“Розпилять гроші. Все вкрадуть. Нічого не побудують, як завжди”. Саме ці слова ексочільника Херсонської МВА Романа Мрочка, якими він восени 2024 року намагався іронізувати над скепсисом херсонців щодо будівництва великих шкільних укриттів, тепер звучать як самопророцтво.
Минуло два роки. Поки в інших прифронтових регіонах збудовані укриття вже дозволяють повертати дітей до очного навчання, у Херсоні на 1 вересня 2026 року від амбітного проєкту “підземних шкіл” залишилися недобудовані бетонні конструкції, кримінальні провадження та мільйонні збитки.
Останніми місяцями історія херсонських “підземних шкіл” набула нових яскравих деталей, про які неможливо мовчати, хоча чинні й колишні місцеві посадовці воліли б забути про неї як про страшний сон. Журналістам нашої редакції пощастило (а може, й ні) стати свідками народження і смерті проєкту так званих шкільних укриттів, некрологами для яких стануть десятки чи навіть сотні томів судових справ.
Тож ми спробували вкласти у 15 хвилин читання понад два роки подій, які відбувалися довкола одного з найскандальніших будівництв у сучасній історії Херсона.
З чого все почалось
Навесні 2024 року уряд почав виділяти кошти на будівництво укриттів у школах прифронтових областей. Після цього управління капітального будівництва Херсонської міськради розпочало публікувати на Prozorro закупівлі, які стосувались вишукувальних робіт для зведення укриттів для закладів освіти.
Згодом ексначальник Херсонської МВА Роман Мрочко наголошуватиме на тому, що будівництво протирадіаційних споруд — спільна ініціатива обласної та міської військових адміністрацій, але влітку 2024 саме він анонсував грандіозний проєкт — створення укриттів, які у Херсоні охрестять “підземними школами”.
Аби отримати масштабне фінансування (зокрема за рахунок європейської програми Ukraine Facility), Мрочко надав уряду гарантійний лист. У ньому він письмово запевняв, що вже з 1 вересня 2025 року учні херсонських шкіл сядуть за парти офлайн.
Через кілька місяців цю ідею Мрочко особисто презентував ексміністру освіти і науки Оксену Лісовому, який приїздив у Херсон.
Тоді міністра зустрічало як обласне, так і міське керівництво, проте, судячи з відео, опублікованого у соцмережах МВА, Роман Мрочко став головною зіркою зустрічі, адже дуже популярно розповідав міністру про необхідність будівництва укриттів та райдужне майбутнє херсонських школярів.
“Ось ми закінчимо цей об’єкт за девʼять місяців і одразу наповнимо його дітьми”, – запевняв тоді Мрочко, вказуючи на майданчик потенційного будівництва на стадіоні між 54-ю і 55-ю школами.
Сам Оксен Лісовий згодом, під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради, пояснив, що офіційний запит на зведення укриттів надійшов безпосередньо від Херсонської обласної військової адміністрації та місцевої громади.
За його словами, влада мала відреагувати на цей запит і надати кошти. Очевидно, що оцінювати доцільність будівництва у міністерстві ніхто не збирався.
Пізніше, коли МОСТ зміг за допомогою запитів зібрати чималий масив даних, Роман Мрочко злив своєму кишеньковому виданню, яке досі відбілює його репутацію, низку документів.
Серед них було два листи начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна до ексміністра Оксена Лісового. У листах, з яких ми прибрали водяні знаки, бо читати їх було фізично боляче, Прокудін просив підтримки для отримання фінансування будівництва спочатку восьми, а пізніше семи шкіл.
У червні 2024 року Прокудін просив гроші на ремонт укриттів у школах області та будівництво трьох “підземних шкіл” у Херсоні.
Гроші просили на укриття біля міських шкіл №41, 55 і 56. Кожна потребувала 96 млн грн.
Очевидно, що пояснень від Прокудіна, навіщо він просив гроші на ці три обʼєкти, так ніхто і не почув.
Це мовчання ми ще тоді, у 2024 році, повʼязали з тим, що наказ будувати “підземні школи” у Херсоні надійшов зі столиці. Ми гадали, що це міг бути заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров, з яким ми повʼязували появу Романа Мрочка у Херсоні. Проте наші джерела з політичних і бізнесових кіл не підтверджують цю версію. Але й не кажуть, хто саме був тим покровителем Мрочка, який дозволив йому майже все.
