю. І наша родина вирішила залишитися в місті», – розповідає Олена журналістам.
Під час окупації Херсона вона, як і до цього, працювала водійкою тролейбуса, поєднуючи це з, можна сказати, розвідницькою діяльністю. Їздячи містом, відправляла проукраїнськи налаштованим знайомим повідомлення про скупчення російських військових та про окупантські блок-пости. Таким чином людям вдавалося уникати небажаних зустрічей.
«Спочатку було дуже страшно, бо ми не знали, що думають і що планують окупанти. До того ж серед окупантів були люди, які раніше не бачили тролейбусів», – розповідає Олена.
Попри величезний ризик, Олена і під час окупації тримала в кабіні тролейбуса невеличкий синьо-жовтий прапор.
У вільних від роботи час Олена, яка також має навички керування автобусом, допомагала херсонцям виїхати з окупованого міста, вивозила людей.
У вересні 2022 року після повернення з одного з таких евакуаційних рейсів жінку викрали окупанти. Тримали її в одній з кімнат підвалу будівлі Головного управління Нацполіції в Херсонській області.
«Там росіяни зазвичай утримували людей, яких хотіли схилити до співпраці», – каже Олена.
Розповідає, що її та інших жінок з «камери» водили на допити, попередньо натягнувши на очі шапку, щоб бранці не бачили російських катів:
«Вони приводили мене в кімнату для катувань, саджали на стілець, зв’язували стрічкою-скотчем руки і ноги, чіпляли на пальці рук канцелярські затискачі, до яких були прикріплені дроти. Казали: «Ось що з тобою буде, якщо казатимеш нам направду». І я відчувала удар струмом».
Розповідає також, що в «камері» був страшний бруд і антисанітарні умови.
На відміну від деяких викрадених, Олені Тарасенко пощастило: її відпустили, і невдовзі після цього вона змогла виїхати на неокуповану частину України.
Зараз Олена та її син живуть в Тернополі, але чимало часу проводить в Херсоні. В місті живе її мати. А сама Олена тимчасово пересіла за кермо вантажного мікроавтобуса і возить в Херсон та на деокуповану частину області гуманітарні вантажі. І хоче після війни повернутися до роботи за кермом тролейбуса.
Нагадаємо, херсонська художниця представила свої чумацькі ікони на рибі на виставці у Києві.