Як би там не було, вже влітку гроші зі столиці на Херсонщину прийшли.
Загалом для розбудови безпекових об’єктів у закладах освіти області спрямували близько мільярда гривень, з яких майже 400 мільйонів призначалися саме для “підземних шкіл”, яких у Херсоні мало бути щонайменше чотири.
Оскільки діють норми воєнного стану, договори, що стосувалися захисних споруд, міське управління капітального будівництва підписувало напряму, без проведення відкритих торгів. Рішення щодо проведення саме такої процедури ухвалювалися на засіданнях Ради оборони області, до якої входять начальники ОВА та МВА, представники прокуратури, поліції та інші. Тобто про укриття знали абсолютно всі.
Коли ж розпочалися перші підготовчі роботи на місці будівництва укриття, містяни вийшли на протест, адже один з будмайданчиків розгорнули поряд із житловими багатоповерхівками.
Люди боялися, що скупчення техніки стане мішенню для російських обстрілів.
Їхні побоювання справдилися 7 жовтня 2024 року, коли авіація РФ скинула КАБи просто на будівлю іншої школи, біля якої також будували сховище. Унаслідок атаки було поранено 20 місцевих мешканців.
Реакція місцевої влади на ці події була доволі дивною. Замість того, щоб заморозити об’єкт, Роман Мрочко звинуватив у наведенні авіабомб… місцеві Telegram-канали, а колишній директор департаменту зовнішніх комунікацій та взаємодії з медіа Денис Путінцев натякав, що мітинги могли бути організовані прихильниками Путіна, нібито через те, що хтось у натовпі тихо сказав: “Путин придёт, порядок наведёт”.
До речі, за словами Романа Мрочка, міське управління освіти навіть проводило опитування батьків, які нібито виступили за створення укриттів.
“Було опитування батьків. Було опитано десять тисяч, з яких сім тисяч погодились на необхідність побудови зараз, де в майбутньому зможуть навчатися наші з вами діти, херсонці”, – сказав він в етері радіо X.ON вже після авіаудару.
Попри суспільне напруження, будівництво не планували припиняти. Водночас замість чотирьох укриттів вирішили звести два, але зрештою їх стало три — на території школи №41 у Таврійському мікрорайоні, профучилища №2 на Північному та школи №55 на Шуменському.
Тоді це рішення виглядало як компроміс між обласною і міською владою, а сам начальник ОВА Олександр Прокудін запевняв, що він не підтримував будівництво укриттів саме у той період.
“Я не був проти будівництва укриттів. Я був противником будівництва саме в цей час, коли відбувалася активізація ворога. Просто я проти того, щоб там було накопичення техніки, але за те, аби укриття, ці захисні споруди були, бо вони потрібні”, – говорив він у жовтні 2024-го.
Архітектори схем
Тож кому управління капітального будівництва на чолі з Денисом Холодовим довірило освоювати бюджетні мільйони?
Підряди роздали компаніям, які навіть і близько не нагадували надійних забудовників.
ТОВ “Алсвіт Плюс”
Столична фірма зі статутним капіталом усього 900 гривень, яка змінила купу власників (включно з громадянином Греції) і була пов’язана з полтавськими депутатами. Саме через це ми запідозрили, що за цією історією можуть стирчати вуха Олега Татарова, який сам походить з Полтави.
Навесні 2024 року фіктивним директором компанії став колишній військовий Олександр Потележко, якого раніше судили за нетверезість на службі.
Матеріали тієї справи до суду скеровував тодішній військовий прокурор Луганського гарнізону Роман Мрочко. Пізніше Мрочко запевняв, що з тим військовим він не знайомий.
Крім цього, як уже з’ясувало слідство, Потележко був формальним керівником та жодного стосунку до будівельних робіт не мав.
Восени 2024 “Алсвіт Плюс” отримала підряд на будівництво укриття для школи №55, що на Шуменському.
Заплатити за ці роботи компанії мали понад 95 млн грн, і вона так поспішала, що почала рити котлован ще до отримання дозволів.
Згодом договір з нею розірвали, заплативши 4,3 млн грн. Ініціатором розірвання контракту стало справжнє керівництво компанії.
ТОВ “Тенсенс”
Цю столичну компанію у 2024 році очолював таксист, знову ж таки з Полтавської області, Максим Сердюк.
У Херсоні фірма без конкуренції отримала два підряди. Зокрема, їй передали будівництво укриття для 55-ї школи, котлован для якої вже вирив попередній підрядник, тож роботи вона мала виконати за майже 88 млн грн.
Також компанії дісталось будівництво сховища для херсонського профучилища №2 за 82,1 млн грн.
“Тенсенс” не мала наміру вести активне будівництво, тож для виконання брудної роботи наймала місцеві фірми, яких згодом просто “кидала” на гроші.
Саме так і вийшло з приватним підприємством “АНК”, яке заливало бетон замість “Тенсенс”, а та, у свою чергу, заборгувала субпідряднику понад 8,6 млн грн. До речі, директор “АНК” попутно напав на кореспондентку МОСТа, яка знімала будівництво “підземної школи”, і невдовзі отримав штраф за це.
А за будівництво укриття реальні будівельники змогли стягнути борги лише через суд.
Крім цього, як з’ясувало слідство, Максим Сердюк на папері завищував товщину фундаменту та вписував неіснуючу арматуру і мастику, привласнивши 10,3 млн грн з бюджету, за що й отримав підозру у службовому підробленні та привласненні майна в особливо великих розмірах.
Також підозри отримали інженери технагляду, які затверджували акти щодо будівництва укриття для профучилища. Вони підписували документи за роботи, які насправді ніхто не проводив, завдавши збитків на понад 3,1 млн грн.
ТОВ “Будпостач-СТСВ”
Ця компанія через свій стиль ведення бізнесу, стала символом правління Романа Мрочка у місті. Ані до, ані після херсонські журналісти не бачили такого “бєспрєдєла”, помноженого на вседозволеність.
Компанія була заснована у Львові у 2015 році. Серед її колишніх власників були люди, тісно пов’язані з впливовими політиками Львівщини, зокрема з очільником Львівської обласної держадміністрації Зиновієм Козицьким. Джерела МОСТа в оточенні Козицького ще тоді заявляли, що компанію той продав і не має до неї жодного стосунку.
На початку 2024 року фірма різко змінила прописку на Херсон і миттєво стала “улюбленим будівельником” місцевої влади. Без жодної конкуренції вона отримала різних підрядів на майже 400 млн грн. Тут було і будівництво, і постачання товарів, і інші послуги.
Але головним контрактом стало замовлення на будівництво великого укриття на території 41-ї школи у Таврійському мікрорайоні вартістю майже 90 млн грн.
На той час компанією керував галичанин Олександр Новохацький. І попри швидкий початок робіт, укриття для школи фірма так і не змогла збудувати.
На початку 2025 року Новохацького затримали у рамках розслідування, яке стосувалося передачі “відкатів” за підряди “Херсонтеплоенерго”, а новим директором “Будпостач-СТСВ” став таксист з Львівської області Дмитро Суп.
Як бачимо, Новохацький настільки акліматизувався у фронтовому Херсоні, що отримав право не тільки виконувати підряди, а й збирати “данину” з колег-будівельників та інших підрядників.
Неліричний відступ
Розповідаючи про компанії-фантоми, їхніх власників, а також чиновників, ми не можемо не розповісти про ще двох ключових гравців, які воліли б залишатися в тіні. Це керівник Херсонської обласної прокуратури Сергій Гриценко і власник ринку у містечку Марефа на Харківщині Вадим Глушко. Ми припускаємо, що ці люди між собою навіть особисто не знайомі, але в оркестрі під диригуванням Романа Мрочка грали важливі партії.
Саме Сергій Гриценко вперто не помічав порушень та зловживань у господарстві Романа Мрочка. МОСТ писав великий текст про дивний перекіс, який полягав у порушенні десятків кримінальних справ проти начальників сільських адміністрацій, водночас повністю ігноруючи все, що відбувалося у Херсоні. Очевидно, що це була не проста прокурорська солідарність, а чітка політика, яку прокурору або навʼязали ззовні, або стимулювали чимось іншим.
Сказати щось напевне про це ми не можемо через брак фактів.
Другий персонаж — набагато цікавіший. Це власник ринку з Харківщини Вадим Глушко. Він приїхав до Херсона як радник Олександра Прокудіна, але начальник ОВА Глушка дуже швидко відсунув від усіх тем, у які той пхав носа і шукав вигоду. А шукав він її у лікарнях області, представляючись перед головними лікарями “смотрящім от ОВА”. Як саме Глушко потрапив до команди Прокудіна — до кінця незрозуміло. Водночас відомо, що Вадим Глушко тривалий час входив до близького оточення Арсена Авакова. Через це його появу в команді нового очільника Херсонщини пов’язували саме з колишнім міністром.
Коли до Прокудіна почала доходити інформація про схеми, які “смотрящій” Глушко крутив у місцевих лікарнях, очільник ОВА швидко його позбувся. Але Вадим Глушко з Херсона не поїхав, а перебрався до команди Романа Мрочка, де прийшовся “дуже кстаті”.
Майже два роки він контролював бюджет міста і всі грошові “тємки” в Херсоні. Звісно, “підземні школи” курував саме він.
Кінець будівництва
Цікаво, що після свого затримання Олександр Новохацький продовжив керувати “Будпостач-СТСВ”, а Дмитро Суп лише підписував необхідні документи. Про це ми дізналися зі останніх ухвал суду.
На цей момент крісло під Романом Мрочком вже хиталося із гігантською амплітудою, яка викликала припадки нудоти навіть у загартованих спостерігачів.
У січні 2025 року Олександр Прокудін, за словами наших джерел в ОВА, вже готовий був внести президенту подання на звільнення Мрочка, але Дональд Трамп врятував експрокурора. До квітня керівництву країни було, мʼяко кажучи, не до Мрочка.
Мрочко розумів, що залишилося йому недовго, хоча б через те, що працівники херсонського управління СБУ почали все частіше бити в ті частини воріт, куди раніше херсонські силовики не дотягувалися. Обласний прокурор продовжував мовчати, але це вже не рятувало. Бо слідчі СБУ знайшли спосіб, як дотягнутися до недоторканних підрядників Мрочка. Вони вели негласні слідчі дії за Новохацьким і Ко у межах розслідування справи про державну зраду, і затримання останнього подали як випадковість. Це допомогло СБУ обійтися без процесуального керівництва обласних прокурорів, залучивши до справи військових прокурорів. Операція виявилася успішною саме через те, що обласний прокурор не попередив Романа Мрочка, що його людей “ведуть”.
Чому на перший погляд лояльний до Мрочка і його оточення тодішній керівник обласного управління СБУ Артем Борисевич дав команду “рвати” схеми керівника Херсона — для нас поки загадка. Ймовірно, він не мав особистої зацікавленості у будівництві і, знаючи, що Мрочко вже “збитий льотчик”, легко уклав союз із Олександром Прокудіним, допомігши прибрати експрокурора з посади в МВА.
18 квітня 2026 року Володимир Зеленський звільнив Романа Мрочка. Згодом з “Будпостач-СТСВ” розірвали договір на будівництво “підземної школи” та передали підряд іншим псевдобудівельникам.
Як уже з’ясували правоохоронці, завдяки цим махінаціям “Будпостач-СТСВ” отримала за неякісну роботу понад 8,8 млн грн.
Наприкінці червня цього року Олександр Новохацький і Дмитро Суп отримали підозри за те, що вносили до актів виконаних робіт неправдиві дані.
Розслідування цієї справи триває.
ТОВ “Мегаплан Фаст”
Цю “паперову компанію” створили наприкінці 2024 року.
Спершу вона мала займатися виробництвом м’яса, а пізніше їй змінили вид діяльності та переписали на мешканця Білозерки Романа Матвєєва, чиїм головним життєвим здобутком до цього були офіційні штрафи за нецензурну лайку на адресу дружини та матері.
У так званий період безвладдя навесні 2025 року, коли Романа Мрочка вже звільнили, а Ярослава Шанька ще не призначили на посаду начальника МВА, “Мегаплан Фаст” отримала підряд на добудову укриття для 41-ї школи.
За свої роботи вона мала отримати 55 млн грн. Угоду з фіктивними будівельниками підписав усе той же Денис Холодов.
За даними правоохоронців, Роман Матвєєв не керував компанією. Насправді він був будівельником в одній із бригад, яка працювала у Херсоні, а фактичним керівником був, знову ж таки, Олександр Новохацький.
Тож через “Мегаплан Фаст”, яка не виконала жодних робіт, з бюджету витягнули понад 5,7 млн грн
Пізніше суд зобов’язав стягнути з компанії 560 тис грн пені, які мають повернутися до бюджету громади.
Біда цих проєктів крилася не лише у фальсифікації документів, а й у якості самого будівництва
Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін відкрито заявляв, що укриття від самого початку будували з критичними дефектами. Там банально не вистачало цілих шарів арматури та бетону.
Його слова підтверджують і дані незалежних експертиз, які проводилися у межах кримінальних проваджень.
Інженери технічного нагляду закривали очі на порушення та підписували фіктивні акти, чим, за даними правоохоронців, завдали збитків на понад 10 млн грн.
Наразі відомо, що підозри отримали щонайменше троє інженерів, які мали перевіряти об’єкти.
Тут варто пригадати слова Романа Мрочка, які він сказав у листопаді 2024 року:
“Є фірми, вони проводять ремонтні роботи, дають акти. В усіх випадках ми наймаємо технічний нагляд, щоб не було жодних питань. Після цього технічного нагляду підписуються акти по факту виконаних робіт і подаються в казначейство. І тільки після цього вони отримають грошові кошти. Де вони брали техніку – купували, орендували, просто взяли у когось у користування – це не мій вид діяльності – їх безпосередньо контролювати. Є підписаний договір, є строки, є штрафні санкції, акти виконаних робіт”, — сказав він у прямому етері медіаплатформи “Вгору”.
По суті, якщо вірити версії слідства, інженери технагляду, яких наймало управління капітального будівництва Херсонської міськради, були у змові з підрядниками, яких наймало те саме управління.
Виходить, що тодішні підлеглі Романа Мрочка місяцями перераховували гроші за неіснуючі роботи, а він просто про це не знав, адже це “не його зона відповідальності”.
Демонтовані ілюзії
Вже після звільнення Мрочка нова місцева влада на чолі з Ярославом Шаньком взяла паузу. Будівництво заморозили й розпочали перевірки.
У липні минулого року стало відомо, що правоохоронці проводять розслідування щодо можливих зловживань під час будівництва “підземних шкіл”.
Нині ж із судових ухвал видно, що діяльність “Будпостач-СТСВ” привернула увагу ще у вересні 2024 року. Саме тоді відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Наразі фігурантами цієї справи є абсолютно всі компанії, які мали будувати херсонські “підземні школи”. Згідно з останніми підрахунками слідства, їхнє фіктивне будівництво призвело до збитків щонайменше на 20 млн грн.
За даними МОСТа, справу херсонські поліціянти під керівництвом Олександра Короля завели майже відразу, але до певного часу вона була сплячою. Тобто, слідчі за чиєюсь вказівкою не зверталися до суду з клопотаннями про проведення НСРД чи інших процесуальних дій.
За словами джерела МОСТа у правоохоронних органах, це звичайна практика, яка дозволяє в будь-який момент прозвітувати перед начальством, а якщо потрібно, і перед суспільством, що робота йшла.
Але, маючи у спільниках обласного прокурора, поліція могла “маринувати” цю справу і досі.
За словами чинного начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька, доля недобудованих укриттів вирішена однозначно – їх необхідно зносити, адже вони не можуть використовуватись як шкільні укриття.
Робити це хочуть за кошти, які підрядники мають повернути громаді після завершення розслідування та, очевидно, після завершення бойових дій.
“Розпилять гроші. Все вкрадуть. Нічого не побудують, як завжди”, – сказав Роман Мрочко у листопаді 2024 року, коментуючи резонанс у медіа та невдоволення херсонців, спричинені початком будівництва “підземних шкіл”.
…Ніби у воду дивився.